Ялівець віргінський: опис, сорти, посадка та догляд

Ялівець віргінський (Juniperus virginiana)

Декоративність та різноманіття сортів хвойної породи дозволяють використовувати її у ландшафтному дизайні. Ялівець віргінський досить невибаглива рослина, але вимагає початку вирощування створення оптимальних умов. Складність полягає в тому, що дана культура – один із основних господарів грибка – іржі. Тому на профілактику захворювань потрібно звернути пильну увагу.

Опис виду

Хвойна порода відноситься до роду Ялівець сімейства Кіпарисові. Міжнародне латинське найменування – Juniperus virginiana. У природному середовищі росте біля Північної Америки. Більшість представників виду – однодомні, іноді дводомні, дерева, що досягають висоти 30 м при колі ствола 1,5 м. Кора бурого кольору з червоним відтінком, може бути сірого забарвлення. Голочки лускаті, темно-зелені, розміром 0,1-0,2 см. Шишкоягодки маленькі, до 0,6 см в діаметрі, визрівають восени першого року, довго тримаються на рослині. Коренева система розвинена, стрижнеподібна, з великою кількістю бічних відгалужень.

Основні характеристики ялівцю віргінського:

• декоративність;
• швидко зростає;
• деревина має стійкість до гниття;
• світлолюбність;
• маловибагливість до ґрунту;
• вітростійкість;
• розмножується насінням, живцями, щепленням;
• за сприятливих умов доживає до 500 років;
• після досягнення віку 40 років втрачає декоративність.

Шишкоягідки маленькі, до 0,6 см в діаметрі, визрівають восени першого року, довго тримаються на рослині.

На замітку! Зустрічаються розпростерті форми, здатні розмножуватися відведеннями.

Популярні сорти

Різновидів хвойної породи у природі багато; у ландшафтному дизайні поширені рослини гібридного походження. Деякі сорти отримані шляхом схрещування з ялівцем мексиканським, горизонтальним, скельним, китайським чи козацьким. За рахунок цього опис та характеристики рослин можуть сильно відрізнятися.

Деякі сорти ялівцю віргінського:

1. 'Blue Cloud' – розпростертий чагарник, у віці 10 років має параметри 1х3 м.
2. 'Brodie' – пірамідальна щільна крона з хвоєю темно-зеленого кольору. У віці має розміри 8х5 м.
3. 'Cupressifolia' — чоловічий ялівець із щільно набитою пірамідоподібною кроною. За 10 років виростає до 6 х 3 м, пагони спрямовані нагору. Голочки яскравого зеленого забарвлення, взимку трохи змінюють відтінок.
4. 'Glauca' – колоноподібний віргінський різновид. Крона може бути пухкою, параметри у віці 10 років складають 3,5х1,8 м. Листочки влітку синювато-зелені зі сталевим відливом, взимку набувають фіолетового відтінку.
5. 'Golden Spring' з віком змінює форму крони з вазоподібною на подушкоподібну. Зрілі екземпляри виростають до 0,5 х 1,5 м. Гілки розташовані нещільно, покриті жовтувато-зеленою хвоєю.
6. 'Hetz' – жіночий гібрид з нещільною кроною. За 10 років зростає до параметрів 1,7 х2 м, характеризується високим плодоношенням. Хвоїнки молодих екземплярів голчасті синювато-зеленого забарвлення зі сталевим відливом. Ялівцю потрібне регулярне обрізання.
7. 'Sulphur Spray' — вазоподібний ялівець з гілками, що піднімаються, покритими кремово-зеленою хвоєю. У віці 10 років досягає розмірів 2х2,5 м-коду.
8. 'Tripartita' – розпростертий чагарник, покритий колючими голочками темного зеленого забарвлення з синюватим відливом. За рік збільшується на 20 см, у віці становить 2 х 6 м.

Посадка

Від правильності проведення процедури залежить приживаність віргінського різновиду ялівцю на новому місці, подальше вирощування. Це з тим, що невибагливість хвойної породи проявляється у зрілому віці, молоді саджанці пошкоджуються від впливу несприятливих чинників, хворіють. В результаті страждає на декоративність дерева, у важких випадках рослина гине.

При посадці потрібно враховувати пору року, ретельно вибирати саджанець та його місце розташування на ділянці. Культура є вічнозеленим багаторічником, а пересадка вкрай небажана. Коренева система ялівцю віргінського йде глибоко в землю, тому викопати дорослий кущ або дерево без пошкодження кореневища неможливо.

Коли садити

Найкраще операцію проводити навесні – у квітні чи травні – щоб саджанець встиг прижитися на новому місці до зими. Деякі садівники рекомендують садити у жовтні. Виняток становлять контейнерні рослини з повністю закритою кореневою системою, які допустимо переносити у відкритий ґрунт у будь-яку пору року, крім зими.

Найкраще операцію проводити навесні – у квітні чи травні – щоб саджанець встиг прижитися на новому місці до зими.

Як підібрати місце

Віргінський вид ялівцю світлолюбний, але здатний виносити легке затінення. Молоді саджанці бажано закривати від протягів та сильного вітру, оскільки вони не мають якостей дорослих екземплярів. Поруч можна розташувати чагарники, які не дають великої тіні, але захистять хвойну породу від несприятливих факторів. Неприпустимо садити ялівець на заболочених ділянках, оскільки загнивання кореневої системи призведе до його загибелі.

Посадкову яму слід готувати приблизно за два тижні. Параметри поглиблення залежать від розмірів земляної грудки на коренях саджанця. Якщо грунт важкий, глинистий, на дно потрібно насипати дренажний шар з крупнозернистого піску і битої червоної цеглини або щебеню. При вирощуванні на супіщах бажано грунт суміш розбавити невеликою кількістю глини. Як добрива вносити спеціальні комплексні суміші для хвойних порід. Засипавши в яму дренаж і ґрунтовий субстрат, слід залишити її на два тижні, щоб земля дала усадку, а саджанець після перенесення у відкритий ґрунт не просів надто глибоко.

Покрокова схема посадки

Дотримання основних агротехнічних рекомендацій допоможе рослині швидко адаптуватись на новому місці. Важливо, щоб саджанець віргінського ялівцю мав здоровий вигляд, характерний сорту забарвлення, збережений земляною грудкою на корінні. Придбати гібриди та сортові екземпляри бажано у спеціалізованих заказниках чи садових центрах.

Важливо, щоб саджанець віргінського ялівцю мав здоровий вигляд, характерний сорту забарвлення, збережений земляною грудкою на корінні.

Посадка покроково:

1. За два тижні підготувати посадкову яму.
2. Саджанець добре полити, акуратно витягти з ємності.
3. У ямі зробити поглиблення, необхідне розміщення ялівцю.
4. Перенести саджанець, заповнити зазори грунтосумішчю, що утворилися.
5. Виконати рясний полив шляхом дощування.
6. Коли вода вбереться, скоринку, що утворилася, розпушити, замульчувати поверхню приствольного кола сосновою корою, трісками, торфом або керамзитом.
7. Протягом 1–2 тижнів регулярно зволожувати крону та ґрунт, при необхідності прибирати бур'яни.

На замітку! Кореневу шийку ялівцю заглиблювати не можна.

Догляд

Молоді саджанці вимагають більшої уваги, ніж дорослі екземпляри, яким особлива турбота не потрібна. Необхідно своєчасно реагувати на можливі ознаки недуги, одночасно вживати заходів. Слід прибирати бур'яни, що з'явилися поряд з хвойною породою, при необхідності акуратно розпушувати землю.

Молоді саджанці вимагають більшої уваги, ніж дорослі екземпляри, яким особлива турбота не потрібна.

Догляд за ялівцем віргінським включає:

• полив;
• обприскування крони;
• підживлення;
• мульчування;
• обрізання;
• утеплення на зиму;
• захист від хвороб та шкідників.

Полив та обприскування

Ялівці характеризуються посухостійкістю, але у молодих саджанців коренева система розвинена недостатньо і не здатна добувати рідину із глибинних шарів ґрунту. Тому поливи потрібно проводити кілька разів за весь період активної вегетації. Далі буде достатньо вологозарядних процедур пізньої осені та ранньої весни. Дощування крони або обприскування з пульверизатора збереже надовго декоративність хвої. Деякі сорти особливо потребують процедури, оскільки сухе повітря призводить до висихання цілих гілочок рослини.

Дощування крони або обприскування з пульверизатора збереже надовго декоративність хвої.

Підживлення та добриво

Віргінський ялівець у природному середовищі росте на бідних ґрунтах. При цьому періодичне підживлення прискорює ріст і збільшує декоративність рослини. За рік його достатньо полити навесні одного разу розчином комплексного добрива для хвойних порід. Спеціальні склади можна замінити нітроамофоскою (30–40 г на 1 м²) або Кемірою-універсал (20 г на 1 л води).

На замітку! Не можна перевищувати дозування, прописане на упаковці поживної суміші. Надлишок елементів здатний нашкодити ялівцю.

Стрижка та обрізка крони

Віргінська різновид хвойної породи добре реагує на процедуру. В результаті крона стає густішим. Рослини можна надавати різні форми для прикраси присадибної ділянки. Регулярне прищипування провокує ялівець швидше нарощувати зелену масу. Разом із формуванням проводять санітарну обрізку. Необхідно видаляти сухі, підмерзлі взимку, зламані, пошкоджені гілочки.

Рослини можна надавати різні форми для прикраси присадибної ділянки.

На замітку! На відміну від інших видів, віргінський ялівець швидко нарощує надземну масу, тому невеликі похибки при наданні певної форми рослині не страшні.

Підготовка до зими

Морозостійкість мають далеко не всі сорти та гібриди віргінського ялівцю. Крім того, молоді саджанці потрібно захищати від зимового похолодання. Кореневу систему утеплить мульчування стволового кола торфом або іншим матеріалом шаром товщиною 10 см. Надземну частину необхідно прикривати ялиновим або сосновим лапником. Колоноподібні дерева бажано зв'язувати мотузками, щоб уникнути сніголому. Деяким сортам властиво обгоряти під променями весняного сонця, їх рекомендується накривати спеціальною зеленою сіткою або мішковиною.

Віргінський ялівець застосовується для одиночних посадок та створення композицій у ландшафтному дизайні.

Віргінський ялівець застосовується для одиночних посадок та створення композицій у ландшафтному дизайні. Зовнішній вигляд і властивості рослин залежать від сортової приналежності. Молодим саджанцям необхідний ретельніший догляд, ніж дорослим екземплярам.

Відеоогляд ялівцю віргінський