Ялівець козацький Тамарісціфолія (Juniperus sabina Tamariscifolia) 
Ялівці міцно увійшли до переліку популярних декоративних рослин, придатних для вирощування у помірному кліматі. Вони відрізняються невибагливістю, довговічністю та привабливим зовнішнім виглядом протягом усього року. Ялівець Тамарісціфолія може культивуватися по всій території.
Опис сорту
У природі хвойник поширений Азії, у Європі. Ялівець козацький чудово пристосований до життя на бідних сухих та кам’янистих ґрунтах, може рости на гірських кручах, здатний витримувати морози до -30 градусів. Так само добре хвойник переносить посуху та літню спеку.
Ялівець козацький Тамарисцифолія відноситься до чагарників, що повільно ростуть, додаючи в зростанні всього по 2-3 см на рік. Основний розвиток крони йде вшир, діаметр куща прибуває на рік на 15 см. У результаті, до віку 10 років, ялівець досягає висоти в 30-40 см, в діаметрі 160-180 см.
Пагони рослини відходять від стовбура горизонтально, злегка нахиляючись до землі та утворюючи купол. На скелетних гілках розташовані тоненькі пагони, що ростуть нагору. Така будова куща надає ялівцю пишності та об’єму. Гілочки вкриті короткою голчастою хвоєю насиченого смарагдового кольору. На дорослих екземплярах щороку наростають плоди – шишкоягоди синього кольору із синюваним нальотом.
Увага! Хвоя та плоди ялівцю козацького сорту Тамарисцифолія отруйні!
Ялівець козацький може рости на гірських кручах, здатний витримувати морози до -30 градусів.
У сорту Tamariscifolia глибока стрижнева коренева система, що дозволяє рослині переносити несприятливі погодні умови. Хвойник здатний адаптуватись до умов підвищеної загазованості великого міста.
Правила посадки та догляду
Рослина невибаглива і може рости:
- на сонячних ділянках та в тіні;
- на рівній площадці та на схилі;
- на ґрунті будь-якого складу, крім чистого торфу та глини.
Найбільш здоровим і красивим кущик буде, якщо його розмістити на сонці або в мереживній тіні, обравши ділянку з легким і пухким ґрунтом. На перезволожених ділянках ялівець погано росте і ушкоджується гнилями.
Оптимальний склад ґрунту для цього виду хвойника: не кислий торф, дерновий розсипчастий ґрунт та пісок, у співвідношенні 2:1:1. Замість піску можна використовувати дрібний гравій.
Найбільш здоровим і красивим кущик буде, якщо його розмістити на сонці або в мереживній тіні, обравши ділянку з легким і пухким ґрунтом.
Порада. Ялівець цього сорту чудово росте на схилах, виконуючи не лише декоративну функцію, а й утримуючи ґрунт від сповзання.
Саджанці рекомендується висаджувати навесні, у квітні – травні. Але при належному догляді посадку можна проводити весь теплий сезон, аж до вересня. Не можна садити хвойник перед настанням холодів, його коренева система не встигне адаптуватися на новому місці та саджанець загине.
Посадка
Для рослини копають ями, трохи більше обсягу земляної грудки, в якій знаходиться хвойник. На дно ями обов’язково насипають шар каміння або керамзиту для дренажу. Товщина кам’янистої подушки щонайменше 15 див.
Коріння паростка засипають ґрунтом, залишаючи кореневу шийку на поверхні.
На дренаж насипають підготовлений ґрунт, до якого внесені мінеральні добрива для хвойних рослин, згідно з зазначеним дозуванням. Наприклад, препарату «Зелена голка» знадобиться 1 столова ложка на кожну лунку. Посадкова яма заповнюється ґрунтом на третину чи половину.
У центр лунки опускають саджанець, розправляючи його коріння. Перед посадкою рослину дістають з горщика для транспортування і замочують у розчині фунгіциду для профілактики розвитку кореневих гнилей.
Коріння паростка засипають ґрунтом, залишаючи кореневу шийку на поверхні. Після, кущик поливають водою і підсипають землю в ті місця, де грунт осів, і утворилися порожнечі.
Посадки хвойних рослин прийнято мульчувати хвоєю, ялиновою корою, дрібною декоративною галькою (її насипають на попередньо розстелену на землі агротканину), торфом. Мульча, завтовшки 15-20 см, допомагає зберегти вологу в грунті, пригнічує зростання бур’янів.
Догляд після посадки
Ялівець козацький не вимагає до себе пильної уваги. Лише перше літо після посадки молоду рослину необхідно регулярно поливати, видаляти бур’яни і розпушувати ґрунт (якщо земля не закрита шаром мульчі).
Ялівець козацький не вимагає до себе пильної уваги.
Молодий саджанець необхідно вкрити в першу зиму, щоб не допустити вимерзання рослини, що не зміцніла. З настанням стійких заморозків (жовтень – листопад) кущики обсипають торфом або великою деревною стружкою на висоту 20 см. Зверху рослини вкривають мішковиною, дарнітом, ялиновим лапником.
Важливо! Зимове укриття необхідно знімати поступово, з початком танення снігу, щоб не допустити випрівання кореневої шийки ялівцю.
Дорослий ялівець поливають тільки в посуху, зрошуючи рослину водою цілком. Підгодовують його щорічно, навесні, вносячи будь-яке комплексне мінеральне добриво для хвойної групи рослин.
Дорослий ялівець поливають тільки в посуху, зрошуючи рослину водою цілком.
Ялівець козацький добре реагує на стрижку, його форму можна коригувати, не завдаючи шкоди рослині. Стрижуть хвойник щорічно, коротшаючи пагони і видаляючи зайві гілочки. Зрізи на гілках закривають садовим варом.
Щоб хвоя не рижа від яскравого весняного сонця, в березні ялівець закривають білим лутрасилом. Знімають захист наприкінці квітня.
Рідко ялівець може уражатися грибковими інфекціями. Як профілактика і боротьба з недугою, рослини обробляють фунгіцидними препаратами (Максим, Фітоспорин, Оксихом, бордоська суміш).
Шкідниками цей сорт практично не уражається.
Хвойник найгірше реагує на надлишок вологи у ґрунті.
Вирощуючи ялівець у саду, слід пам’ятати основне правило його успішного культивування – рослина краще недолити, ніж перелити. Хвойник найгірше реагує на надлишок вологи у ґрунті.
