Туєвик поникаючий (долотоподібний, японський) 
Туєвик долотоподібний (лат. Thujopsis dolabrata), також туєвик поникаючий – вічнозелене дерево родини Кипарисові (Cupressaceae) родом із Японії, де його вважають священним деревом. У наші дні рослина належить до найбільш декоративних хвойних дерев і чагарників.
Туєвик поникаючий часто плутають з туєю, яку ще називають «життєвим деревом», однак у цих рослин безліч відмінностей. Туєвик ширший у діаметрі, його хвоя має більш інтенсивний колір, а хвоїнки набагато більші. При їхньому розтиранні з’являється насичений сосновий аромат з фруктовими нотками. Нарешті, туєвик не темніє взимку, на відміну від туї.
Опис
У природних умовах на батьківщині туєвик японський досягає 25-30 м заввишки, проте в умовах холодного клімату його розміри набагато скромніші – найчастіше він нагадує чагарник, що розрісся, або невелике деревце заввишки не більше 2 м. Крім того, це повільноросла рослина, яка у віці 10 років у кращому випадку досягає 1 м заввишки.
Стовбур туєвика поникаючого вкритий тонкою корою червонувато-коричневого відтінку. Його характерною особливістю є періодичне «линяння» – іноді рослина скидає верхній шар кори, яка відшаровується довгими вузькими клаптями. Молоді пагони дерева мають ніжний оливковий колір, який поступово переходить у червонуватий відтінок.
Характерною особливістю туєвика є періодичне «линяння».
Гілки туєвика поникаючого плоскі й широкі, густо вкриті лускоподібною хвоєю. Кінці гілок злегка загнуті вгору. Крона дерева має форму широкого конусу.
Хвоя рослини шкіряста, приємно пахне. Верхня сторона хвоїнок темніша за нижню. Взимку хвоя на кінчиках гілок трохи темніє. Шишки округлі, лускаті, не більше 15 мм у діаметрі. Верхні кінці шишок вигнуті назовні.
Туєвик долотоподібний віддає перевагу пухким, вологим ґрунтам і найкраще росте на суглинистому ґрунті. Він непогано справляється зі спекою, проте тривала посуха може призвести до загибелі рослини. Розмножують дерево зазвичай живцями.
Тривала посуха може спричинити загибель рослини.
Популярні сорти
Існує безліч різновидів туєвика поникаючого – серед них трапляються як справжні гіганти, так і карликові декоративні рослини. Найбільш популярними вважаються три сорти: «Варієгата», «Нана» та «Ауреа».
Варієгата
Варієгата (Thujopsis dolabrata Variegata) – сорт, що відрізняється від інших різновидів незвичайною строкатою хвоєю. Середня висота дерева становить 12-15 м, і росте воно дуже повільно, як і всі сорти туєвика – до 15 років життя Варієгата ледве сягає 1 м заввишки.
Гілки сорту Варієгата помітно провисають, особливо їхні кінці. Молоді паростки плоскі. Хвоїнки мають форму лусочок, сизих знизу та зелених зверху. Екзотичний вигляд дереву надають вкраплення кремово-білого кольору, через що хвоя виглядає досить строкато.
Крона Варієгати має форму широкого конуса. Розмах крони загалом 1 м.
Цей сорт найкраще почувається на добре зволожених родючих ґрунтах, але також непогано розвивається в умовах кислого ґрунту. Висаджувати Варієгату краще на захищеній від вітру ділянці з гарним освітленням, проте загалом рослина досить тіньовитривала. Рослина морозостійка, як і переважна більшість хвойних, проте молоді дерева можуть частково обмерзати при сильних заморозках.
Варієгата часто використовується для прикраси парків, адже цей сорт стійкий до забруднення повітря та підходить для вирощування в міських умовах. Найчастіше рослину висаджують поодиноко.
Рослина морозостійка, як і переважна більшість хвойних.
Нана
Нана (Thujopsis dolabrata f. nana) – карликовий сорт туєвика долотоподібного. Це низькорослий чагарник подушкоподібної компактної форми діаметром трохи більше 90 см. Висота рослини рідко перевищує 60 см, причому росте Нана дуже повільно – приріст десятирічної рослини за хорошого догляду становить лише 30 см.
Пагони чагарника плоскі та короткі. Хвоя блискуча, лускоподібна, дрібна. Хвоїнки щільно притискаються до гілочки. На відміну від туй, Нана не буріє взимку і зберігає привабливий зовнішній вигляд протягом усього року. Шишки сорту мають округлу форму.
Дерево добре розвивається в тіні навіть краще, ніж на сонці. Швидкому зростанню рослини сприяє регулярний, але помірний полив. При виборі ґрунту краще зупинитися на вологих, добре дренованих ґрунтах. В умовах підвищеної сухості повітря Нана може перестати рости.
До переваг сорту відносять високу декоративність та компактні розміри, що дозволяють використовувати його як прикрасу на невеликих ділянках. За бажання можна навіть розмістити цей чагарник на балконі. Особливо добре Нана виглядає в ландшафтних композиціях у поєднанні з великим камінням.
Ауреа
Ауреа (Thujopsis dolabrata Aurea) – карликовий чагарник із золотаво-жовтим кольором хвої та плоскоокруглою кроною. Доросла рослина досягає 0,5-1 м заввишки. Росте повільно.
Гілки дерева плоскі, вигнуті у формі дуги, тонкий стовбур. Хвоя блискуча, зелена. Шишки круглі, із загнутими назовні лусочками.
Сорт посухостійкий та морозостійкий, але гілки молодих дерев можуть підмерзати при сильних заморозках, тому рекомендується вкривати рослини на зиму. Дорослі дерева укриття не потребують.
Найкраще Ауреа росте на гумусованому ґрунті. Також рослина висуває підвищені вимоги до якості повітря, внаслідок чого її краще вирощувати за межею міста.
