Метасеквоя гліптостробоїдна (китайська) 
Серед гігантів-дерев планети найвідоміша — секвоя. Сучасній назві дерево завдячує індіанському вождеві Секвойї, винахіднику абетки черокі. Рослина, що є одним із символів штату Каліфорнія, з’явилася ще в юрський період. Секвоя не тільки виглядає переконливо, але й може похвалитися разючим довголіттям.

Опис дерева
Висота секвої зазвичай перевищує позначку в 100 м. Максимальна висота дерева, зафіксована вченими, — 115,5 м. Рекордсмен росте в Редвудському заповіднику у США. Незважаючи на похилий вік — 400 років — дерево не зупиняється у зростанні.
Розмножуватися рослина починає після досягнення 400 років. Представники роду хвойних відрізняються особливим способом розмноження. Дати потомство вони можуть без високої температури повітря. У молодому віці стовбур густо вкривають гілки. Вони швидко ростуть і не встигають закріпитися, тому скоро відпадають. Коли стовбур оголюється, рослина стає високою і широкою, але без гілок. У верхівці на дереві є крона конічної форми з гілок.
Коріння секвої не сягає глибоко в землю, зате займає великий простір. Це дозволяє спокійно витримувати бурі та шквали. Розміри кореневих відростків феномену рослинного світу не дають ближнім деревам рости. Лише деякі з рослин здатні витримати сусідство з гігантом:
- ялиця;
- кипарис;
- дугласія;
- тсуга;
- ялина.
Максимальна висота дерева, зафіксована вченими, – 115,5 м.
Листя секвої плоске й довгасте, має довжину від 14 до 26 мм у молодих екземплярів. Згодом голки змінюються, стають схожими на наконечник стріли. Зверху вони покриваються подобою луски. Дерево має шишки овальної форми. Вони не більше 3 см. Усередині — по 9 насінин, що дозрівають протягом 9 місяців. Висохнувши, шишка розкривається, насіння падає в ґрунт. Шишки, що розкрилися, ще довго висять на рослині.
Завдяки швидкому зростанню шкідники оминають дерево стороною. У деревині багато фітонцидів, які відлякують паразитів. Комахи тримаються від рослини на великій відстані.
Дерево любить вологу. Чим вологіший клімат, тим вищим і зеленішим воно буде. Кора гіганта може бути завтовшки до 30 см.
Листя секвої плоске й довгасте, має довжину від 14 до 26 мм у молодих екземплярів.
Види дерева
Відомі три види дерева: прибережна секвоя, гігантська та метасеквоя. Перші два види ростуть в Америці, третій – у Китаї. Американські зразки вражають висотою та обсягами. Китайські скромніші за габаритами. Друга назва прибережної секвої — червона, вічнозелена або редвуд. У висоту вона може сягати 115 м. Є рослини, вік яких перевищує 1500–2000 років.
Гігантська секвоя (або мамонтове дерево) поступається у висоті, зате має вражаючий діаметр стовбура — 12 м. Його вистачить, щоб помістити всередину маленький будинок або провести шосе. Збереглося лише 30 гаїв цього виду. Розмножуються вони особливим способом — через зелені паростки, що відходять від стовбура. Це нетипово для роду хвойних.
Метасеквоя у висоту ледве сягає 40 метрів. Вид належить до зникаючих і занесений до Червоної книги. Побачити його звичайному туристові не вдасться.
Метасеквоя у висоту ледве сягає 40 метрів.
Де росте секвоя
Століття тому зелена пам’ятка росла по всій земній кулі. Зараз її можна зустріти лише у певних районах США та віддалених провінціях Китаю. Гігантська секвоя та редвуд ростуть на заході Північної Америки. Їх багато у заповідниках та національних парках Північної Каліфорнії. Щоб помилуватися каліфорнійською секвоєю, потрібно їхати до:
- Національний парк Редвуд;
- Національна пам’ятка М’юр;
- Парк штату Гумбольдт;
- Авеню гігантів.
Американський гігантський вид облюбував материк Північної Америки. Зустріти його можна й у горах Сьєрра-Невада. Там є три національні парки: Секвойя, Кінгс-Каньйон, Йосеміті.
Їх багато у заповідниках та національних парках Північної Каліфорнії.
Китайський вид зростає у провінціях Убей та Сичуань у КНР. Їх можна зустріти лише на схилах гір, у віддалених районах провінцій. Крім цього, всі види секвої можна зустріти у світових заповідниках країн:
- Англії;
- Італії;
- Канади;
- ПАР;
- Нової Зеландії;
- Гавайських островів.
У цих країнах вологий морський клімат, який люблять рослини. Виростити їх можна і на інших континентах, але там вони зростатимуть у кілька разів повільніше. Лише через 50 років вони досягнуть великих розмірів.
Дерево можна зустріти на берегах Чорного моря. У Сочінському дендрарії є невелика колекція саджанців. Поки вони не вражають розмірами, але через десятиліття туристи матимуть змогу побачити, які вони гіганти.

Цікаві факти
Дерево велетенських розмірів має не лише багату історію, а й дивовижні особливості. Найцікавіші серед них:
- Лісові пожежі не завдають шкоди дереву, скоріше навпаки. Кора, яка багато років вбирає з повітря вологу, майже не пошкоджується через вогонь.
- Попіл лісової підстилки після пожежі сприяє якнайшвидшому розкриттю шишок. Насіння падає в землю і проростає в ґрунті, в якому багато мінералів після горіння.
- Після пожежі ліс проріджується, завдяки чому секвоя почувається комфортніше: сонце пробивається крізь крону дерев та створює ідеальні умови для зростання молодих екземплярів.
- Секвоя вічнозелена здатна витримати не лише високу, а й низьку температуру. Зафіксовано випадки зростання виду на гірських схилах, де температура опускається до -25 градусів.
- Раніше в секвоях, заради розваги, робили тунелі, щоб крізь них можна було проїхати велосипедом або автомобілем. Так як це шкодило дереву, від такої практики відмовилися.
- На пні секвої можуть розміститися тридцять людей.
- Від екземплярів не позбавляються, а роблять своєрідний пам’ятник — паркування для автомобілів або ресторан.
- Щільну та красиву деревину широко використовують у виробництві меблів та будівництві. Одне дерево може дати 1 тонну сировини.
Секвоя вічнозелена здатна витримати не лише високу, а й низьку температуру.
Незважаючи на те, що зелену визначну пам’ятку ретельно охороняють, їй загрожує зникнення. Побачити її варто бодай раз у житті.












