Опори для троянд (різновиди та застосування варіюються залежно від типу декоративної культури) – необхідна річ. Наприклад, кущові та плетисті сорти (рамблери, клаймбери) краще ростуть у арок або пергол. Опору легко виготовити своїми руками із підручних матеріалів.
Якою має бути опора?
Кучеряві і кучеряві сорти троянд потребують підтримки. Гілки повзуть угору і густо розростаються. Багато садівників-новачків вважають, що немає необхідності встановлювати поблизу розарію арки, колони, шпалери або стовпи. Навіть за наявності підпірки пагони плетистої або троянди, що витається, необхідно систематично обрізати і підв'язувати.
Конструкція, що забезпечує додаткову опору куща, повинна відповідати низці вимог.
-
Екологічність. Бажано вибирати «чисті» та повністю безпечні матеріали для виготовлення підпірки. Важливо, щоб конструкція, встановлена в саду, при нагріванні на сонці або при попаданні вологи не виділяла у повітря ніяких токсинів. Фахівці рекомендують не робити підпірки, наприклад, з дешевого пластику.
-
Практичність. У першу чергу підпірка має бути зручною. Бажано, щоб вона була виготовлена із легкого матеріалу. Це дозволить садівникові безперешкодно пересувати конструкцію по ділянці, наприклад, під час обрізання або підв'язування кущів. Опора не повинна загороджувати прохід і виглядати громіздко.
-
Відповідність. Матеріали та форму самої конструкції підбирають залежно від виду троянд. Якщо кущ дрібноквітковий, то й опора має бути невеликою та компактною. Для культур, що швидко розростаються, з довгими пагонами виготовляють зазвичай габаритні опори.
-
Декоративність. Прикрашають підпірку відповідно до дизайну садової ділянки. Якщо він, наприклад, оформлений в мінімалістичному стилі, то опора для троянд може бути сіткою з тонких дерев'яних рейок, пофарбованих в нейтральний колір.
-
Надійність. Це один із головних критеріїв, якому має відповідати опорна конструкція. Для великогабаритних культур виготовляють опори із міцного матеріалу, наприклад, з металу. Конструкція повинна витримувати вагу багатьох пагонів. Також важливо добре закріпити опору. Багато садівників вважають за краще вкопувати її в землю.
Потрібно звернути увагу на вартість матеріалів. Практично кожен садівник бажає заощадити, тому під час самостійного виготовлення опорної конструкції люди використовують дошки, рейки, металеві прути та інші підручні засоби.
Різновиди
Біля розарію можна встановити арку, шпалеру, тримач, стійку, кілька стовпів або колон як підставку. Різновиди опорних конструкцій відрізняються за технологією виготовлення. Кожен вид має свої переваги та недоліки.
Перголи та арки
Перголи та арки виготовляються приблизно за однаковою технологією. Опорні конструкції цього типу здатні вмістити кілька кущів троянд. Підпірка-пергола відрізняється функціональністю та декоративністю. Якщо потрібно створити конструкцію для компактного куща з тонкими гнучкими пагонами, то зазвичай використовують легкі металеві прути, які згинаються в дугу. Пергола – це свого роду «дах» для рожевих пагонів, який встановлюється на кілька опорних стовпів. Її можна зробити навіть у круглій формі.
Конструкція має одразу кілька призначень. Якщо пергола широка і досить висока, то під нею можна зробити альтанку або обладнати зону відпочинку. Стовпи зазвичай знімні. Їх виготовляють із легких металевих труб, а «дах» – із дерев'яних рейок. Ширину та довжину конструкцій садівник вибирає індивідуально. Нічого складного у виготовленні перголи немає, з арками роботи буде трохи більше.
Якщо кущі на ділянці міцні, з довгими потужними гілками, опорну огорожу споруджують з дерева. Більшість арок має вигнуту форму. За допомогою цієї конструкції можна обгородити певну частину саду, прикрасити нею вхід у альтанку або прикрашати стежку.
Щоб акцентувати увагу на якійсь зоні, досить просто пофарбувати конструкцію у білий чи сріблястий колір. Такий відтінок дерева виглядає бездоганно та благородно. Він створює певний затишок.
Сітка-обоє
Це найпростіший і найпоширеніший тип опорної конструкції на дачі. Виготовити її можна самостійно, без фінансових та тимчасових витрат. У магазині необхідно заздалегідь придбати сітку-рабицю або натягнути мотузку в кілька рядів (вздовж і впоперек) між кількома стовпами. Сітка-обоє виступить як надійна опора для кучерявих сортів троянд з тонкими, гнучкими гілками.
Для початку садівник має визначити місце, де буде встановлена опорна конструкція. Потім по периметру ділянки він вкопує кілька дерев'яних або металевих стовпів (якщо натягується сітка-рабиця, досить 2-х). Опір покривають водовідштовхувальною фарбою або лаком, щоб шпалера з часом на сонці не вигоріла. Між 2-х стовпів натягують металеву чи мотузкову сітку.
Садівники, знайомі зі столярною справою, можуть виготовити шпалеру з тонких рейок. Каркас готують заздалегідь і прибивають дерев'яні дошки у вигляді сітки. Якщо є під рукою гратчастий екран, з нього споруджують ширму. Вона дозволить без особливих зусиль зонувати ділянку. Можна розташувати по ньому гілки плетистої троянди у вигляді віяла.
Садівник повинен регулярно проводити процедури з обрізки та підв'язки, щоб сформувати пишний стенд, що цвіте. Шпалера підходить в якості опори для кущів, що плетуться. Якщо немає під рукою дощок, використовують металевий профіль. Конструкція вийде міцною та надійною.
Стовпи
Ще один вид опорної конструкції – конус чи стовп. Виготовити її можна із металу або дерева. Як опора може виступати один стовп, яким вгору плестиметься відразу кілька пагонів троянди. Висоту конструкції садівник визначить самостійно. Цей тип підпірки підходить для штамбових сортів. Стовп глибоко вкопують у землю із найбільш загущеного боку рослини.
Конусоподібна підпірка формою нагадує піраміду. Декілька металевих прутів або дерев'яних рейок однакової довжини зверху з'єднують один з одним так, щоб у основи утворилося широке коло. Простір між секторами потрібно залишити вільним, щоб крізь нього проходили рожеві гілки. Опорну конструкцію у вигляді конуса прикрашають різьбленими елементами.
Можна просто пофарбувати металевий чи дерев'яний конус у білий, чорний чи будь-який інший колір. Для забезпечення надійної опори вздовж клумби, газону або алеї встановлюють кілька опорних конструкцій.
Відповідні матеріали
Найчастіше опорну конструкцію виготовляють із металу або дерева. Можна зробити невелику підпору з каменів, просто виклавши їх у вигляді піварки або стовпа. Вибір матеріалу залежить від дизайну садової ділянки. Фахівці рекомендують використовувати все ж таки дерево. Конструкції з рейок виходять одночасно легкими та надійними.
Якщо садівник планує встановити на своїй ділянці сітку-шпалеру чи ковані конструкції, то стовпи потрібно брати міцні та стійкі. Арки з металу виглядатимуть витончено. Найбільше вони підходять для малогабаритних кущів з гнучкими та тонкими гілками. У порівнянні з дерев'яними металевими опорами відрізняються більш тривалим терміном експлуатації. На будь-яку опорну конструкцію необхідно нанести лак або фарбу, щоб надати їй декоративного вигляду, захистити від сонця та вологи.
На сітку-шпалеру встановлюють поперечні перекладини, якщо планується підв'язувати до неї кущ, що сильно розрісся. Деякі садівники просто висаджують розарій поблизу стін будівель і огорож, попередньо вбивши в підпірку кілька цвяхів. До них і закріплюють квітучі пагони.
Виготовлення своїми руками
Своїми руками легко виготовити опору-шпалеру. Садівник повинен заздалегідь придбати рабицю у велику клітку та кілька металевих чи дерев'яних стовпів. Конструкцію потрібно розташувати так, щоб вона не заважала кущу рости та формуватися. Шпалеру не розміщують поблизу садових доріжок.
На відстані 100-110 см один від одного вкопують 2 стовпи (бажано вибирати діаметром не менше 20 см). Щоб надати конструкції додаткову стійкість, біля основи їх бетонують. Потім необхідно нанести на опори фарбу водовідштовхувальну і натягнути між ними сітку. Закріплюють рабицю болтами, цвяхами чи металевими скобами.
Якщо розарій розбитий біля стіни будівлі, то необов'язково встановлювати опору. Пергола або арка стане надійною підпорою для троянд. Садівник викопує на ділянці 2 ями глибиною не менше ніж 50 см. Розмір арки розраховується заздалегідь залежно від сортових особливостей культур. Якщо кущ швидко розростається, то опора має бути широкою. Арматуру чи металевий прут згинають у дугу.
Кінці майбутньої арки прикріплюють шурупами до двох дерев'яних стовпів (діаметр кожного – не менше 15 см). Під прутом можна створити ґрати з дерев'яних рейок. Ширина кожного сектора-квадрату – не менше 20 см. Така відстань дозволить гілкам вільно плестись по арці. Стовпи як основну опору конструкції вкопують у землю. Додатково їх можна забетонувати.
На садових ділянках буде вигідно виглядати опора у вигляді вежі. Верх конструкції необхідно виготовити заздалегідь із металевих прутів. Ажурна вежа виглядатиме досить ефектно. Такі конструкції виготовляють з міцного металу. На заздалегідь обраній ділянці потрібно викопати 4 ями глибиною не менше 50 см. У кожну вкопують металевий прут під невеликим кутом. Верхівку акуратно приварюють до каркаса (по діаметру вона повинна вийти менше, ніж основа конструкції). Троянди можна висадити в коло на відстані 30-40 см один від одного. Така опора підходить для помірно плетуться сортів.
Любителям мінімалізму підійде конструкція у вигляді «вігваму». Жодних дорогих матеріалів не потрібно. Потрібно взяти 9 приблизно однакових по довжині міцних гілок. Для скріплення частин конуса використовують бересту або вербові лозини – вони гнучкі та одночасно міцні.
Гілки розставляють на однаковій один від одного відстані так, щоб вони утворили коло. Верхівку майбутнього «вігваму» обертають мотузкою. По центру скріплюють гілки вербовими лозинами. Висота готової конструкції варіюється від 85 до 100 см.
Особливості підв'язки
Опора, виконана в мінімалістичному стилі, додаткового декору не потребує. Якщо конструкція була виготовлена з дерев'яних рейок або металевих прутів, її можна прикрасити декількома ажурними елементами. Щоб конструкція виглядала естетично, потрібно навчитися правильно підв'язувати та обрізати рожеві кущі.
Плетисті троянди повинні обвиватися навколо опори. Для підв'язки використовують тонкий шпагат, дотримуючись під час процедури кута 45 градусів. Перші 3 роки кущові, почвопокровні троянди, сорт флорибунда, а також квіти з невеликими бутонами не чіпають. Підв'язати їх можна буде з 4-х років життя. Секатором також потрібно зрізати старі пагони, що погано розвиваються. Процедуру проводять наперед продезінфікованим інструментом. Щоб мінімізувати ризик проникнення бактерій у клітини культури через місця зрізу, потрібно обробити ушкодження, завдані під час стрижки, садовим варом.
