Троянди – досить примхливі рослини. На їхнє самопочуття та зовнішній вигляд впливає безліч факторів, у тому числі полив. І у цьому процесі немає незначних деталей. Важливими є і температура, і склад води, і час поливу, і метод.
Якою має бути вода?
Оптимально використовувати для поливу дощову воду, яка попередньо обстоюється. Підійде також тала вода. Але чим поливати троянди через відсутність дощової та талої води?
Неприпустимо використовувати воду з-під крана, оскільки вона містить велику кількість мінеральних солей. Якщо все ж таки доводиться використовувати водопровідну воду, то їй потрібно дати відстоятися 2-3 дні.
Оптимальна температура води – кімнатна (21-23 градуси). Особливо небезпечний полив холодною водою кущів у спеку. Троянда може почати зазнавати водного голодування, оскільки не здатна втягувати холодну воду. Через різницю температур води і грунту коріння починає відчувати свого роду спазм.
Виходить, що ви поливаєте рослину, але воду троянда так і не поглинає і продовжує висихати. Небезпека цієї ситуації полягає й у тому, що може статися застій вологи у землі. Наслідок цього – утворення грибкових захворювань та гниття коренів.
Час поливу
Полив троянд здійснюють рано-вранці або ввечері, після заходу сонця. Неприпустимо робити це в спеку, тому що при попаданні вологи на листя або суцвіття ці краплі перетворюються на лінзи, що притягають сонячні промені. А далі, за всіма законами оптики, рослина отримає опік.
На різних етапах вегетації троянди вимагають різного підходу до поливу. Максимальна кількість рідини потрібна для саджанців відразу після посадки. Поки вони не приживуться, саджанці поливають щодня та рясно.
Приблизно з другого тижня після посадки графік поливу змінюють – тепер це робиться раз на тиждень, полив рясніший.
Після цього землю навколо кущів мульчують, такий підхід дозволяє забезпечити формування глибокої та потужної кореневої системи та навіть допомагає рослині у майбутньому легше переносити короткочасну посуху.
Потім можна зменшити кількість поливів до 2-3-х на місяць. У період цвітіння можна знову збільшити кількість поливів, але при цьому важливо орієнтуватися на стан та потреби рослини. Визначити, чи час поливати троянду, можна, оцінивши стан ґрунту на глибині 15 см. Якщо земля на цій глибині суха, троянда потребує поливу. Якщо ж сухим став лише верхній шар ґрунту, то з поливом можна поки що не поспішати.
Важливо пам'ятати, що такий метод оцінки необхідності поливу підходить для потужних кущів, у яких коріння розташовується глибоко. Якщо йдеться про компактні варіанти кущів з більш поверхневою кореневою системою, то подібна оцінка сухості ґрунту проводиться на глибині 8-10 см.
Дорослий кущ починають поливати після зими, зазвичай, з кінця квітня. Робити це раніше не варто, оскільки до цього періоду ґрунт ще зволожений завдяки талому снігу. Починати полив потрібно поступово, невеликими порціями.
З кінця серпня чи починаючи з перших чисел вересня (точний час залежить від кліматичних та погодних умов) полив троянд припиняється повністю. Таким чином рослина готується до зимівлі.
Як поливати?
Для поливу краще використовувати лійку (дощовий полив), якщо робити це, використовуючи відро або садовий шланг, ґрунт під кущами розмиватиметься, а коріння – оголюватиметься. Лити воду потрібно ближче до коріння. Далі ми докладніше поговоримо про те, як організувати полив троянд на ділянці у відкритому ґрунті.
Частота поливу та об'єм води
Троянда вимагає помірного та нечастого поливу. Рослина може витримати короткочасну посуху, але це може стати стресом для рослини і викликати, наприклад, скидання листя та квітів. При перманентному дефіциті вологи троянда втрачає свою декоративність – листя жовтіє, а квіти стають меншими, та й тривалість цвітіння скорочується.
Незважаючи на те, що дефіцит вологи негативно позначається на стані кущів, частий полив також неприпустимий. Через нього троянда може пустити велику кількість поверхневих коренів.
Навіть при невеликому пошкодженні ґрунту (а троянди потрібно розпушувати) це коріння пошкоджується, що, у свою чергу, може призвести до загибелі рослини.
Влітку, у сильну спеку, а також під час цвітіння троянда вимагає поливу 2-3 рази на тиждень, витрата води – піввідра (близько 5 л) на кущ. Раз на тиждень потрібно проводити рясний полив кущів. Спочатку навколо кожного з них створюють лунки чи борозни. У них заливають 1-1,5 відра води (10-15 л), після чого лунки присипають землею і розпушують ґрунт навколо рожевого куща. Глибина розпушування – 5 див.
Різні види та сорти троянд мають різну кореневу систему, що впливає на обсяг необхідної їм води. Найбільше рідини (а це 20-30 л води на тиждень) потрібно парковим, плетистим і ремонтантним троянд. Штамбові рослини споживають близько 15-20 л на тиждень, а ґрунтопокривні – від 10 до 15 л. Аналогічною кількістю води «співають» кущовий різновид.
Якщо йдеться про флорибунди, чайно-гібридні та штамбові троянди, то тижнева норма становить 5-10 л води. Стільки ж п'ють троянди мініатюрні. Усі наведені обсяги точні лише за умови відсутності опадів. Важливо також враховувати кліматичні особливості регіону, де вирощуються троянди.
Так, запропонована норма води ідеально підходить при вирощуванні троянд у спекотному південному кліматі. Якщо йдеться про середню смугу країни, то зазначена кількість рідини береться з розрахунку не на один тиждень, а на два. А в північно-західних регіонах на тиждень може бути потрібно в 3-4 рази менше рідини.
Крім кліматичних, враховуються погодні умови, а також пора року. Кількість поливів зменшують, якщо на вулиці похмуро та холодно. І, навпаки, при значному підвищенні температури повітря поливати кущі треба частіше. Як уже говорилося вище, навесні починаємо з малої кількості води, поступово збільшуючи об'єм рідини. А восени, навпаки, поливи скорочуються, щоб рослина встигла підготуватися до сплячки перед морозом.
Кількість води також залежить від складу ґрунтів. Той ґрунт, що має у складі глинисті частинки, краще утримує вологу, а отже, полив може бути рідкішим.
А ось піщані ґрунти будуть осушуватись швидше, тому і полив має бути частіше.
Методи
Крім поливу з лійки, для троянд можна організувати автоматичний полив. Особливо це зручно на великих територіях, в розаріях. Існує 3 варіанти організації такої системи.
- Крапельний полив. Це система, яка прокладається в приствольних колах троянд і включає труби і крапельниці. Вода подається до самого коріння, що забезпечує глибоке зволоження і дозволяє уникнути попадання вологи на стебла та листя.
- Система дощування. Імітація випадання опадів – на велику площу розбризкується волога. Не найправильніший спосіб поливу для троянд – велика кількість рідини потрапляє на листя та квіти, а до землі доходить мала частина. Крім того, для безперебійної роботи потрібний монтаж насосної системи.
- Система внутрішньоґрунтового зрошення. Принцип схожий на краплинний, але при цьому вся система занурена в грунт. Завдяки цьому вода подається точно в глибокі шари ґрунту, на рівень розташування коріння. Гарний, але трудомісткий на дачі спосіб поливу. Крім того, така система ускладнює перепланування розарію.
Рекомендації
Троянди не терплять сухої землі та такого ж повітря. У спекотні дні, окрім поливу, можна також забезпечити обприскування кущів. При цьому важливо, щоб рослина була обрізана, оскільки при загущенні куща підвищена вологість здатна спровокувати розвиток хвороб.
Якщо планується зробити підживлення куща троянд, то спочатку його слід трохи полити і тільки після цього вносити добриво. Після знову трохи поливають рослину, а коли ґрунт злегка підсохне, рихлять. Така методика дозволяє доставити поживні елементи глибше у ґрунт, але при цьому уникнути надлишку в ній солей.
Серед поширених помилок поливу – поверхневий полив. Справа в тому, що коріння троянди розвивається там, де воно може видобути вологу (цей процес називається гідротропізмом). Це, у свою чергу, загрожує випадковим ушкодженням коріння та загибеллю рослини. Ось чому при поливі важливо, щоб він був достатнім, а глибокі шари ґрунту теж виявились зволоженими.
Неприпустимий полив водопровідною водою – хлор, що міститься в такій рідині, призводить до затримки розвитку троянд.
Як уже говорилося, якщо все ж таки доводиться використовувати таку воду, вона повинна бути відстояна.
Не завжди є можливість поливати троянди часто, за необхідності. У такому разі потрібно зробити підвищення вологоємності ґрунту. Вона спрямована на те, щоб вода могла проникати у глибші шари ґрунту та утримуватись у зоні коренів.
На поживних суглинках така процедура не потрібна, а на піщаних грунтах зайвої не буде. Для цього в землю вносять вермикуліт, що є слюдою, яка пройшла спеціальну обробку і здатна утримувати вологу. Крім того, вермікуліт сприяє іонообміну, за рахунок чого пролонгує дію будь-якого підживлення, що вноситься в ґрунт.
На важких суглинних ґрунтах волога, навпаки, застоюється у верхніх шарах ґрунту і не може опуститися нижче, на рівень коріння. У такому разі важливо забезпечити регулярне розпушування ґрунту, можна також внести в землю агроперліт. Він є гірською породою. Агроперліт, що пройшов спеціальну обробку, забезпечує дренаж грунту і сприяє поліпшенню аерації кореневої системи.
Зменшити швидкість випаровування вологи, а також уникнути спікання ґрунту у щільну кірку допоможе мульчування ґрунту. Товщина шару мульчі не повинна перевищувати 7 см, а створити його можна з кокосового волокна, подрібненої деревної кори, шару тирси або торфу.
