Вирощування троянд у цілій низці регіонів нашої країни є не найпростішим заняттям. Причина полягає в тому, що згадані вище рослини дуже погано переносять зиму і взагалі холод як такий. Для покращення характеристик троянди та її пристосованості до клімату нашої країни часто потрібно прищепити троянду на шипшину. Даний спосіб є досить цікавим рішенням, яке доступне навіть для садівників-початківців. Спробуємо розібратися, як прищепити троянду на кущ шипшини, а також які плюси та мінуси має подібна методика.
Навіщо прищеплювати?
Щеплювати троянду потрібно на культури, які належать до її сімейства. А шипшина якраз такою рослиною і є, припадаючи трояндовим родичем. Саме тому щеплення на дикорослому кущі дає можливість отримання здорового саджанця.
Можна це робити і на кущах інших троянд, але варіант з шипшиною буде кращим з наступних причин:
-
рослина добре протистоїть різноманітних захворювань;
-
при правильно здійснюваному догляді та вчасно проведеній обрізці рослина віддає всі сили на розвиток та зростання бруньки;
-
шипшина добре переносить низькі температури;
-
система коренів розгалужується, що дозволяє виробляти відразу кілька щеплень;
-
можна на 1 кущ прищепити кілька троянд різних видів.
Крім того, шипшину можна зустріти скрізь. Якщо є необхідність, його можна посадити в саду і контролювати розростання за допомогою обрізки на регулярній основі. Щоправда, виникає проблема, коли шипшина формує поросль.
Але її, в принципі, можна вирішити, якщо перші кілька років після висадки на місце постійного перебування уважно оглядати кущ.
Окулювання
Тепер спробуємо розібратися, що таке окулювання та як правильно підготувати все для її проведення. Ця процедура передбачає пересадку «вічка» – бруньки конкретної культури на підщепу . Як останні часто застосовують види, що відносяться до дикорослих. Зазвичай це шипшина зморшкувата або собача. Буває, що садівники здійснюють щеплення однієї троянди на іншу, особливо якщо остання не встигла відновитись після холодів. Головне, щоб там було живе коріння, а також прикоренева шийка.
Якщо торкатися теми основних вимог, щоб вдало все окулювати, то тут важливим фактором буде майстерність садівника, який проводитиме процедуру, а також правильний вибір підщепи та щепи.
У разі підщепи добре, коли застосовується власна підщепа з насіння шипшини, що росте в конкретній місцевості. Зазвичай на його вирощування йде кілька років. Сіянці будуть готові до щеплення, коли розмір їх шийки коренів складе 0,8-1 см, а кора, що сформувалася, буде легко відокремлюватися від деревини. Крім того, рослини, що будуть застосовуватися як підщепа і щеплення, повинні мати один і той же потенціал до зростання. Тобто неправильно буде на потужний і великий кущ підсаджувати нирку від міні-квітки, і навпаки.
Якщо говорити про щеплення, то нирку, яка буде використовуватися в якості нього, слід відрізати лише з добре дозрілого втечі товщиною не менше 6 міліметрів, що вже має кору високої щільності. Якщо спробувати зігнути таку втечу, то вона не гнутиметься, а почне ламатися. Вибирати нирку потрібно в залежності від того, коли відбуватиметься окулювання. Пересадку «сплячої» зазвичай проводять у літню пору, після закінчення цвітіння першої хвилі, з другої половини липня до середини серпня.
Якщо йдеться про процедуру восени, це потрібно робити за 20-21 день до заморозків чи лютому. Проростаючу слід щепити навесні – десь у середині весни.
Далі буде наведено покрокову інструкцію з окулювання. Для початку скажемо, що якщо вирішено провести процедуру навесні, то необхідно почекати, поки все добре прогріється, ймовірність заморозків стане майже нульовою, а процеси життєдіяльності у рослинах активізуються. У дощ та холод цю процедуру краще не робити.
Отже, сама процедура буде виглядати так.
-
Спочатку потрібно підготувати живці щепи . Краще буде зрізати їх прямо в день проведення щеплення, вранці або після поливу, щоб рослини були насичені соком. Після зрізання пагонів необхідно відразу обгорнути їх вологою ганчіркою.
-
Трохи відгрібаємо ґрунт від шийки коріння шипшини і обережно протираємо її сухою тканиною або злегка зволоженою від бруду.
-
Знаходимо на ній місце з молодшою корою. Її відмінною рисою буде світло-бежевий колір. Тепер за допомогою ножа обережно робимо розріз у формі літери «Т», спочатку горизонтально, а потім вниз від центру надріз вертикального типу довжиною близько 20 міліметрів. Рукою ножа кору потрібно розсунути таким чином, щоб під нею можна було побачити камбій світлого кольору.
-
Зрізаємо з середини черешка рослини-донора щиток з проростаючим «вічком». Зріз повинен бути неглибоким настільки, щоб не торкатися деревини, у напрямку втечного росту, стартуючи на 15-20 міліметрів нижче від обраної бруньки і завершуючи на 15-20 мм вище.
-
Низ щитка потрібно загострити, зробивши його довжиною 5-7 мм. По можливості не рекомендується торкатися поверхні зрізу.
-
Вставляємо щиток під кору в розріз вертикального типу, що знаходиться на подвійній шийці, і всуваємо його до упору вниз. Верхню область зрізаємо чітко за надрізом горизонтального типу.
-
Міцно, але не перетискаючи, фіксуємо щиток стрічкою для обв'язування, обмотуючи зверху донизу та обминаючи нирку. Кінчики стрічки під прищепним місцем кріпляться простим вузликом, що легко розв'язати, коли настане час.
-
Підгортаємо за допомогою торфу, а потім накриваємо кущ плівкою з поліетилену або пластиковою тарою. Можна взяти для цього заздалегідь обрізану 5-літрову пляшку.
-
Тепер залишається кілька тижнів поливати та провітрювати, після чого провести оцінку отриманого результату.
Копулювання
Буває так, що окулювання у ряді випадків немає можливості провести, або її ефективність виявиться мінімальною. Тоді як альтернативу можна зробити копулювання, тобто щеплення живцем. Її здійснюють зазвичай влітку, застосовуючи як щеп зелені, трохи здерев'янілі живці довжиною до пари міжвузлів.
Існують такі способи копулювання:
-
проста;
-
покращена;
-
у виріз чи розщеп;
-
за кору.
Проста підійде для троянд, коли підщепа і щеплення характеризуються однією і тією ж товщиною або перший більше другого. Одночасно з цим стебловий діаметр рослини-донора має бути не менше 0,75 сантиметра. Краще віддавати перевагу сильним і міцним пагонам, що відрізняються визрілою деревиною і парою-трійкою розвинених нирок, що перебувають у стані спокою .
Як на живці сортової троянди, так і на шипшині потрібно зробити зріз косого типу, довжина якого становитиме 2,5 сантиметри. Він має бути максимально рівним і міцним, щоб тканини рослин добре з'єдналися. Потрібно стежити, щоб щеплення бруньки знизу була якраз навпроти центральної області зрізу.
Поліпшений метод відрізняється від наявності додаткових надрізів, що дозволяє зробити спеціальні «язички» на зрізах обох рослин.
Це вимагає навичок і правильних розрахунків, але дозволяє отримати найкращий результат, адже прилягання шарів камбію при поєднанні живців тут буде точнішим і суттєвішим. Рослини добре притискають одна до одної, міцно перев'язують, але пов'язку накладають нещільно, залишаючи просвіти між витками. Область стику і верхній череневий зріз щепи потрібно намазати попередньо нагрітим садовим варом, щоб уникнути обвітрювання та попадання на відкриті місця деревини бактерій.
Інші методики зазвичай використовують, коли підщепа набагато товщі живців щепи. Шипшину підрізають під 90-градусним кутом, а потім у верхній частині пенька виробляють прямий надріз посередині або вертикальний виріз у формі клина збоку довжиною близько 2,5 см. Якщо від підщепи відмінно відокремлюється кора, то її легко надсікти або просто відсунути. З черешка культури потрібно повністю прибрати листки, або обрізати їх до половини. Знизу проводиться косий поздовжній зріз або надається йому форма клину. Важливо буде, щоби при поєднанні рослин їх шари камбію добре прилягали по повній довжині зрізів.
Щеплення з урахуванням терміну
Слід сказати про щеплення троянд з урахуванням пори року. Зазвичай, за цим критерієм прищеплюють троянди на штамб. Штамбову троянду легко впізнати по красивій і пишній кроні, яка утримується саме штамбом. Це культурна рослина, яка у дикій природі не зустрічається. Окулювати плетисту троянду можна як і звичайну.
Перед початком щеплення підщепу чистять від землі, миють, підсушують і роблять обріз Т-подібної форми. Далі з троянди забирають трохи вічка, можна навіть без щитка кори. На підщепі проводиться зріз, і, не прибираючи ніж, краї кори рухаються ним, після чого заповнюють ниркою, а точніше її щитком. Якщо вона не проходить за розмірами, її роблять менше, прибираючи бічні області щитка.
Після того як вічко поміщають у надріз, кору потрібно зав'язати максимально туго. Довжина має бути 19-20 сантиметрів, а ширина – 1 сантиметр. Це дозволить зробити контакт штамба та щитка максимальним. Після 15-30 діб можна буде говорити про результативність щеплення, адже нирка має набухнути, а листок відпасти. Якщо спроба не вийшла, то нирка побуріє чи засохне.
Але тут буде важлива пора року, коли проводиться дана процедура. Розглянемо особливості цього процесу навесні, влітку та взимку.
Весною
При окулюванні навесні використовують зрілі бруньки, що перезимували в холодному місці і вже готові прорости. Подібну процедуру називають окуліровкою з очком, що проростає. Зазвичай тут застосовують пагони, що були заготовлені ще восени. Іноді є можливість брати матеріал із куща, який перезимував. Живці потрібно оглянути щодо наявності хвороб або гнилі.
Весняне окулювання роблять за загальним принципом дій. Після її закінчення підщепу потрібно обрізати. Висота зрізу повинна становити третину від черешкової довжини. Показником успішності процедури буде проростання вічка. Якщо цього немає, то влітку, десь у липні, потрібно буде зробити ще одну спробу. Якщо щеплення зроблено навесні, то обв'язування потрібно залишати на рік.
Щоб не було перетяжок і псування кори, краще віддати перевагу еластичним матеріалам.
Влітку
Літнє окулювання називається щепленням зі сплячим оком. Причина – нирка сформувалася у новому році. Якщо щеплення з підщепою прижилися, то нормальний розвиток і зростання будуть можливі лише з наступної весни, тобто після зимівлі. Зі щитка потрібно буде видалити платівку листка, зберігаючи черешок. Він буде показником того, прижилося щеплення чи ні. Після 1,5-2 тижнів стан рослини потрібно перевірити. При дотику він повинен відпасти, а вічко має бути зеленого кольору. Це буде показником того, що щеплення троянди відбулося. В іншому випадку процедуру потрібно повторити.
Щеплення не можна заморозити, тому перед настанням холодів рослина має бути замульчована і прихована. Мульча має бути матеріалом, що відмінно зберігає тепло. Найкраще буде використовувати тирсу або торф. Крім того, рослина має бути захищена від гризунів.
Навесні рослина повинна бути звільнена від зайвого ґрунту, інакше є ризик її загнивання. Обв'язку прибирають, щоб не було стяжок. Рослина обрізається на висоті 10 мм над місцем щеплення. Це дозволить активувати зростання та розвиток нової бруньки. Потім троянду знову підгортають, роблячи насип побільше.
Взимку
Окулювання взимку зазвичай проводиться у січні чи лютому. У грудні її не роблять через нестачу денного світла. При підборі підщепи краще використовувати молоду шипшину, що була заготовлена з осені. Їх садять у ємності з дерном і ставлять у підвал чи інше сухе та прохолодне місце. Підщепа повинна мати рівну шийку коренів з товщиною не менше 10 мм. Зимове щеплення троянди слід проводити приблизно через місяць після приміщення підщепи в тепло.
За 14 днів до щеплення температуру в кімнаті потрібно розпочати поступово збільшувати і наприкінці довести до +18 градусів. Якщо вона буде вищою, то може почати формуватися гнилизна. Через кілька днів шипшина почне рух соку, і з'являться свіжі пагони. При зрізі кора легко відійде, що буде важливим при здійсненні щеплення.
Особливості догляду
Тепер скажемо кілька слів про те, як доглядати за щепленою трояндою. Подальше вирощування має здійснюватися, виходячи з того, що після проведення процедури протягом місяця не можна розмотувати плівку. Також потрібно поливати кущ на регулярній основі. Після того, як зазначений термін пройшов, слід акуратно зняти плівку та оглянути місце, де було здійснено щеплення. Якщо нирка має зелений колір, то все гаразд.
Але тут потрібно додати, що в залежності від часу здійснення окулювання догляд може відрізнятися.
-
Якщо окулювання проводилося взимку, плівку не слід знімати до середини весни. Потім можна розпочати акуратно розкривати кореневий механізм та звільняти місце щеплення.
-
При щепленні матеріалу навесні слід потурбуватися про якісне утеплення кореневого механізму шипшини. Якщо погода буде теплою, приблизно через 21 день плівку можна прибирати.
-
Для нирок, що щепилися в кінці літа або восени, краще залишити плівку до весни, адже молоді пагони досить слабкі і можуть не пережити різкого зниження температури.
Після того, як все прижилося, важливо буде зробити правильну пересадку молодого куща. Пересадження на постійне місце вирощування слід здійснювати лише після того, як молоді пагони виростуть приблизно на 150 міліметрів. Потрібно брати до уваги, що місце щеплення вкрай слабке, і якщо неправильно з ним поводитися, воно швидко отримує пошкодження.
