Посадка туї у відкритий ґрунт та подальший догляд

Вирощування туї на дачі

Вічнозелена рослина із сімейства Кіпарисові характеризується невибагливістю та стійкістю до несприятливих факторів навколишнього середовища. Дані властивості виявляє лише з часом, тому посадку туї потрібно здійснювати за всіма правилами. Створення та підтримання оптимального мікроклімату – головна умова для зростання та розвитку дерева.

Посадка

Садити хвойну породу потрібно правильно. Це допоможе скоротити ризик того, що саджанець не приживеться на новому місці, також дозволить йому швидко відновитися, підняти імунітет. Молоді екземпляри можуть пошкоджуватися інфекціями та шкідниками. Якщо їх правильно посадити, то швидко адаптуються.

На що звернути увагу, щоб після посадки туя швидко акліматизувалась та прижилася на новому місці:

• правильний час щодо процедури;
• ділянку для рослини;
• підготовка ґрунту та посадкової ями;
• саджати потрібно відповідно до рекомендованої послідовності дій;
• достатній подальший догляд.

На замітку! Туя воліє рости у відкритому ґрунті. Допустимо контейнерне культивування деяких садових форм, але ємності повинні розташовуватися на свіжому повітрі.

Також потрібно підібрати посадковий матеріал правильно. Найкраще приживаються молоді саджанці у віці 3-5 років. Посадка методом перевалки дозволить рослині легше перенести операцію. Садити потрібно здорові рослини з пружними гілочками, яскравою хвоєю. Помітні на поверхні земляної грудки коріння мають бути білого або жовтуватого відтінку, якщо злегка подряпати – виділяється сік. Листочки, що обсипаються, суха коренева система – ознаки хвороби, загибелі саджанця.

Садити потрібно здорові рослини з пружними гілочками, яскравою хвоєю.

Оптимальний час

Ту в контейнерах допустимо переносити у відкритий ґрунт у будь-який час крім пізньої осені та зими. Видові рослини, викопані самостійно в лісі, рекомендується садити навесні, щоб до похолодання культура прижилася на новому місці, а після закінчення зимових морозів вже почала рости та розвиватися. Якщо вирішено вирощувати хвойну породу із насіння, то восени збирають посадковий матеріал, злегка підсушують. Взимку насіння туї потрібно стратифікувати, закопавши в сніг. Безпосередньо посадки приступають навесні.

На замітку! У теплих регіонах рекомендується садити культуру ранньої осені, щоб улітку саджанці не загинули від спеки.

У теплих регіонах рекомендується садити культуру ранньої осені.

Вибір місця та вимоги до ґрунту

Ділянку для хвойної породи потрібно підбирати в залежності від видової та сортової приналежності. Одні садові форми з легкістю переносять невелике затінення, інші – потребують хорошого освітлення для збереження характерного сорту забарвлення. У будь-якому випадку перший час після посадки потрібно притінення саджанців від прямих сонячних променів, оскільки хвоя туї містить велику кількість вологи, здатна обгорати, сохнути під сонцем.

Також від конкретного різновиду залежить, чи буде потрібний захист від вітру. Високим рослинам спочатку потрібна опора, незміцнілі саджанці можуть страждати від сильних поривів вітру. Грунтопокривні, горизонтальні сорти туї, що стелиться, застосовуються для зміцнення схилів. Також вибір місця залежить від конкретного задуму дизайнера, коли туя призначена для оздоблення ландшафту.

На замітку! Культура не переносить сусідства сосни, ялини та ялиці.

До складу та структури ґрунту хвойна порода маловимоглива, здатна рости в умовах, де більшість рослин не приживеться. Тим не менш, якщо посадити ту в найбільш сприятливе середовище, вона адаптується швидше, зміцнить імунітет, підвищить декоративність надземної частини.

Рекомендації щодо вибору та підготовки ґрунту:

• кислотність ґрунту – 6,8-7,2 pH, але інші сорти віддають перевагу показнику рівний 4-4,5 pH;
• суглинок;
• родюча земля;
• відповідний склад ґрунту для туї – дерн, торф, крупнозернистий пісок у пропорції 1:1:1;
• не переносить важкого глинистого ґрунту, перезволоження.

До складу та структури ґрунту хвойна порода маловимоглива.

Покрокова схема

Дотримання рекомендацій щодо посадки туї допоможе саджанцю швидше адаптуватися та почати зростання. Культура підходить для присадибної ділянки, саду, городу, клумби, а також для створення живоплоту. Відстань між рослинами та параметри посадкової ями залежать від сортової приналежності посадкового матеріалу.

Як правильно садити хвойну породу:

1. Підготувати яму, викопавши поглиблення в 2-3 рази більше, ніж земляна грудка на кореневій системі саджанця. Заповнити на половину живильним ґрунтозмішенням з дренажем з гальки або шматочків червоної цеглини, при бажанні внести добрива — комплексний склад (наприклад, «Кеміра Універсал»), деревний зола.
2. Саджанець полити, акуратно дістати з горщика, намагаючись не пошкодити земляну грудку на корінцях.
3. Поставити в підготовлену яму, зазори, що утворилися, засипати почвосмесью. Садити так, щоб коренева шийка туї залишилася на колишньому рівні по відношенню до поверхні землі.
4. Полити, обприскати чи змочити з лійки надземну частину. При необхідності трохи пропушити пріствольне коло, щоб забезпечити кореневій системі достатнє надходження повітря.
5. Поверхня ґрунту навколо стовбура замульчувати хвойною землею, тирсою або керамзитом.
6. Провести обрізку, якщо є така необхідність, але процедура послаблює рослину, тому прибрати після посадки дозволяється зовсім небагато зеленої маси.
7. Спочатку регулярно доглядати за саджанцем, забезпечуючи достатнє зволоження, захист від несприятливих факторів.

Відстань між рослинами та параметри посадкової ями залежать від сортової приналежності посадкового матеріалу.

Догляд

Хвойна порода маловимоглива, не потребує проведення складного набору заходів для догляду. При цьому молоді саджанці вразливіші, тому вимагають уваги та турботи. Характерна ту витривалість проявляється у дорослих екземплярів, до цього потрібно створити і підтримувати оптимальний мікроклімат, забезпечувати рослину необхідними поживними речовинами.

Догляд за туєю включає:

• полив;
• зволоження надземної частини;
• мульчування;
• обрізання;
• підживлення;
• підготовку до зими;
• захист від хвороб та шкідників.

Хвойна порода маловимоглива, не потребує проведення складного набору заходів для догляду.

Полив

Культура відрізняється вологолюбністю. Видові представники здатні рости навіть за умов заболочування. Декоративні форми менш витривалі. Тому надлишок вологи переносять погано. При цьому хвоя рослини вимагає достатнього надходження води, інакше сохне, починається веткопад – характерне даної хвойної породи явище.

Полив туї залежить від погодних умов. У спеку рекомендується зволожувати ґрунт кожні 3-7 днів. Дорослим екземплярам достатньо 1 разу на місяць. Не потрібно дотримуватись строгих правил, важливіше дивитися на стан рослини. Загниття говорить про надлишок рідини, млявість і сухість пагонів – про нестачу. Сприятливо відбивається на декоративності крони дощування. Надземну частину влітку бажано періодично поливати з лійки рано-вранці або вечорами. У посушливий сезон процедуру можна проводити щодня. Це змиє пил із хвої, виявить природний колір туї, посилить специфічний фітонцидний аромат.

На замітку! Рекомендується проводити вологозарядний полив пізньої осені та ранньої весни. Завдяки цьому рослина добре перезимує, а потім швидко прокинеться та перебудується на новий режим.

Культура відрізняється вологолюбністю.

Обрізка

Перша процедура можлива відразу після висадки туї у відкритий ґрунт. Подальші операції підтримують форму, але не можна видаляти більше третини молодого приросту. Безпосередньо обрізку хвойної породи проводять навесні та восени. Влітку переважно роблять санітарну стрижку.

Поради для формування крони туї:

• густа та пишна надземна частина сформується, якщо регулярно прищипувати верхні пагони;
• весняна стрижка найчастіше санітарна, осіння потрібна для підготовки до зими;
• формуюче обрізання легше переноситься на 3-4 рік після посадки у відкритий ґрунт;
• при кулястій кроні можуть залишатися голі гілочки без хвої. Залишати їх небажано, оскільки відсутні сплячі бруньки, втеча просто засохне;
• залежно від товщини гілок вибирають інструмент: ножиці, секатор, кущоріз;
• обрізку проводити заточеним та продезінфікованим інвентарем;
• найкращий час – вечір або похмурий день;
• після операції потрібен рясний полив.

На замітку! При обрізанні туя виділяє смолу на пошкоджених гілочках, яка важко змивається зі шкіри та тканини, тому процедуру бажано проводити у захисному одязі та рукавичках.

Безпосередньо обрізку хвойної породи проводять навесні та восени.

Підживлення

Згодом живильний шар землі виснажується, макро-і мікроелементи поглинаються кореневою системою рослини. В результаті ґрунт у саду не може дати достатньої кількості живлення дереву, що росте, або чагарнику. Садити ту рекомендується у субстрат, збагачений поживними нутрієнтами. З цієї причини потреба у підгодівлі виникає не відразу.

Необхідність внесення добрив визначається за станом рослини. Будь-які симптоми нестачі елементів – показання щодо позапланової процедури. Підживлення потрібно поєднувати з поливом, щоб висока концентрація поживних нутрієнтів не зашкодила кореневій системі. Навесні рекомендується для цього використовувати аміачну селітру, суперфосфат, сечовину, добавки з магнієм і калієм. Стимулятори коренеутворення будуть потрібні при пошкодженні туї взимку морозами, снігом або вітром.

Влітку підживлення потрібно лише при симптомах нестачі певного елемента, сухості хвої. Несприятлива дія палючих сонячних променів зменшить обприскування надземної частини слабким розчином «Епіну» або «Циркону». Восени та взимку з процедурою слід бути обережнішим, щоб не спровокувати ниркоутворення та зростання молодих пагонів. Допустимо при підготовці до зимового похолодання полити рослину розчиненою сумішшю калійно-фосфорного добрива. Це допоможе деревцю впоратися з погіршенням погодних умов.

Влітку підживлення потрібно лише при симптомах нестачі певного елемента, сухості хвої.

Підготовка до зими

Одна з якостей туї – морозостійкість. Це може створити помилкове враження, що рослина без проблем перезимує навіть без попередньої підготовки. Насправді, це не так. Стійкість до холодів проявляється лише з віком, молодим саджанцям потрібен захист від морозу. Крім того, сорти мають різні характеристики, деякі не призначені для холодних кліматичних зон. Також низькі температури – це не єдина небезпека. Туя може страждати від рясного снігопаду, сильного вітру, агресивного сонця напровесні.

Рекомендації щодо підготовки хвойної породи до зими:

1. Вологозарядковий полив із додатковим внесенням комплексного добрива без азоту.
2. Мульчування підручним матеріалом приствольного кола шаром завтовшки 7-10 см.
3. Колоноподібні сорти бажано обв'язати сіткою або мотузкою, щоб гілочки не обломилися під вагою снігу.
4. У перший рік після посадки молоді саджанці потрібно вкривати від вимерзання ялиновим лапником.
5. Заборонено використовувати плівку та інші матеріали, що не пропускають повітря. Це призведе до загнивання туї.
6. Для захисту від сонця використовують толь, марлю, крафтовий папір, білу бавовняну тканину.
7. Спеціальні покривні матеріали (агроволокно, спанбонд) пропускають повітря та УФ-промені, тому не допомагають убезпечити хвою від сонячних опіків.

Стійкість до холодів проявляється лише з віком, молодим саджанцям потрібен захист від морозу.

Садити ту потрібно за дотримання основних порад та рекомендацій. Це дозволить рослині швидше прижитися та почати зростання. Декоративні садові форми хвойної породи менш стійкі до несприятливих факторів навколишнього середовища, тому при посадці потребують додаткового харчування, а також правильного подальшого догляду.

Відеоогляд способів вирощування західної туї