Все про бордюрні троянди

Троянди – головна прикраса саду, дачної ділянки та прибудинкових територій. Практично немає квітникара, який не хотів би спробувати виростити цю розкішну рослину. Різноманітність відтінків, розмірів куща, форм квітки – сортовий асортимент троянд дозволяє вибрати те, що найбільше подобається. Ця квітка в ландшафті використовується дуже активно, у тому числі троянди бордюрного типу. Вони досить мініатюрні, але при цьому самодостатні і здатні стати центральним або обрамляючим елементом будь-якого дизайнерського рішення.

Опис

Бордюрні троянди часто використовуються для декору ділянок і прикраси підвіконь. Вперше назва цієї групи троянд з'явилася в Європі, тоді це була лише одна рослина. На даний момент даний вид включає величезну кількість оригінальних і ефектних сортів. Опис кожного різновиду відрізняється, але загальні характеристики є.

Ця група виділяється висотою – троянда практично карликова, найбільша рослина не витягується вище 70 см. Бордюрні троянди все низькорослого типу і дуже компактні, не розростаються, не займають занадто багато місця на ділянці. Тому їх часто обирають ті, хто змушений заощаджувати площу.

Рослини цієї групи не особливо вибагливі, легко приживаються і розвиваються динамічніше. Перепади температури теж дуже небезпечні таких троянд, зиму вони переносять також непогано.

Тип цвітіння цієї групи багатий і пишний, а тривалість дуже велика. Сортамент цього виду включає унікальні сорти, квіти яких відрізняються розміром, формою, забарвленням. Серед загальних характеристик кольорів можна виділити такі особливості:

• квітки виглядають дуже ніжно, але пелюстки трохи шорсткі;

• краї та форми різноманітні;

• колір не завжди статичний, часто змінюється в залежності від часу сезону;

• зустрічаються види, квіти яких мають одночасно два забарвлення, тобто на одному кущі ростуть троянди різних кольорів;

• бордюрні види ростуть не тільки у відкритому ґрунті, а й у горщиках у домашніх умовах;

• Багато різновидів чудово комбінуються коїться з іншими рослинами, зокрема і квітами.

Усі без винятку бордюрні троянди добре приживаються у вітчизняних умовах.

Огляд сортів

Низькорослі зимостійкі троянди бордюрної категорії чудово виглядають у різних ландшафтних композиціях. Кращі сорти користуються великим попитом у любителів та професійних квітникарів та дизайнерів.

• “Жовта лялька”. Дуже мініатюрна рослина, висота якої варіюється від 20 до 30 см. Ширина кущика Yellow Doll близько 40 см, тип розлогий. Розмір кожної махрової квіточки від 2 до 6 см, залежить від віку рослини. Забарвлення жовто-лимонне, не схильний до вигоряння. Аромат із фруктовими нотками.

• “Літтл Уайт”. Забарвлення цієї троянди аналогічне назві Little White, тобто він білий. Махрові квітки мають форму чаші, розмір невеликий – до 2,5 см. Кількість пелюсток – до 50 штук, аромат дуже запашний, типовий для троянд. Цвіте дуже рясно, зимостійкість на хорошому рівні.

• “Кордула”. Це німецький різновид, що відрізняється ефектними великими кистями кольорів. Cordula – червона троянда у темному відтінку, тип квітки махровий. Розмір суцвіття середній, форма кулі, аромат дуже легкий та приємний.

• “Корснода”. Має другу назву – White Bouquet. Сорт порівняно недавно виведено, проте швидко завоював визнання квітникарів. Квіти формуються рясно, тривалість цвітіння тривала. Діаметр кожного суцвіття до 5 см, колір білий або молочно-кремовий, пелюстки загинаються донизу. Розмір куща широкий – до 75 см.

• “Шугар Бейбі”. Троянди німецької селекції, що відрізняються ефектним зовнішнім виглядом та невибагливістю. Sugar Baby – сорт із махровими квітками дуже насиченого рожевого відтінку. Діаметр суцвіття до 5 см, кущ гіллястий, розмір до 50 см. Різновид, який має відмінний імунітет.

• “Грін Айс”. Різновид Green Ice був виведений ще в 70-і роки минулого століття, завдяки красивим махровим білим кольорам із салатовим відливом він популярний досі. Діаметр кольорів не дуже великий, до 4 см максимум, кожна гілка посипана бутонами в кількості від 3 до 5 шт. Кущ досить міцний, ширина до 80 см.

• “Бебі Маскарад”. Продукт німецької селекції, який було зареєстровано ще середині ХХ століття. Ефектні махрові квіти розміром до 5 см збираються в пензлики. Аромат не надто насичений, з фруктовими нотками. Досить мало шипів на стеблах – це очевидна перевага. Забарвлення змінюється із жовтого до рожевого, та був червоного, пелюстки поступово згинаються.

• “Клементина”. Кущ сорту Clementine не виростає вище 0,5 метра, він усипаний махровими невеликими квітками відтінку беж, крем або персик. Рослина компактна – не більше 60 см завширшки. Суцвіття дуже гарні – пелюстки мініатюрні, гострі кінчики.

• “Лідія”. Симпатичний кущ, висота якого досягає 60 см, діаметр до півметра. Квіти до 3 см, приємний відтінок рожевий, в суцвітті до 12 бутончиків. Lidia практично не має шипів на пагонах, відноситься до вигляду спрей-троянд.

• “Морден Кардинет”. Висота куща варіюється від 30 до 50 см, напівмахрові квітки насиченого червоного відтінку, аромат легкий, збираються в пензлики від 2 до 8 шт. Канадська троянда цвіте довго і безперервно.

• “Фокус-Покус”. Невисокий кущ до 50 см заввишки посипаний махровими квіточками цікавого забарвлення. Основний колір темний червоний, присутні вигнуті лінії білого і жовтуватого відтінків. На кущі немає ідентичних квіток, усі відрізняються.

• «Діамант Світ Дрім». Невисокий кущ, що не виростає вище 45 см. Квіти дуже красиві, декоративність рослини висока. Ця троянда за окрасом помаранчева, з жовтуватим відтінком.

• “Бідермайєр”. Відомий сорт, мініатюрний за висотою – до півметра. Квіти махрові, відтінок з'єднує білий, жовтий та зелений відливи. Краї пелюсток соковито-рожеві.

• “Лавендер Джуел”. Компактний кущ, до 50 см заввишки, квітки махрового типу, колір рожево-бузковий. Дуже естетичний та елегантний сорт.

• “Гранатовий браслет”. Один з наймініатюрніших різновидів, висота куща всього 30-35 см. Квіти махрового типу, невеликого розміру. Соковитий колір червоний.

Як садити?

Так як троянди цієї групи досить акуратні за розмірами, посадка допускається навіть у найменшому саду. Рослини не бояться морозів – вони дуже невисокі та прикриваються сніговим покривом повністю. Якщо ділянки немає, а троянди хочеться вирощувати, можна підібрати сорти для домашньої оранжереї, достатньо подбати про горщик великої ємності. Бордюрні сорти висаджують перед вищими різновидами або розташовують на піднесених ділянках, наприклад, альпінаріях.

На рівному місці або невеликій гірці вони ростуть досить добре, тому що тут їм достатньо сонця і не надто багато вологи.

Щоб успішно розташувати бордюрні троянди на ділянці, необхідно дотримуватися низки правил:

• вибирайте добре освітлену ділянку, причому прямі сонячні промені не подобаються троянд;

• посадка має захищатися від наскрізного вітру;

• у плані ґрунту переважно суглинок;

• не висаджуйте ці троянди після інших різновидів;

• Оптимальний час висадки – весна, коли температурний режим вже устоявся і не опускається нижче +16 градусів за Цельсієм.

Алгоритм посадки наступний:

• спочатку створюється лунка глибиною до 40 см, завширшки до 30 см, розмір залежить від обсягу кореневої системи, можна зменшувати або збільшувати параметри;

• на дні лунки мають у своєму розпорядженні або покупний грунт для троянд, або складений самостійно з двох частин торфу, двох частин піску і частини гною;

• шийка кореня заглиблюється нижче рівня грунту від 3 до 4 см;

• коріння потрібно розправити і присипати ґрунтом;

• ґрунт трамбують і добре зволожують.

Особливості вирощування

Троянди цієї групи необхідний правильний догляд, самі процедури при цьому не мають на увазі нічого особливо складного. Доглядати кущі потрібно правильно: поливати, обрізати, підгодовувати, дотримуватися умов вирощування.

• Оптимальна температура росту троянд не надто висока. Найкраще вони почуваються при +18 градусах.

• Сміттєва трава видаляється своєчасно, потрібно не забувати про прополювання. Це дозволить не тільки утримувати розарій в ідеальному вигляді, але й убереже кущі від шкідників атак, інфікування.

• Вчасно слід знімати мляві бутони, пожухле листя та зламані гілочки. Це теж запобігає поширенню захворювань і дозволяє кущі цвісти щедріше. Зрізана троянда цвіте набагато рясніше, якщо процедура проводилася гострим та продезінфікованим інструментом.

• Необхідно здійснювати своєчасне поливання рожевих кущів. Але заборонено зволожувати квіти холодною водою, її потрібно прогріти та дати відстоятися. Полив проводять у ранкові та вечірні години, поки немає сильної сонячної активності. Троянди люблять своєчасне зрошення, але перезволожувати ґрунт не можна, як і допускати посухи. В обох випадках рослина може загинути.

• Щоб знизити ризик захворювань та нашестя комах, забезпечити ефектне цвітіння куща, потрібно його вчасно підгодовувати. Троянди люблять як мінерали, і органіку. Іноді через перепади температури або інших несприятливих факторів троянди поникають і стають тьмяними.

Для відновлення рослини слід своєчасно здійснювати підгодовування мінеральними складами. Дуже добре відновлюють кущі промислові препарати «Екосіл», «Циркон» та гумат калію.

Розмножити бордюрні троянди можна різними способами, найчастіше вибирають живцювання, трохи рідше поділ кореня і максимально рідко – насіннєвий метод. У тепличних умовах можна розмножувати рослину будь-якої пори року, у парниках – з початку весни до початку осені, у відкритому ґрунті – з кінця весни до середини літа.

• Живцювання. Відсікається гілка троянди за допомогою гострого інструменту. Втеча поділяється на частини так, щоб на кожному живці залишалося понад 3 бруньки. Потім посадковий матеріал обробляється у слабкому розчині марганцівки протягом 20 хвилин. Живці тримають після цього в стимуляторі «Корневін» чи будь-якому подібному. Грунт суміш удобрюється і в неї відправляється живець таким чином, щоб перша нирка розташовувалась під субстратом, але не прямо, а під слабким кутом. Відростки потрібно розташовувати з відступом один від одного від 25 до 30 см. В умовах відкритого ґрунту потрібно накривати живець скляною або пластиковою ємністю або плівкою, головне, щоб укриття було прозорим. Посадку зволожують, але помірно, полив здійснюють у міру висихання субстрату. Пересадка на постійну ділянку здійснюється через півтора-два місяці. Обов'язково слід вкривати посадку першого року на зиму.

• Насіннєвий спосіб. Найбільш трудомісткий і складний процес, можливість досягти успіху не дуже велика в даному випадку. Дуже важливо купувати матеріал для посадки з правильним терміном придатності та повністю герметично упакований. Процедуру здійснюють восени, так до літа паростки вже більш-менш зміцніють. Спочатку насіння потрібно замочити на 7 діб у теплій воді. Після цього матеріал поміщають у заздалегідь підготовлену ємність і ґрунтозміш, призначену для троянд. Посадку накривають плівкою або склом, чекати швидких сходів не доводиться. Коли паростки досягнуть 7 або 8 см, можна переносити їх у горщик або іншу більшу ємність. Висаджування на вулицю відбувається з кінця весни до середини літа.

• Розподіл куща. Нескладна процедура, яка здебільшого дає непоганий результат. Навесні кущ викопується, грунт струшується, заточеним інструментом корінь розділяється. Відокремлену частину висаджують на заздалегідь підготовлене місце. Догляд здійснюють такий же, як за щойно посадженою трояндою.

Укриття на зиму

Незважаючи на те, що бордюрні троянди непогано зимують в будь-яких умовах, восени їм потрібна підготовка до холодного періоду. Перед тим як організовувати укриття, потрібно провести обрізання гілок, що сильно виступають. А також знімають бутони, що залишилися. Після цього кущ потрібно вкрити, тобто утеплити. Для цього ґрунт високо підгортається, так закривають від морозу штамб. Можна поверх розташувати лапник або укрити кущ конструкцією типу куреня з нетканого матеріалу.

Допускається використання сухої трави, листя, гілок, тирси. Відмінно утеплює на зиму склад із піску та торфу, складений у пропорціях 1:1. Розраховувати на лише сніговий покрив у регіонах з холодним кліматом не рекомендується. Нестабільна погодна обстановка взимку може занапастити навіть морозостійкі рослини. На самому початку весни укриття знімають, тому що кущ може підгнити в умовах вологості та тепла.

Боротьба з хворобами та шкідниками

Є сорти, які мають досить непоганий імунітет, але в масі бордюрні троянди схильні до багатьох недуг і бояться більшості шкідників. Найчастіше проблеми доставляють такі захворювання:

• борошниста роса;

• чорна ніжка;

• альтернаріоз.

Серед шкідників слід побоюватися:

• гусениць;

• жуків;

• кліщів павутинних;

• попелиці;

• невеликі гризуни.

Боротися з цими проблемами можна як промисловими, так і народними, приготованими самостійно.

• Грибкових проблем можна позбутися за допомогою мильного розчину. Він готується з 80 г кальцинованої соди, 40 г госпмила та 8 літрів води.

• Чорна ніжка боїться марганцівки та деревної золи. Можна розвести марганцівку і полити ґрунт поряд з рослиною або посипати пристовбурне коло золою.

• Попелиця не переносить мила. Потрібно натерти цілий шматок госпмила та розвести його у відрі води. Використовується розчин для поливу та обприскування.

• Якщо атакував павутинний кліщ, спробуйте розчин нашатирю. У 10 літрів води вносять 30 г спирту та розчиняють там же наструганий шматок мила.

• Гусениці, жуки та гризуни стійкі до народних засобів. Проти них краще купувати спеціальні препарати у агромаркетах.

Щоб проблем із шкідниками та недугами не було, потрібно здійснювати своєчасну профілактику та не забувати про правила догляду за трояндами.

Бордюрні троянди у ландшафтному дизайні

Троянди цієї групи чудово виглядають у різних ландшафтних композиціях, навіть просто вздовж доріжок.

Дрібні трояндочки на невисоких кущах чудово виглядають на тлі більш високих чагарників та живоплотів.

Не тільки для прикраси огорож, але й для декору клумб, квіткових ансамблів підходять ідеально.

Бордюрні сорти чудово комбінуються з іншими рослинами – квітучими та не тільки.

Ці рослини часто можна зустріти на периметрі газонів як ефектне оформлення зеленого полотна.