Троянду називають королевою саду, оскільки витонченості та розкоші цієї рослини позаздрять багато сусідів по ділянці. Але іноді троянда виявляє примхливість, вимагає особливого догляду та уваги. Нерідко гине рослина взимку, тому що укриття було недостатньо надійним.
Коли вкривати?
На зиму вкривати троянди потрібно за стійко негативної температури. Заморозки до -8 градусів рослину переносить спокійно. Якщо підморожує вночі, а вдень плюсова температура, не варто братися за конструювання укриття ще рано. Троянди корисно пройти загартування, поки морози не суворі. Це впливає на її адаптацію до нового кліматичного фону, здатність підлаштуватися під нові умови та зберегтися без пошкоджень. Якщо вкрити її раніше, рослина втратить адаптацію, що стресово для неї.
Якщо вкрити рослини, коли мінус вже стабільний, вони не прокинуться. Це гарантія того, що взимку троянди раптово не підуть у зріст. І все ж точних дат, коли троянду належить закрити, немає. Щороку потрібно орієнтуватися на умови, зазвичай все складається в глибокій осені, не раніше кінця жовтня.
Як вибрати лапник?
Серед способів укриття троянд на зиму помітно лідирують два – лапник та фанера. Спанбонд теж популярний, але нещодавно він став конкурентом першим двом. Із лапником є свої умови, які слід врахувати. Наприклад, експерти радять використовувати соснові лапки, а не ялинові. Справа в тому, що ялинові часто хворіють на іржу, не завжди це можна помітити, але гілки будуть носієм хвороби. На троянди іржа не перекинеться, але її хвойних сусідів – запросто.
А ще лапник добрий тим, що дозволяє трояндам провітрюватися. Правда, форму він тримає погано, тому буде потрібно укриття в кілька шарів. Зверху ялинку ще вкривають агрилом, але взимку досить товстого шару снігу.
При цьому сказати, що лапник дуже хороший для утримання тепла, не можна. А все тому – прохідність повітря через його гілки залишається, в одному випадку це плюс (провітрювання), в іншому мінус (немає герметизації). Тобто лапник більшою мірою захищатиме від холодних вітрів, ніж від морозу. Але вибирають його тому, що він не дає контактувати рослині з мокрим снігом та крижаною кіркою. Він захищає троянди від настирливого сонця, і це з урахуванням природної вентиляції.
А також вибирають лапник тому, що він не схильний до гниття. На ньому не розмножуються шкідливі мікроорганізми, гриби. Це екологічний матеріал, що багато дачників особливо важливо.
Як вибрати лапник:
-
соснові гілки краще, вони менше хворіють;
-
це мають бути гілки, заготовлені восени – коли настануть холоди, і випаде перший сніг;
-
матеріал повинен бути досить пухнастим, однорідним за кольором, без лисин;
-
це не можуть бути гілки, які вже обсипаються;
-
довжина гілок має бути достатньою для укриття;
-
на хвойних гілках повинно бути ознак хвороби.
Крім ялинових та соснових гілок, використовуються також гілки ялиці та ялівцю. Ялиця – це м'яка хвоя з великим відсотком ефірних олій. Вона добре справляється з відлякуванням гризунів та інших шкідників. Щільність хвої у ялиці вища, ніж у ялинових гілочок, тобто повітрообмін вже не такий ефективний. Ялівець містить ефірні олії, які допомагають рослині протистояти грибковим та бактеріальним атакам. Але зустріти ялівець у потрібній кількості можна не так часто, тому він як хвойник не особливо популярний.
Найчастіше укриття роблять не просто надійним, а й декоративним. Тому беруться найсимпатичніші гілки, які будуть виглядати переконливо в конструкції-будиночку.
Особливості підготовки
Важливий перед укриттям етап для троянд – визрівання кольорів. Це означає, що потрібно припинити зрізати троянди на букети за 20-30 днів до моменту укриття. Це стосується і вже дорослих культур, і для однорічних троянд. Усі рослини, навіть дебютанти, мають відцвісти природним чином. Потім з рослин знімуть листочки, що залишилися, і засохлі бутончики. Ґрунт під рослиною та навколо нього слід очистити: від опаду, корінців та іншого сміття. Після цього грунт підгортають за 20 см від кореня.
Якщо троянда відноситься до кущових або кучерявих, рослинам властива чутливість – до ґрунту їх треба пригинати. У решти троянд підготовка радикальніша: обрізка за всіма правилами.
Особливості обрізання та пригинання.
-
Обрізання. Чим коротше обрізане стебло троянди, тим легше культурі перенести зиму. У верхній частині можуть залишатися бактерії, через них рослина гнитиме. Але навіть з таким вагомим аргументом користі обрізки деякі садівники не зрізають стебло. Вони кажуть, що залишене стебло – це швидша адаптація рослини навесні. Але все ж таки ризики промерзання дуже великі.
-
Пригинання. Процедура потребує акуратності, тому пригинати стебла до землі правильно поступово. Десь за 20-25 днів до моменту укриття. Стебло плетистої троянди (наприклад) дбайливо укладають на підпірки, і ці підпірки щодня опускають дедалі нижче. Якщо цей спосіб з якоїсь причини не годиться, кореневище дуже делікатно піднімають вилами – так стебло гнеться більш пластично.
Плетисті та штамбові троянди знімають з опори та укладають на поверхню. Щоб навантаження на стебло не здавалося надто агресивним, рожевий кущик згинати треба у бік щеплення.
Методи укриття
Утеплення може бути каркасним. Каркас або купують, або самостійно створюють конструкцію, що утеплює. Коріння троянди присипають земляним горбком, висота якого в середньому дорівнює 30 см. Якщо стебло не обрізали, його треба пригнути до землі, укрити лапником. Навколо куща роблять розмітки, ними збирають каркас. Гнучкі прути з металу на 10 см заглиблюють у землю, збирають у єдину конструкцію – висота дуг має відповідати висоті троянди. На каркас укладають покривний матеріал, можна скористатися спанбондом або плівкою. Краї кріплять кілочками, притискають до землі камінням чи цеглою.
Інший спосіб укриття – огорожа з насипом.
-
Матеріал під каркас може бути наступним – сітка з нержавіючої сталі, армуюче полотно, може бути тонка фанера або картонна коробка. Навколо куща намічають точки огорожі. Огорожа може бути у вигляді прямокутника, трикутника чи овалу.
-
Навколо культури облаштовують огорожу та наповнюють утеплювачем, тим самим лапником. І земля, і сам лапник мають бути лише сухими.
-
Якщо очікується сувора зима, каркас обертають нетканим матеріалом. Це стане допоміжним захистом для рослини (що, безперечно, плюс), і не дасть хвойнику виявитися знесеним вітром.
До речі, лапник спочатку можна скласти в тканинні картопляні мішки і таким чином вони виявляться всередині огорожі. Це важливо, виключає факт розлітання утеплювача територією. Навесні його прибирають.
Якщо троянди укутати правильно, вони спокійно просплять усю зиму. Навесні їх потрібно плавно звільнити від укриття. Спочатку по торцях укриття зробити продухи – до троянд потрапить свіже повітря (поки що в невеликій кількості), підсохне земля і піде зайва вогкість. Потім у похмуру погоду або ввечері покривний матеріал забирають зовсім, звільняють троянди. Вони близько півроку були у зігнутому стані, тому й відновлюватимуться поступово.
Яскраве сонце та вітер можуть висушити стебла: щоб це не трапилося, можна накинути на кущ лутрасил, але тільки одним шаром, придавити цеглою. І вже остаточно його знімають після відтавання землі, на гілках будуть бруньки, які вже готові розпуститися.
