Гірська сосна (Pinus mugo) 
Культура належить до виду сосна стланикова європейська, міжнародна наукова назва — Pinus mugo Turra. Використовується для захисних насаджень, що зміцнюють схили, прикрашання ландшафту, покриття схилів і укосів. З деревини гірської сосни муго виготовляють токарні та столярні вироби. Молоді пагони й шишки застосовують у косметології та медицині, з насіння отримують олію.
Опис рослини
Залежно від сорту має один або кілька висхідних стовбурів. Крона фігурна або сланка, з максимальним діаметром 3 м. Кора схожа на лусочки, відшаровується невеликими пластинками, сірувато-коричневого забарвлення. Молоді пагони світло-зелені, згодом стають темно-коричневими. Бруньки завдовжки 6 мм, бурого кольору, смолисті, загостреної форми.
Сосна гірська буває від пів метра до 10 м, у поодиноких випадках — 20 м. Цвісти й плодоносити починає через 6–10 років. Хвоя густа, темно-зелена, часто вигнута або скручена, завдовжки 2,5–4 см, завтовшки 1,5–2 мм. Шишки ростуть по 2–3 шт. або поодинокі, дозрівають навесні на 3-й рік, розташовані на коротких черешках або сидячі. Насіння темне, дрібне; в 1 кг шишок міститься 120–180 тис. шт.
Види та сорти
Зареєстровано близько 120 сортів гірської сосни муго. Найпоширеніші види культури — карликові та кольорові. Низькорослі (до 1 м) вирощуються для озеленення ділянки на гірській альпійській гірці. Форма може бути у вигляді бонсая, кулі, подушки, конуса, сланка, кеглеподібна, гніздова. Різнобарвні різновиди характеризуються зміною забарвлення протягом періоду вегетації або наявністю незвичного кольору хвої.
Популярні карликові гірські сорти:
- Якобсен — схожий на бонсай заввишки до 40 см. Сосна має темно-зелені щільні подушечки з густої хвої; з віком гілочки оголюються, що надає сорту характерної форми.
Pinus mugo Jakobsen - Міні Мопс зростає до 40 см, характеризується сповільненим зростанням. Сорт чагарниковий, з круглою темно-зеленою кроною з коротких гілочок.
Pinus mugo Mini Mops - Бенджамін — карликовий чагарник, що повільно росте, з плоско-кулястою кроною. Висота дорослої рослини 50–100 см. Хвоя коротка, жорстка, темно-зеленого забарвлення, блищить.
Pinus mugo Benjamin
Поширені кольорові різновиди:
- Лимон — сорт заввишки до 50 см з м'якими хвоїнками яскравого золотаво-лимонного забарвлення.
- Офір — карликова гірська сосна (40 см) має хвоїнки завдовжки 4–7 см жовтого кольору на верхівці та з сонячного боку, решта маси темно-зелена.
- Зандерт схожий на піраміду, у висоту сягає 80 см. Влітку хвоїнки яскраво-зелені із жовтуватими кінчиками, а взимку повністю стають яскраво-золотистими.
- Вінтер Голд — заввишки до 1 м, хвоя блискуча, жорстка, світло-зелена, до осені набуває жовтого відтінку.
Існують сорти вище 1 м, які використовуються для озеленення ландшафту. Гірська сосна Мугус виростає до 2–3 м, крона плеската, сланка, до 3–4 м у діаметрі. Потужна коренева система дозволяє висаджувати різновид на крутих схилах для захисту від зсувів. Стрижкою можна надати форму бонсая. Гірська сосна Пуміліо виростає до 1,5 м, завширшки до 2–3 м. Хвойні голочки спрямовані нагору, шишки витягнуті, схожі на конус. Крона формує щільну зелену баню, що опускається до землі. Сорт відрізняється стійкістю до посухи та морозів, невибагливістю до ґрунту.
Поєднання з іншими рослинами
Різноманітність сортів гірської сосни дозволяє використовувати її для складання композицій, що прикрашають околиці цілий рік. Високі види можуть стати центральним елементом, а карликові — доповнювати загальну картину. Кольорові сорти висаджуються для збагачення палітри, створення незвичайної комбінації. За бажання створити окультурений ліс слід вибирати різновиди із темно-зеленою кроною.
Разом із гірською сосною у ландшафтному дизайні використовуються:
- злаки — колосняк, костриця, ковила, бір розлогий;
- однорічні квіти та трав'янисті рослини — льон, чорнобривці, календула, маргаритки, сальвія;
- багаторічні квіти — троянди, гортензії, клематиси, флокси, лілії, хризантеми;
- листяні чагарники — барбарис, спірея японська, дерен, декоративна верба, форзиція.
Особливості посадки та догляду
Вимоги до умов вирощування можуть відрізнятися в деяких різновидів, оскільки одні сорти переносять посуху, інші — морози, а треті стійкі до захворювань. Але в цілому агротехніка посадки та догляду за гірською сосною однакова для всіх видів.
Необхідно правильно вибрати місце для культури на дачній ділянці. Переважно відкрите сонцю, але півтінь теж допустима. У повній тіні рослині не вистачить освітлення для зростання та розвитку, підвищується ризик зараження грибковими та бактеріальними інфекціями.
Для гірської сосни муго важливою є відсутність заболоченості, здатної призвести до загибелі чагарника. Ґрунт може бути дуже бідним на поживні речовини, але перші 2–3 роки бажано забезпечити культурі всі необхідні компоненти. За структурою кращий пухкий ґрунт з хорошим дренажем, реакція має бути слабокислою. У піщаний ґрунт потрібно внести трохи землі та глини.
Посадку гірської сосни у відкритий ґрунт здійснювати у квітні, травні чи вересні; до похолодання рослина має встигнути вкоренитися. Небажано використовувати саджанці з оголеною кореневою системою, оскільки на них не залишається корисної мікрофлори, що сприяє адаптації до нових умов. Для посадки викопати яму завглибшки 0,8–1 м. На дно насипати 20 см дренажу (керамзит), зверху — поживна ґрунтосуміш (дернова земля, пісок або глина, компост або перепрілий гній). Не звільняючи від земляної грудки, саджанець перенести до ями, але не можна заглиблювати кореневу шийку. Присипати земляною сумішшю, полити.
Культура невибаглива, але спочатку потрібно притіняти від прямих сонячних променів у спеку, на зиму вкривати лапником, перший місяць поливати 1 раз на тиждень, потім — за відсутності дощів. Вносити підживлення не обов'язково, але навесні можна підгодовувати комплексним мінеральним добривом перші 2 роки життя. Восени процедуру проводити не можна, оскільки пінус випустить молоді пагони, які не встигнуть одеревеніти до зимових морозів. Обрізання декоративним різновидам не потрібне, але іноді практикується для надання бажаної форми кроні. Весною слід видаляти підмерзлі, засохлі гілки.
Розмноження
Посадити у себе на ділянці гірську сосну муго можна кількома способами:
- насінням,
- живцями,
- щепленням.
Рослину з насіннєвого матеріалу можна вирощувати в горщиках удома або у відкритому ґрунті. Для цього насіння піддати стратифікації на 30 днів, продезінфікувати Фітоспорином або Фундазолом. Посіяти в живильний знезаражений пухкий субстрат, полити, прикрити плівкою до появи перших паростків. Перші сходи мають з'явитися протягом 30 днів. Пересаджувати на постійне місце рекомендується через 1–2 роки.
Живцювання переноситься пінусом погано, але практикується при неможливості використання насіннєвого способу розмноження. З молодої гілочки зрізати черешок з п'ятою завдовжки 7–15 см, витримати 12 год у розчині стимулятора росту. Для вирощування в контейнерах готується ґрунтосуміш, як при посіві насінням. Заглибити на 4–5 см, створити парникові умови. Щеплення використовується для розведення високодекоративних гірських різновидів. Як підщепа підійде сіянець 4 роки вирощування. У результаті процедури молоде деревце переймає всі характерні риси сорту, що прищеплюється.
Гірська сосна — популярна декоративна рослина, яка використовується для прикрашання ландшафту або посилення стрімкого схилу. Культура невибаглива, складного догляду не вимагає, але перші 2–3 роки бажано забезпечити сприятливі умови для зростання та розвитку.
