Хоча декоративний люпин і належить до бобових, на ділянках його цінують насамперед як гарну квітку. Високі та об’ємні різнокольорові кисті на тлі густого листя чудово виглядають у групових посадках. А ще люпин – ідеальний природний сидерат, який здатен сам удобрювати ґрунт та відлякувати комах. Зацікавило? Розповідаємо!
Загальна інформація
Загрозлива назва люпину, яка буквально перекладається як «вовк», має мало спільного з ніжною декоративною квіткою. У природному середовищі химерні вовчі боби зустрічаються майже всюди – від Аляски до середземноморсько-африканського регіону. Налічується кілька сотень видів, але в культурі прижилося лише кілька.
Міцні пагони вкривають численні пальчасті листки складної форми. Великі китицеподібні суцвіття вкриті численними пружними квітами, і в деяких видів у природі вони можуть сягати метра завдовжки.
Люпин напрочуд стійкий до посух, адже зміг адаптуватися навіть до умов Арізони та Чилі. Потужний стрижневий корінь може йти в землю до 2 м, завдяки чому квітка добре виживає за будь-яких умов. Специфіка така, що надземні частини стрімко поглинають азот, а потім віддають його в ґрунт навколо.
Серед люпинів є однорічні та багаторічні види різного розміру – трав’янисті, напівчагарники або навіть повноцінні кущі. На початку двадцятого сторіччя селекціонери почали активно виводити декоративні сорти для садівництва – гібриди Рассела.
Види люпину
Селекційні сорти люпину відрізняються забарвленням кистей. У наших широтах поширені лише чотири основні види та різнокольорові гібриди в їхніх межах. Але ми розповімо ще про дещо рідкісні!
Люпин багатолистий
Це найпопулярніший і найпоширеніший вид, що налічує десятки сортів. Багаторічник росте на одній ділянці до 10 років, розквітає вже на другий рік та стійкий до морозів. Прямі стебла легко витягуються більше метра, а суцвіття – до 35 см і найчастіше фіолетового кольору.
Люпин вузьколистий
Це ще один дуже поширений синьо-фіолетовий люпин, який може вирости навіть вищим за багатолистий. Рідше зустрічаються рожеві та білі сорти, але їх складніше вирощувати самотужки. Це скоростиглий сорт, який добре почувається у північних регіонах.
Жовтий люпин
Жовті люпини трохи нижчі, витягуються максимум до метра і не такі морозостійкі. Вони більш поширені у південних регіонах та вирощуються як однорічник.
Білий люпин
Європейський однорічник відомий стрімким зростанням і може витягуватися навіть до 2 м. Його часто вирощують як цінну сільськогосподарську культуру, а в деяких країнах століттями вживали для харчування.
Деревоподібний люпин
Високий і гарний багаторічник, на жаль, зовсім не зимостійкий. Але це досить ефектний і потужний вид, що виростає до півтора метра і цвіте біло-жовтими квітами.
Люпін Лулу
Це не окремий вид, а суміш гібридних сортів спеціально для декорування ділянок. Ті самі гібриди Рассела підібрані так, щоб однорічники розросталися максимально швидко і цвіли двічі на сезон.
Догляд за люпином
Люпин не потребує специфічного догляду, адже він сам справляється з удобренням ґрунту і навіть допомагає у боротьбі з садовими шкідниками. Але все-таки хочеться, щоб посадка виглядала гарною та охайною – і тут є кілька нюансів.
Температура та освітлення
На ділянці люпин віддає перевагу сонячним і добре освітленим місцям, тому що пишній рослині потрібно багато ресурсів. Насіння проростає при температурі близько 15 градусів, але може і нижче – від 6. Сходи теж швидше розвиваються в теплі, але легко переносять короткочасні заморозки.
Полив
У різних сортів люпину різні вимоги до частоти та інтенсивності поливів. Відразу після висадки рослині потрібно якомога більше води, інакше в майбутньому листя та цвітіння будуть недостатньо пишними. А ось останнім часом полив – помірний.
Ґрунт
Ідеальний варіант – слабокислий або слаболужний ґрунт, адже в цьому плані люпин – квітка контрастів. Протягом першого року потрібно регулярно розпушувати ґрунт та видаляти бур’яни, з якими люпин не впорався самостійно. Для стимуляції розвитку потужної та розгалуженої кореневої системи потрібні періодичні підгортання.
Добрива та підживлення
За своєю природою люпин – сидерат, тож найчастіше його використовують для добрив. Йому не потрібні азотні підживлення, тому що він виробляє потрібні речовини самостійно. Але для більш об’ємного цвітіння багаторічники можна підживити калієм і суперфосфатом, а потім додати трохи золи.
Пересадка та розмноження
Щоб виростити люпин із насіння, висівай його вдома в пухкий дерново-торф’яний субстрат. Для швидкої схожості додай у ґрунт перемелене старе коріння люпину. Зверху накрий контейнери вологою марлею та залиш їх у теплі. Май на увазі, що виростити сортовий люпин з усіма ознаками з насіння самостійно майже неможливо – він втрачає батьківські риси.
У відкритий ґрунт насіння висівають у квітні або під зиму, але ґрунт краще підготувати за півроку. Для цього внеси вапно або доломітове борошно. У такому разі насіння потрібно присипати ґрунтом на 2 см і замульчувати торфом. Щоб у майбутньому зібрати його зі своєї посадки, важливо зробити це до того, як боби луснуть і розлетяться.
Обрізка
Протягом сезону люпин потрібно акуратно обрізати, щоб він довше радував своєю пишною красою. Вчасно видаляй сухі суцвіття та пагони, не допускай утворення насіння. Щоб люпин зацвів другий раз на рік, зрізай пагони, як тільки кисті починають в’янути, і використовуй швидкодійні добрива.
Зимівля
Люпин не переносить надто сильних морозів, тому рекомендуємо обов’язково вкривати багаторічні сорти на зиму. Рослини на відкритих ділянках обов’язково підв’язуй, тому що вони високі та можуть зламатися під сильним осіннім вітром.
Боротьба зі шкідниками та хворобами
У саду практично не зустрічаються хвороби та паразити, які здатні справді серйозно нашкодити люпину. Занадто заболочений ґрунт закономірно призводить до гниття та грибків. З комах зрідка турбує попелиця, личинки мухи та довгоносики – от і все. Найпростіша планова обробка повністю вирішує ці проблеми!
Люпин – фото
Цвітіння люпину дуже красиве та різноманітне, хоча часто його незаслужено недооцінюють. Тільки поглянь на фото!
