Ялівець козацький: опис, посадка та догляд, сорти

Ялівець козацький (Juniperus sabina)

Хвойна порода цього виду відрізняється гарним виживанням в умовах міста, тому широко використовується в ландшафтному дизайні. Ялівець козацький маловимогливий до середовища проживання та догляду, гібриди мають покращені характеристики. При цьому слід враховувати, що рослина є отруйною, тому не рекомендується для озеленення дитячих майданчиків та місць прогулянок з домашніми тваринами.

Опис виду

Латинська назва козацького ялівцю – Juniperus sabina. Зовнішньо являє собою чагарникову форму, що стелиться по поверхні землі, висотою до 1,5 м. Рослина швидко розростається по прилеглій території, формуючи щільні зарості. Іноді серед представників зустрічаються деревця до 4 м зі скривленими стволиками. Кора відшаровується тонкими пластиночками, пофарбована в червонувато-коричневий колір.

На одному примірнику завжди є хвоя 2 типів – голчаста і лускоподібна. Голочки м’які, прямостоячі, загострені, довжиною 0,4-0,6 см, із синювато-зеленою верхньою поверхнею, з добре помітною жилкою посередині. З віком хвоїнки набувають вигляду черепітчасто розташованих лусочок. Листочки на гілочках тримаються до 3 років. Культура дводомна, шишкоягодки дивляться вниз, розміром 0,5-0,7 см, буро-чорного кольору, вкриті сизуватим нальотом. Форма двонасіннєвих плодів округло-овальна. Насіннєвий матеріал визріває восени та навесні наступного року.

На замітку! Козацький різновид ялівців відрізняється від інших специфічним різко вираженим запахом, що з’являється при розтиранні хвої або гілочки в руках.

На одному примірнику завжди є хвоя 2 типів – голчаста і лускоподібна.

Характеристики виду:

• посухостійкість;
• світлолюбність;
• зимостійкість;
• маловибагливість до складу та поживності ґрунту;
• здатність виносити загазованість та задимленість міст;
• володіння ґрунтозахисними якостями.

Деревина досить м’яка, але при цьому міцна, дрібношарова, може застосовуватися в деяких галузях деревообробної промисловості. Ефірна олія молодих пагонів козацького різновиду додається до засобів захисту вовняних речей від пошкодження міллю. Препарати з різних частин рослини у фармакології, гомеопатії та косметології переважно виробляються для зовнішнього застосування. У ландшафтному дизайні краєвид прикрашає укоси, схили, кам’янисті гірки, газони, рокарії, узлісся.

Ареал розповсюдження

Вид росте в лісах і гаях степової зони, на скелястій гірській місцевості, піщаних пагорбах.

У природному середовищі проживання козацький ялівець зустрічається в Малій та Південно-Східній Азії, Південній та Центральній Європі, на Кавказі. Вид росте в лісах і гаях степової зони, на скелястій гірській місцевості, піщаних пагорбах. Від нижнього гірського пояса піднімається до 1000-2300 м-коду над рівнем моря, утворюючи густо посаджені масиви на верхньому ярусі.

Популярні сорти

Козацький вид ялівцю має безліч гібридів, що відрізняються заданими характеристиками та зовнішнім виглядом.

Найбільш поширені сорти:

1. Глаука – різновид, що стелиться, висотою 0,2-0,3 м, діаметром 3 м. Крона розлога, дуже широка. Хвоя сизо-зелена, трохи сірувата. Шишкоягодки чорні, збільшують декоративність сорту. Без регулярної стрижки кущик досягає максимальних розмірів лише за кілька років.
2. Рокері Джем – пишний розлогий чагарник насиченого яскраво-зеленого забарвлення, з параметрами 0,5 х3 м. Хвоїнки колючі, синього відтінку. Цей сорт козацького ялівцю відрізняється швидким зростанням.
3. Мас виростає вгору до 1 м, завширшки на 4 м, річний приріст становить близько 15 см. Крона лійчаста, влітку зеленувато-блакитна, взимку набуває коричневого відтінку.
4. Блю Данау – розлогий чагарник яскравого зеленого кольору навесні та сизувато-блакитного восени. Крона широка, щільно набита. Пагони ростуть дуже близько один до одного, можуть бути витягнуті нагору або лежати на землі. Параметри рослини 0,5-1 м нагору і 2-3 м на сторони. Голочки лускаті або загострені, колючі. Сорт погано росте у тіні і не виносить застій води.
5. Варієгата – козацький ялівець з невисокою розлогою кроною, злегка зігнутими верхівками пагонів. Висота дорослого кущика 1 м, ширина 1,5 м. Зростає повільно, що дозволяє використовувати сорт для ландшафтних композицій. Забарвлення листочків строкате – яскраво-зелені ділянки змінюються світло-кремовими із золотавим відтінком.

Розмноження

У природі ялівець козацький поширюється за допомогою насіння та відведення. У домашніх умовах можна додатково провести живцювання або зробити щеплення. Насіннєвий матеріал для розведення використовується рідко, оскільки спосіб найдовший і не зберігає сортові особливості рослини. При необхідності його провести насіння необхідно попередньо стратифікувати. Щеплення використовується для елітних гібридів, але також не завжди виправдане, оскільки є простіші методи розмноження.

Найчастіше рекомендується розсаджувати відведення, що самостійно утворилися. При зіткненні із землею пагони козацького ялівцю пускають коріння. При досягненні ними нормальних розмірів досить просто відсадити кущик. Щоб укорінити гілочку сорту, у якого пагони не стелиться по землі, достатньо її пригнути, прикріпити дротом, періодично підгортати і поливати місце зіткнення з ґрунтом.

Живцювання проводиться навесні або наприкінці серпня – на початку вересня. Втечу слід відривати з п’ята, місце зрізу обробляти стимулятором росту. Вкорінювати у зволоженому пухкому поживному субстраті, заглибивши на 3-5 см. Повноцінна коренева система сформується через 2,5-3 місяці, після чого здійснюється пересадка у відкритий ґрунт. Живці ялівцю допустимо перші 2-3 роки вирощувати в контейнерах.

Особливості посадки та догляду

Більшість сортів віддає перевагу відкритим сонячним ділянкам, переносить легке затінення.

Козацький різновид вважається маловимогливим, але місце культивування важливо підбирати відповідно до особливостей конкретної рослини. Більшість сортів віддає перевагу відкритим сонячним ділянкам, переносить легке затінення. Неприпустимо близьке протікання ґрунтових вод, розташування в низині, на територіях, що підтоплюються.

Висока стійкість до загазованості та задимленості дозволять культивувати цей ялівець не тільки в межах міста, але й розташовувати поблизу промислових підприємств і автомобільних шляхів. При виборі ділянки слід враховувати ґрунтозахисні властивості виду, допустимість висаджувати на схилах та кам’янистих ґрунтах.

Посадка

Процедура здійснюється шляхом перевалки навесні. Саджанці контейнерного типу можна переносити у відкритий грунт протягом періоду активної вегетації. Посадкова яма готується заздалегідь. Розміри викопаної лунки повинні бути більшими за земляну грудку на кореневій системі козацького ялівцю в 2-3 рази. Якщо ґрунт занадто важкий, на дно насипати близько 20 см дренажного шару з битої цегли або щебеню та крупнозернистого піску.

Процедура здійснюється шляхом перевалки навесні.

Грунт суміш слід приготувати з дернової землі, верховного торфу і річкового пісочка, взявши дані компоненти в пропорції 1:2:1. Рекомендується додати доломітове борошно або золу, комплексне добриво. На дренаж насипати підготовлений склад, далі поставити ялівець із збереженою земляною грудкою так, щоб коренева шийка була не заглиблена, перевищувала поверхню ґрунту на 5 см. Зазори, що утворилися, заповнити ґрунтовою сумішшю, промалювати приствольне коло, рясно полити. Коли вода повністю вбереться поверхню землі замульчувати сосновою корою, компресом, що перепрів, або торфом.

Догляд

Певний час після посадки козацького ялівцю слід ретельніше доглядати. Перший тиждень поливати, проводити дощування крони, притіняти від прямих сонячних променів. Деякі сорти можуть мати відмінності в агротехніці, що необхідно враховувати при купівлі саджанця.

Основний догляд за даною хвойною породою включає:

• полив під час сильної посухи;
• дощування крони;
• прополювання бур’янів;
• розпушування щільної земляної кірки;
• періодичні помірні підживлення;
• санітарне, що формує обрізання;
• утеплення на зиму;
• захист від захворювань та шкідників.

Крону зволожувати засуху методом дощування 1 раз на тиждень вечорами.

Поливати козацький вид ялівцю досить 2-3 рази за літо за умови сильної спеки та відсутності дощів. Крону зволожувати засуху методом дощування 1 раз на тиждень вечорами. При утворенні щільної кірки на поверхні ґрунту робити розпушування, оскільки кінна система має отримувати достатню кількість повітря. Бур’яни видаляти відразу, щоб не забирали харчування у ялівцю.

Підгодовувати з другого року після посадки. Процедуру проводити навесні, поєднувати з поливом, використовувати розчин універсального добрива для хвойних порід. На початку вегетації необхідно оглядати крону козацького різновиду, видаляти усі пошкоджені пагони. Швидко зростаючі сорти рекомендується піддавати формує обрізування, що дозволяє призупинити зростання, надати бажану форму рослині.

Для зменшення негативних наслідків зими проводиться підготовка кущика пізньої осені. Необхідно зробити вологозарядковий полив і замульчувати ствол коло товстим шаром торфу або іншого природного матеріалу. Весною мульчу обов’язково видалити, щоб коренева шийка не загнивала. Сорти, яким властиво обламуватися під вагою снігу, бажано зв’язати, що обгорають під променями сонця в лютому – березні, вкрити ялиновим лапником або мішковиною.

Хвороби та шкідники

Найбільшу небезпеку становить іржа.

За порушення агротехніки вирощування козацький ялівець часто постраждає від грибкових чи бактеріальних інфекцій. Нестача світла, надмірна вологість, нестача свіжого повітря і знижена температура – фактори, що провокують розвиток подібних захворювань. Найбільшу небезпеку становить іржа. Для лікування може знадобитися обрізання і спалювання постраждалих пагонів, обприскування надземної частини, що залишилася, і приствольного кола розчином фунгіциду.

Різкий запах та отруйні речовини, що містяться в рослині, відлякують більшість комах, тому шкідниками ялівець козацький уражається рідко. Якщо ж вони оселилися, слід вживати заходів відразу, щоб не сталося сильного ослаблення кущика. Для боротьби використовувати інсектициди та акарициди, а також засоби, приготовані за народними рецептами.

Козацький ялівець має безліч сортів, але не можна забувати про отруйність виду.

Цей різновид хвойної породи відрізняється високою декоративністю і невибагливістю у вирощуванні. Перед посадкою необхідно правильно підібрати місце, щоб не довелося згодом пересаджувати рослину. Козацький ялівець має безліч сортів, але не можна забувати про отруйність виду.