Голубика – сорти, догляд та вирощування (фото)

Попит на лохину зростає з кожним роком, адже дивовижну ягоду нарешті розкуштували. Її цінують кулінари, косметологи та медики, а корисні речовини у ній зберігаються навіть після термообробки. Кількість вітамінів у лохини – одна з найбільших, а калорійність – мінімальна. Розповідаємо, як зайнятися вирощуванням самостійно, яким має бути догляд за лохиною та як підібрати ідеальний сорт!

Опис та характеристики

Деякі досі вважають, що чорниця та лохина – це одна ягода. І дійсно, вони належать до одного роду разом з брусницею та журавлиною. У природному середовищі вона зустрічається переважно у Північній півкулі в Європі, Азії та Америці.

Колись вважалося, що лохина неїстівна і провокує сильні головні болі, за що вона отримала пару не найпоетичніших назв – п’яниця чи дурника. Але насправді проблема у споконвічному сусіді лохини – багні.

Дика лохина виростає до метра і розростається вшир, а ось домашня – витягується до 2 м і більше. Листя досить дрібне, з виразним восковим нальотом, який надає легкий голубуватий відтінок. Молоді пагони зелені, а ось старі – дерев’яні і покриваються бурою корою. Блідо-рожеві квітки зібрані по кілька штук, і ягоди потім ростуть так само.

Сорти лохини

Лохину можна розділити на два великі види – звичайну дику та високорослу садову. На ділянках найчастіше висаджують саме садові сорти, які прийшли до нас із Америки. Спочатку вони підходили лише для теплих широт, але селекціонери вже давно вирішили цю проблему.

Лохина Патріот

Старому сорту понад 40 років, і своєю популярністю він завдячує чудовій урожайності. При правильному догляді з одного куща можна зібрати до 10 кг ягід.

Лохина Блюкроп

Цей сорт по праву вважається еталонним серед комерційних видів лохини. Кущі невибагливі, дуже витривалі, дають стабільний урожай із великих ягід і підходять навіть садівникам-новачкам.

Лохина Хардіблю

Літній сорт ідеальний для промислової посадки, тому що ягоди дозрівають одночасно і добре переносять автоматизоване збирання. У той же час кущі зовсім невибагливі, і з ними легко впораються любителі.

Лохина Норткантрі

Кущі дуже компактні, навряд чи доростають до метра, а можуть бути і до 50 см. Але при цьому з кожного вдасться зібрати до 2,5 кг урожаю вже на початку серпня.

Лохина Пінк Лимонад

Зовсім молодий і дуже незвичайний гібрид примітний рідкісним яскраво-рожевим забарвленням плодів. Смак у ягід теж не зовсім типовий – кисло-солодкий.

Лохина Бригітта

Пізньому серпневому сорту властива дивовижна стійкість до тривалого транспортування та зберігання. Ягоди середнього розміру дуже щільні та з виразною кислинкою.

Лохина Дюк

Ще один старий американський сорт хороший швидким та рівномірним дозріванням. Від початку цвітіння до збирання врожаю проходить півтора місяці, і це абсолютний рекорд.

Лохина Ерліблю

Прямостоячі кущі досить компактні, і їх не потрібно постійно проріджувати. Ягоди не опадають, поки не визріють повністю, але не дуже підходять для тривалого зберігання.

Лохина Бонус

Це дуже великий гібридний сорт, який дає солодкі щільні ягоди розміром до 3 см. При цьому вони тижнями зберігаються в холодильнику і легко переживають довгі переїзди.

Лохина Річка

Один із найпопулярніших сортів для вирощування у промислових масштабах. З невеликого куща можна зібрати до 10 кг солодких ягід з легким кислуватим післясмаком.

Лохина Нельсон

Це один із найпізніших сортів, який порадує урожаєм наприкінці сезону. Ягоди дуже ароматні, з легким винним післясмаком.

Лохина Нортланд

Сорт цінується за високу морозостійкість та відмінно підходить для північних регіонів. Ягоди не найбільші, але пружні та дуже солодкі, добре підходять для приготування десертів та варення.

Лохина Шантеклер

Сорт примітний незвичайним смаком та ароматом, у яких читаються фруктово-винні мотиви. Урожай з кущів легко та зручно збирати, бо ягоди виростають із зовнішнього боку гілок.

Лохина Блюджі

Кущі дуже потужні і швидко розростаються, а на третій рік дають щедрий урожай із великих ягід. Плоди дозрівають усі разом, тому їх можна зібрати за раз.

Лохина Спартан

Ранній сорт дає щедрий урожай вже в липні, але при цьому пізно зацвітає і не боїться весняних похолодань. Ягоди добре зберігаються і легко переносять транспортування.

Лохина Деніс Блю

Це незвичайний австралійський сорт, який добре прижився і в наших широтах. Кущі не лише дають багатий урожай до 8 кг, але й вирізняються високими декоративними властивостями.

Лохина Дарроу

При вирощуванні на сонці сорт дає напрочуд солодкі та дуже щільні великі ягоди. Кущі не надто морозостійкі, але дуже стійкі до хвороб і шкідників.

Догляд за лохиною

Хоча сорти лохини і можуть суттєво відрізнятися між собою, основні тонкощі догляду залишаються незмінними. Лохину складно посадити, але після цього вона майже не завдає клопоту.

Вибір місця

Обов’язково потрібна сонячна світла ділянка, і лише рідкісні сорти можуть жити у півтіні. До речі, ягоди, які виросли на сонці, зазвичай набагато солодші за ті, що зібрали у тіні. Звертай увагу на піднесення, тому що чим далі ґрунтові води – тим краще.

Полив

Лохина не переносить хронічну вогкість, але вона любить рясний полив. Поки саджанці не вкореняться, не можна, щоб земля хоч трохи пересихала. Перші кілька років у спеку до поливу через день додай ще й профілактичні ранкові обприскування.

У сприятливіший час полив можна трохи скоротити – до разу на три дні. Обов’язково потрібен хороший дренаж, тому що застій води є згубним. І не забувай мульчувати ґрунт, щоб зберігати корисні компоненти надовго.

Ґрунт

Лохина обов’язково потребує підкисленого ґрунту, який пропускає вологу і повітря. На нейтральних ґрунтах вона росте набагато гірше, а лужні та торф не підходять взагалі. Це принципово важливий момент, адже в саду значно частіше доводиться розкислювати ґрунт, а не навпаки.

Підживлення та добрива

Лохина погано переносить органіку, так що коров’яки з компостом можуть погубити кущ. Використовуй комплексні суміші із суперфосфатів, сульфату амонію та калію приблизно 2:2:1. Для додаткового підживлення підходить нітроамофоска, магній та мікроелементи. Хороші комплексні добрива достатньо внести один раз на сезон.

Розмноження

Для розмноження лохини живцями їх заготовляють взимку, поки рослина ще перебуває у стані спокою. Потрібні дорослі та зрілі пагони, які чудово зберігаються пучками у льохах та холодильниках. При посадці обов’язково використовуй стимулятори та підготуй теплицю, адже сама по собі лохина дуже погано вкорінюється.

Можна використовувати молоді живці з бічних гілок або нових пагонів. Їх заготовляють на початку липня, захоплюючи при цьому фрагмент торішньої деревини. Вкорінення відбувається трохи швидше, але все одно потрібна теплиця.

У деяких сортів формуються підземні столони. Це кореневищні пагони, з яких потім проростають нові рослини, пов’язані з материнським кущем. Найміцніші та найздоровіші з них можна відокремити та висадити окремо.

Зимівля

Зимостійкість – один із важливих критеріїв вибору сортів лохини, тому потрібно враховувати специфіку свого регіону. Зараз вистачає видів, які майже не підмерзають навіть за -40 градусів. Але якщо зима безсніжна, краще все одно подбати про укриття.

Обрізка

Лохина дуже багата на врожай, і з одного куща легко може бути більше 7 кг ягід. Вона за своєю природою схильна до перевантажень, тому гілки потрібно обов’язково проріджувати навесні. Інакше в сезон вони можуть просто обламуватись під вагою врожаю, а ягоди будуть падати на землю.

Посадка лохини

Найкраще і найпростіше приживаються саджанці в контейнерах – із закритою від зовнішніх впливів кореневою системою. Адже в такому разі деревце зазнає мінімального стресу, і пошкодити кореневище неможливо. Посадка не залежить від пори року, будь то хоч розпал літа.

Для посадки викопай яму 50х50х50 см і застели стінки водопроникною агротканиною. На дно засип субстрат з торфу, піску і хвойної тирси, внеси трохи добрив і нітроамофоски. Для густої посадки або створення живоплоту зручніше відразу викопати траншею, але витримуй відстань між саджанцями в 1-2 метри, залежно від рослості сорти.

Якщо ґрунт надто важкий або ґрунтові води залягають близько до поверхні, використовується посадка на гребінь. Лохина висаджується на горбок з тирси і торфу в маленьку ямку глибиною 10 см. Ґрунт із верхнього шару потрібно акуратно розкидати навколо, а зверху ще замульчувати на 10 см.

У промислових масштабах лохину висаджують у великі контейнери з дерев’яними бортами. Це довше і дорожче, але ягода краще росте і її майже не вражають хвороби зі шкідниками. В результаті можна збільшити врожайність навіть удвічі, тому витрати сповна окупаються.

Хвороби та шкідники: як боротися

Як не дивно, головний ворог лохини при дозріванні врожаю – не комахи та хвороби, а птахи. Щоб уникнути цього, у промислових масштабах грядки зазвичай закривають дрібною сіткою. Її ж можна використовувати для інших ягід та плодових чагарників.

Хрущі навесні поїдають листя та бутони, а їх личинки – знищують кореневу систему. Якщо вчасно не проріджувати кущ і не прибирати старі гілки, то може оселитися склянка. Не забувай про тлю, павутинного кліща та решту стандартного набору садових шкідників.

Для лохини властивий специфічний грибок, який викликає муміфікування ягід. Від поширення суперечка допоможе своєчасне прибирання падалиці та мульча. Сіра гнилизна та антракноз зазвичай вражають дозрілі плоди, але іноді переходять на деревину.

Листя, покрите дрібними плямами, які поступово стягуються – вірна ознака кокомікозу. Найкраще від усіх цих проблем допомагає своєчасна профілактична обробка інсектицидами та фунгіцидами, але пам’ятай, що у лохини чутливе поверхневе коріння.