Тропічна квітка канна – один із найяскравіших та найекзотичніших жителів саду. У неї декоративне листя і такі ж декоративні квіти, за що її й люблять квітникарі в усьому світі. У промисловості канна – джерело цінного крохмалю. І сьогодні ми хочемо розповісти про неї детальніше!
Загальна інформація
Канна є однойменною родиною і має багато спільного зі звичним нам імбиром. До Європи її завезли моряки із теплих регіонів Америки та Азії. Стебло канни нагадує очерет, і саме так з грецької перекладається її назва.
Існує легенда, що канна – вогненна квітка, що символізує початок війни. І справді, її червоні пелюстки нагадують язики полум’я. Потужне крохмалисте кореневище рослини дозволяє їй адаптуватися до різних умов.
Листя канни зі сріблястим нальотом може бути не тільки зеленим, а й синюватим, червоним або фіолетовим. Квітки трохи нагадують гладіолус або орхідею і можуть потягатися з ними в красі. Середній розмір – до 8 см.
Канну можна вирощувати не лише у відкритому ґрунті, а й у горщиках. Основні особливості догляду залишаються тими ж, але в кімнаті вона не така примхлива, рідше хворіє і завдає менше клопоту.
Види канни
Традиційно канни – червоні, але за роки роботи селекціонерам вдалося вивести багато кольорових сортів. Всі вони відрізняються довгим цвітінням та дивовижною красою.
Індійська канна
Очевидно з назви, що прибула вона до нас із Індії. Це повільнорослий багаторічник з прямим стеблом висотою до 2 м. Від нього розходяться широке щільне листя завдовжки і великі трубчасті квітки.
Низька канна
Китайський сорт з великими рудими або червоними суцвіттями та яскравим зеленим листям. Діаметр одного бутону, що розкрився, досягає 10 см.
Повисла канна
Це вологолюбний вид, який чудово почувається на болотах і навіть біля морського узбережжя. Така канна компактніша, до 1,2 м, а ще відрізняється від родичів вертикальним кореневищем.
Орхідна канна
Це група сортів, які найбільше нагадують орхідеї. Вони можуть бути і зовсім невеликими, до 50 см, і реальними велетнями по 2 м. У орхідних канн велике зелене або фіолетове листя.
Садова канна
До цієї категорії входять садові гібриди, які цінуються за декоративні властивості. Саме тут зустрічаються найцікавіші та незвичайні забарвлення як пелюсток, так і листя.
Листяна канна
Це найвищий різновид, який може витягуватися до 3 м. Її висаджують переважно як декоративно-листяну рослину, тому що квіти в неї досить дрібні.
Догляд за канною
Канна – дуже неоднозначна квітка. У якихось питаннях вона категорична і вимоглива, а в якихось – зовсім не потребує участі садівника. Бажаєш більше конкретики? Тримай!
Температура
Теплолюбна канна може рости майже в будь-яких регіонах, але комфортна температура для неї – близько +23 градусів. Головне – уникати вітрів та протягів, тому що вони погано впливають на імунітет рослини.
Освітлення
Канна потребує стабільного освітлення протягом хоча б 6-8 годин на добу. Саме тому домашнім вазонам потрібне досвічування восени та взимку. У садку такої проблеми немає. Але якщо канні не вистачить сонця, ти одразу зрозумієш це з бляклого листя.
Полив
До появи перших квітконосів канну поливають регулярно, але помірно. Після цього збільш частоту, але слідкуй, щоб у корінні не застоювалася вода.
Ґрунт
Якщо до сонця та тепла канни дуже вимогливі, то до ґрунту – зовсім навпаки. Головне, щоб земля була досить пухкою та помірно зволоженою. Тому багатьом сортам добре навіть біля водойм. І не забувай регулярно прополювати бур’яни.
Добрива та підживлення
Кілька разів на сезон канну потрібно підгодувати мінеральними добривами. Радимо використовувати гранули з комплексним складом – азотом, калієм та фосфором.
Канни після цвітіння
Всі відцвілі бутони потрібно одразу ж видаляти. До перших заморозків кущі високо підгортають, щоб захистити кореневу шийку від похолодань. Після цвітіння поступово скорочуйте полив і зведіть його до нуля.
Зимівля та зберігання
Після перших заморозків зріж рослини і залиш пагони до 20 см. Акуратно викопай корінь і відправ кущики на зберігання в прохолодне місце до наступної весни. Зазвичай їх зберігають у дерев’яних ящиках з піском, торфом та тирсою. Зрідка їх треба поливати та стежити, чи немає гнилі.
У теплих регіонах канна може зимувати в саду. Але бульби все одно потрібно викопати і скласти на ділянку, яку навесні точно не заллє талими водами. Забезпечити їм захист від вітру та присипати шаром тирси завтовшки 20 см.
Посадка та розмноження
Висаджують канни на початку червня, коли остаточно мине ризик заморозків. Це стосується і насіння, і саджанців. Але насінням квітку розмножують рідко, тому що це складно та довго в домашніх умовах.
Найпростіший і безпрограшний метод – поділ бульби. На початку весни потрібно витягти материнську рослину зі сховища та поділити на відростки, які вільно відокремлюються. На кожному має бути мінімум 1-2 бруньки.
Розклади частини розділеної бульби в теплиці або під плівкою та періодично обприскуй. У травні поступово пересади їх у торф або тирсу, але продовжуй зберігати в теплому та вологому місці.
Після цього розсади ділянки по великих ящиках з піском, сильно зволожи, і вже через 1,5 тижня вони обростуть корінням і почнуть розвиватися. Як тільки з’явиться листя, збільш кількість освітлення. І весь цей час підтримуй стабільну температуру близько +16 градусів.
Боротьба зі шкідниками та хворобами
Канну складно назвати невибагливою квіткою з бездоганним імунітетом, тож, на жаль, із нею доведеться повозитися. Найчастіша проблема – іржа, яка проявляється у вигляді жовто-рудих плям на листі. Друга біда канни – сіра гнилизна, через яку пагони перестають розвиватися і покриваються сірим пліснявим нальотом.
Обидва ці захворювання – це різні види грибків. Отже, лікування те саме: видалити пошкоджені фрагменти, скоротити полив і обробити рослину фунгіцидами. В основному грибкові захворювання з’являються через надлишок вологи, загущення посадок та неправильне зберігання кореневищ. Тож найкраща профілактика – це дотримання рекомендацій щодо догляду за канною.
Віруси складно помітити і найчастіше безглуздо лікувати, тому хворі квіти краще відразу знищити. Пестролепестність проявляється у вигляді чорних точок та смужок на листі та квітках. Мозаїка – як хаотичних блідих плям.
Найпоширеніші шкідники канни – гусениці та слимаки, які поїдають листя та квітконоси. Тут потрібне механічне прибирання та обробка профілактичними препаратами. Від попелиці добре допомагають народні засоби та настої тютюну або запашних трав.
Краща профілактика павутинного кліща – обприскування квітів у період посухи. Але якщо це не допомогло, потрібні інсектициди. Найнебезпечніші – нематоди, які селяться в корінні. Їх майже неможливо вивести, але можна запобігти навалі. Для цього завжди знезаражуй кореневища та ґрунт.
Канна – фото
Не помітити канну в саду просто неможливо. Екзотична красуня блискавично закохує в себе. Ти тільки глянь!
