Настурція – популярна квіткова культура, яку люблять садівники всього світу за невибагливість у догляді, тривалий період та красу цвітіння. Рослину можна часто бачити у різних композиціях ландшафтного дизайну, а також на балконах, лоджіях та стінах будинків.
- Коротка історія настурції
- Загальна характеристика культури
- Види та сорти настурції
- Корисні властивості настурції
- Розмноження настурції
- Насіння
- Живцями
- Повітряними відведеннями
- Бульбами
- Посадка рослини у відкритий ґрунт
- Вимоги до місця та часу посадки
- Вимоги до ґрунту
- Посадкові роботи
- Догляд
- Полив та прополка
- Підживлення
- Обрізка
- Збір насіння
- Зимівка
- Хвороби та шкідники
- Відео про вирощування та догляд за настурцією
Коротка історія настурції
З достовірних джерел відомо, що її завезено до Європи з Південної Америки іспанськими завойовниками. Однак основне її призначення було для кулінарії. Назва «настурція» цій рослині помилково привласнив вчений Ніколас Монард в 1571 році, вважаючи його одним з різновидів крес-салатів. У той час пряні рослини з сильним ароматом мали єдине найменування — «nasturtium».
Квітка має й інше ім’я – капуцин. Воно було отримано в Німеччині, де вважали, що квіткова філіжанка на вигляд нагадує каптури чернечого ордену капуцинів.
Поступово декоративні та цілющі властивості культури взяли гору над гастрономічними, і вона стала широко поширюватися в народній медицині, а також для вирощування в садах та парках.
Ботанічна назва квітки «Tropaeolum» (від латинського слова «trophae» — трофей) була дана Карлом Ліннеєм, класифікаційна система якого використовується і зараз. Квітки настурції викликають асоціацію із золотим шоломом (противника), який у давнину вважався найкращим трофеєм, отриманим на полі бою.
Загальна характеристика культури
Квітуча рослина настурція (Tropaeolum) відноситься до сімейства настурцієвих. У природі воно зустрічається у формі трав’янистих кущиків, напівчагарників і навіть ліан. Ареал природного проживання у настурції досить широкий – багато країн Центральної та Південної Америки, але найбільш поширена вона в Перу, Чилі та Еквадорі.
Усі види та сорти настурції за зовнішніми характеристиками умовно поділяють на три групи:
- кущові;
- плетисті або стелиться;
- кучеряві.
Для кущових видів характерні прямостоячі та міцні пагони. Плетисті простягаються поверхнею землі і часто укорінюються у місці контакту вузлів із грунтом. Кучеряві пагони є ліаном, здатним рости вгору і обплітати опору.
Культура представлена як однорічними трав’янистими видами, і величезними багаторічними ліанами. Відповідно середня висота кущових варіантів становить 60-70 см, а її кучеряві види можуть за один сезон зрости до 4 м.
При досить значних відмінностях у настурції багато загальних показників, яких належить:
- Коренева система – стрижневого типу з невеликою кількістю слаборозвинених бічних коренів, розташованих близько до поверхні (10-12 см); у деяких видів утворюються бульби завдовжки до 20 см.
- Тип пагонів – гіллясті та соковиті.
- Колір листя – зелений різної інтенсивності, блакитно-зелений. Залежить від фарбування кольорів: у яскраво-червоних – листя темно-зелених відтінків, у помаранчевих – помірно зелених, а у жовтих – світло-зелених. Від центру до країв відходять світлі прожилки, що робить листя декоративнішим.
- Розташування листя – почергове на довгих черешках.
- Форма листя – пальчасто-роздільна, щитовидна або лопатева з гладкими або хвилястими краями.
- Квіти – яскраві жовтого, помаранчевого та червоного забарвлення, їх поєднань та відтінків. Бувають винятки.
- Тип кольорів – двостатеві, переважно лійчастої форми.
- Розташування квітів – одиночне (з пазух листя).
- Розмір квіток (діаметр) – середній – 3-4 см, максимальний – до 7 см.
- Віночок – п’ятипелюстковий з п’ятьма чашолистками.
- Наявність аромату – у більшості видів — сильний, приємний.
- Період цвітіння (максимальний) – кінець травня – листопад (індивідуально).
- Спосіб запилення – комахами.
- Плоди – тридольні, розділені поздовжніми борозенками.
- Насіння – велике (діаметр 5-7 мм) округло-увігнуте; у процесі дозрівання змінюють зелений колір на бежевий.
Види та сорти настурції
За різними оцінками у світі налічується до 90 видів цієї культури. У природному середовищі капуцини практично всі є багаторічними. Однак за умов помірного (чи суворого) клімату цього досягти неможливо. Настурції не здатні зимувати у відкритому ґрунті. Тому на дачних ділянках вони використовують як однорічні культури.
Основні характеристики найпопулярніших видів настурції
| Вид настурції | Тип пагонів | Висота (довжина), м | Характеристика листя | Характеристика квіток | Специфічні риси |
| Велика чи травнева | Повзучий, стелиться або кущовий, прямостоячий | 0,6 – 3,0 | Округлі, щитовидні, великі (до 8 см), зелені або блакитно-зелені. Центр – світлий з прожилками, що розходяться | Яскраві з 5 пелюстками округлої форми, лійчасті. Колірна гама – від жовтого до яскраво-червоного. Діаметр 4-6 див | Приємний, свіжий аромат; тривале цвітіння |
| Іноземна чи канарська | Кучерявий, ліана | 2,5 – 3,5 | Світло-зелені, матові. Округлі з розподілом на 5-7 пальців | Асиметричні з «рваними» пелюстками жовтого кольору з червоними цятками в центрі. Діаметр 2-3 див | «Канарковий» колір. Потрібна опора |
| Бульбоносна | Кучерявий, ліана | 2,5 – 4,0 | Яскраво-зелені з довгими черешками. Округлі з розподілом на 3-5 пальців. | Трубчасті на вигнутих квітконосах. Верхня сторона – різні відтінки червоного, у центрі – жовті чи помаранчеві | У Південній Америці вирощується як культура с/г |
| Триколірна | Кучерявий, ліана | 1,0 – 3,0 | Невеликі, різьблені на довгих черешках | Лійкоподібні з довгим квітконосом. З зовнішнього боку – синьо-фіолетові та червоно-жовтогарячі. У центрі – жовті із зелено-коричневими кінчиками. | Незвичайна краса квітки різної колірної гами |
| Прекрасна | Кучерявий, ліана | 2,5 – 3,0 | Світло-зелені, малі. Округлі з розподілом на 3-7 пальців, помітними прожилками | Великі яскраві загнуті квіти червоних відтінків із широкими пелюстками. | Плоди – синій колір. |
| Блакитна або блакитна | Кучерявий, ліана | 2,5 – 3,0 | Зелені, невеликі. Округлі з розподілом на 3-5 вузьких пальців | Забарвлення пелюсток у різні відтінки синього кольору. Центр бутону – світлий. Діаметр – до 4 див | Незвичайне забарвлення кольорів. Рясне цвітіння |
| Багатолиста | Повзучий, ліана | 0,6 – 3,0 | Зеленувато-блакитні, невеликі. Округлі з розподілом на 5-7 пальців | Великі, лійкоподібні золотаво-жовтогарячого кольору | Бульби витримують суворі морози |
| Мала | Повзучий, стелиться | 0,3 – 0,4 | Світло-зелені, невеликі. Округлі, цілісні на довгих черешках | Яскраві з широкими пелюстками жовтого, помаранчевого та червоного відтінків. У центрі – контрастні темніші плями. Діаметр квіток – 3-4 див | Подібність із настурцією великий, але розміри значно менші |
| П’ятилистна | Кучерявий, ліана | 4,0 – 6,0 | Світло-зелені, невеликі. Округлі з розподілом на 5-7 пальців | Зверху-рожево-червоні квіти. Усередині – жовті з темно-червоними плямами, штрихами та крапками. Діаметр квіток – 2 див | На місці віночків утворюється яскраво-синє округле насіння |
| Щитоносна | Повзучий, стелиться | 3,0 – 4,0 | Темно-зелені, щитовидні, цілісні з помітними світлими прожилками | Яскраві з 5 пелюстками округлої форми. Колірна гама – від жовтого до яскраво-червоного. Діаметр 6 див | Потребує опори. |
Велика
Іноземна
Бульбоносна
Триколірна
Прекрасна
Блакитна
Багатолиста
Мала
П’ятилистна
Щитоносна
Серед популярних сортів, у тому числі нових та перспективних, що відрізняються незвичайними формами та (або) забарвленням кольорів, слід зазначити такі:
- «Аврора»;
- «Аляска»;
- «Божа корівка»;
- «Ваніль Беррі»;
- «Везувій»;
- «День та ніч»;
- «Імператриця Індії»;
- «Йєті»;
- «Кардинал»;
- «Полуниця з вершками»;
- «Король Теодор»;
- «Махагоні»;
- «Вогненний дощ»;
- «Помаранчевий шар»;
- «Отелло»;
- «Рубін»;
- «Снігуронька»;
- «Фенікс»;
- «Чорний оксамит»;
- «Чорний принц».
«Аврора»
«Аляска»
«Божа корівка»
«Ваніль Беррі»
«Везувій»
«День та ніч»
«Імператриця Індії»
«Йєті»
«Кардинал»
«Полуниця з вершками»
«Король Теодор»
«Махагоні»
«Вогняний дощ»
«Помаранчевий шар»
«Отелло»
«Рубін»
«Снігуронька»;
«Фенікс»
«Чорний оксамит»
«Чорний принц»
Корисні властивості настурції
Крім привабливого зовнішнього вигляду, настурція має низку цілющих властивостей. Вміст корисних мікроелементів у її різних частинах зумовили досить широке застосування рослини у традиційній та народній медицині, косметології та кулінарії.
До складу настурції входять:
- вітаміни (А, С, РР);
- мікроелементи (залізо, йод, калій, кальцій, магній, мідь, фосфор);
- антиоксиданти (Омега-3, Омега-9);
- речовини антисептичної дії;
- алкалоїди;
- антоціани;
- глікозиди;
- дубильні речовини;
- каротин;
- кислоти (лінолева, олеїнова, пальмітинова, стеаринова, фолієва);
- токоферол;
- тропеолін та інші речовини.
Наявність корисних речовин сприяє використанню відварів та настоїв із капуцинів для наступних цілей:
- виведення надлишкового холестерину з організму;
- надання легкого знеболювального ефекту;
- проносної дії;
- лікування різних шкірних хвороб та захворювань порожнини рота;
- зниження артеріального тиску;
- нормалізація стану при серцево-судинних захворюваннях;
- підвищення вмісту гемоглобіну у крові;
- розм’якшення утворень при сечокам’яній хворобі;
- лікування захворювань бронхо — легеневої системи;
- поліпшення стану при проблемах із органами травлення.
Проте є певні протипоказання застосування настурції:
- період вагітності та грудного вигодовування;
- дитячий вік (до 7 років);
- артеріальна гіпотензія;
- проблеми зі стільцем з переважанням послаблюючої дії.
Для посилення росту та покращення загального стану волосся використовуються настої та відвари настурції, у тому числі спиртові.
Для того щоб у рослини збереглася максимальна кількість корисних речовин, її слід правильно збирати, засушувати та зберігати. Для медичних цілей його заготовляють під час формування перших бутонів. Підсушену сировину зберігають у сухому та прохолодному місці у пакетах з дихаючих матеріалів 1-2 роки.
Настурція також і зараз продовжує використовуватися в кулінарії. Її маринують і додають у свіжі салати. У висушеному вигляді товчене насіння застосовують як приправу для гарячих страв, а квітки – для ароматизації чаю.
Розмноження настурції
Існує кілька способів розмноження рослин. Два основних з них – насіннєвий і живцями. Для окремих видів культури можливе розмноження повітряними відведеннями та бульбами.
Насіння
Настурція легко розмножується насінням як власного збору, так і покупним. Крім того, це може статися і за самопосіву. Насіння чудово зимує під товщею снігу, а навесні дає сходи.
Насіння можна садити у відкритий ґрунт або попередньо вирощувати з них розсаду. Слід зазначити, що у разі цвітіння культури настає у ранні терміни.
Посівний матеріал перед посадкою замочують на добу в теплій воді, що дозволяє розм’якшити їхню тверду оболонку і збільшити схожість. Для дезінфекції у воду можна додати кілька кристаликів марганцівки.
Оптимальний час для вирощування розсади – середина квітня. Для цієї мети підійдуть невеликі ємності діаметром 6-8 см, які наповнюють пухким живильним ґрунтом, що складається з дернової землі, піску та торфу в рівній пропорції. На дно викладають дренажний шар із керамзиту, гальки або подібних матеріалів. Добре використовувати торф’яні горщики, в яких розсада одразу висаджується у землю.
У кожній такій ємності роблять невелике заглиблення на 1,5-2,0 см, кладуть по 2-3 насінини, обережно поливають водою кімнатної температури і засипають землею. Потім ємності розміщують у теплому та добре освітленому місці, але поза зоною попадання прямих сонячних променів та протягів.
Для прискорення проростання створюється парниковий ефект за рахунок укриття контейнерів поліетиленовою плівкою або аналогічним матеріалом. Однак її слід регулярно знімати для провітрювання посівів, а після появи перших паростків — прибрати. Якщо з’явилося кілька паростків, то слабші їх стрижуть під корінь.
Важливо! Пікірування (висмикування) паростків не виробляють через тендітну і розгалужену кореневу систему настурції, щоб не завдати шкоди іншим сіянцям.
Розсаду необхідно регулярно поливати, не допускаючи сухості ґрунту. Для цього краще використовувати розпилювач-пульверизатор. Оптимальна температура води для поливу + 18-20°С, що сприяє загартовуванню рослин та стримуванню їх росту.
При недостатньому природному освітленні (перша ознака – слабкі та витягнуті паростки) потрібно організувати додаткове штучне світло за допомогою спеціальних світильників або ламп.
У середньому за 2 тижні до висадки розсади у відкритий ґрунт її починають гартувати, виносячи на свіже повітря з поступовим збільшенням часу перебування. За цей період квіти стають готовими до цілодобового перебування на вулиці.
Живцями
Розмножувати насінням настурцію досить легко. Однак у ряді випадків вони не повністю передають усі характеристики материнської культури, а у деяких сортів (наприклад, махрового) насіння не утворюється зовсім.
За таких варіантів доцільно застосовувати спосіб розмноження живцями.
Заготівлю живців для укорінення виробляють наприкінці травня — на початку червня. Від материнської рослини відокремлюють найбільш міцні та здорові пагони з 2-3 міжвузлями у кожному. Процес утворення коренів може відбуватися спочатку в ємностях з водою, а потім у ґрунті, що складається з торфу та річкового піску в рівних пропорціях. У воду рекомендується додавати активоване вугілля, а також змінювати його з періодичністю один раз на 4-5 днів.
Коли коріння відростуть на 2-3 см, то живці висаджують у ґрунт. Для підтримки високої вологості, що сприяє прискореному зростанню, зверху їх накривають поліетиленовим пакетом. Поява нових пагонів та молодих листочків – ознака благополучного вкорінення. Тільки після того, як рослина зовсім зміцніє, її висаджують на постійне місце.
Повітряними відведеннями
Такий спосіб розмноження актуальний щодо тих видів капуцинів, які мають повзучі пагони. Їх злегка прикопують ґрунтом та підтримують у зволоженому стані. Через 3-4 тижні на таких ділянках утворюються самостійні коріння. Їх відокремлюють від основної рослини та дорощують.
Бульбами
Розмноження бульбами можливе лише у тих видів настурції, у яких вони є або утворюються (клубненосна, багатолиста). За рахунок поділу потужних довгастих бульб відбувається подальший розвиток нових рослин.
Посадка рослини у відкритий ґрунт
Вимоги до місця та часу посадки
Настурція відноситься до світлолюбних культур, тому для неї потрібна максимальна освітленість в ранкові та вечірні години. У спекотний полудень бажано притінити рослину від сонячних променів, що палять.
У принципі можливе вирощування капуцинів і на тіньових ділянках, але в даному випадку вона не відрізнятиметься рясним цвітінням, а бутони стануть тьмяними та пухкими.
Також протипоказані вітряні ділянки, оскільки його сильні пориви можуть поламати ніжні пагони квітки.
Культура негативно реагує на застій вологи, тому її слід висаджувати на відстані від заболочених місць і низин, краще на невеликій височині.
Час посадки настурції у відкритий ґрунт залежить від виду посадкового матеріалу – безпосередньо насінням або розсадою.
У першому випадку необхідне виконання двох умов – відсутність загрози нічних заморозків та встановлення стабільно теплої погоди. Як правило, в помірній кліматичній зоні такий період настає після 10-15 травня. У будь-якому випадку близько 10 днів насіння перебуватиме в землі, яка є надійним захистом від можливого похолодання.
Посадка розсади у відкритий ґрунт проводиться пізніше, оскільки культура дуже чутлива до зниження температури. Для кожної кліматичної зони та конкретних погодних умов це може бути різний час.
Слід зазначити, що підморожена рослина не гине, а відбувається її часткове відновлення із підземної частини пагонів. Однак такі екземпляри бувають слабшими і зацвітають на 12-14 днів пізніше.
Вимоги до ґрунту
Настурція не відноситься до вибагливих культур, але ґрунт для її посадки повинен відповідати певним характеристикам і бути:
- добре дренованим;
- помірно поживним;
- суглинистим;
- повітропроникним;
- водопроникним;
- трохи кислим (за рівнем рН).
Якщо ґрунт на ділянці занадто щільний і глинистий, то для поліпшення його пухкості рекомендується додати листовий перегній, гумус та річковий пісок у рівних пропорціях.
Поліпшення поживних якостей бідного ґрунту досягається за рахунок внесення невеликої кількості гною, що перепрів, або готових добрив для квітучих культур. Крім того, можливе використання суміші, що складається з мінеральних добрив у пропорції: суперфосфат (50%), сульфат калію (30%), сечовина (20%).
Вкрай негативно культура реагує землі з високим вмістом вапна.
Важливо! Надмірно багаті на органічні компоненти ґрунту не рекомендуються для вирощування настурції. Вона втрачає свої декоративні якості. Формування рясної зеленої маси відбувається за рахунок зменшення кількості кольорів та їх якісних характеристик.
Посадкові роботи
Специфіка посадкових робіт залежить від виду посадкового матеріалу.
При посадці насіння ділянку землі попередньо скопують, видаляють бур’яни та організують невеликі борозенки або лунки глибиною до 2 см. У кожну ямку кладуть по 2-4 насінини залежно від їх розміру та зовнішнього вигляду. На відстань між такими лунками впливають характеристики сортів настурції. Для дрібних кущових видів проміжок між ділянками посадки повинен становити не менше 25-30 см, для стелиться — 50-70 см, а для кучерявих різновидів — 30-40 см.
Після висадки всього насіння ділянку закладають шаром пухкого ґрунту та поливають водою комфортної температури. Перші сходи з’являються за 8-12 днів. За потреби їх проріджують за допомогою підрізання під корінь зайвих екземплярів.
Цвітіння культури, вирощеної із насіння, настає в середньому через 45-48 днів після появи паростків.
Лунки для посадки розсади викопують з таким розрахунком, щоб їх габарити були більшими, ніж розмір земляної грудки в ємності. Посадку розсади у відкритий ґрунт краще проводити у похмуру погоду чи вечірній час. Для цього застосовують метод перевалювання, щоб не пошкодити кореневу систему. Для полегшення процесу рослину на ніч рясно поливають. Торф’яні ємності розміщують одразу в лунці.
Відстань між культурами слід залишати в тих же межах, як і при посадці настурції насінням.
Висаджені квіти рясно поливають водою кімнатної температури. Після того, як розсада зміцніє через 7-10 днів, організують її мульчування на основі соломи, тирси або скошеної трави. Мульчуючий шар сприяє збереженню вологи у ґрунті та служить для захисту від бур’янів.
Догляд
Полив та прополка
Настурції потрібен помірний, але рясний полив теплою водою. Як зайве перезволоження, і посушливі грунти негативно впливають культуру.
Середня періодичність поливу – 1-2 рази на тиждень. При надто спекотній погоді – частіше, при дощовій – рослину можна зовсім не поливати. Основний критерій – висихання верхнього шару ґрунту на 2-3 см.
Після розкриття перших бутонів частоту поливів зменшують. Ближче до осені зрошення зводиться до мінімуму, потім повністю припиняється.
Оптимальний час для водних процедур – ранковий або вечірній годинник. Поливати слід строго під корінь, щоб вода не потрапляла на листя та квіти.
Прополку рекомендується поєднувати з поливом. У цей час земля м’яка, з якої легко витягуються бур’яни. Процедуру слід проводити обережно, щоб не зачепити коріння квіток.
До регулярного прополювання особливо потребують молоді рослини, оскільки достаток бур’янів забирає у них вологу та поживні речовини.
Підживлення
Настурція, як і всі квітучі рослини, потребує систематичного підживлення. Це можуть бути мінеральні та органічні добрива, а також готові препарати для квітучих культур. Найкращий ефект досягається при поєднанні зазначених видів підживлення.
У середньому добрива вносять один раз на два – три тижні після рясного поливу.
- Перше підживлення виробляють на етапі вирощування розсади або пророщування насіння. При цьому рекомендується використовувати азотні добрива (сечовина, нітроамофоска) у слабкій концентрації, що сприяють нарощуванню зеленої маси та зміцненню рослини.
- Для формування бутонів та рясного цвітіння рекомендується чергування мінеральних добрив з органікою. Це може бути водний розчин (на 10 л води) наступного складу: суперфосфат — 45 г, сірчанокислий калій — 30 г. Сульфат калію можна замінити на деревну золу. У цей час азотні добрива слід виключити.
З органіки добре зарекомендували себе перегній або перепрілий гній, курячий послід. Однак органічні речовини, що не повністю розклалися, здатні завдати тільки шкоди рослині. Слід пам’ятати, що надлишок органіки викликає бурхливе зростання листя на шкоду цвітінню. Добре зарекомендували себе комплексні добрива для садових квітів «Кеміра люкс» та «Агрікола».
Важливо! Через 2-3 тижні після початку цвітіння внесення додаткових поживних речовин у ґрунт не потрібне.
Обрізка
У класичному розумінні формуюча обрізка настурції не виробляється. Однак санітарна обрізка старих пагонів, листя і зів’ялих бутонів необхідна не тільки для підтримки зовні привабливого вигляду рослини, але і для продовження часу її цвітіння.
Така обрізка сприяє утворенню рослини нових бутонів, а також запобігає неконтрольованому поширенню насіння. Однак щодо тих культур, у яких передбачається збирання насіння для розмноження, жодних дій щодо квіток не роблять до повного дозрівання насіннєвого матеріалу.
Слід пам’ятати, що всі маніпуляції обрізання необхідно проводити продезінфікованим інструментом (ніж, секатор).
Восени після повного відцвітання та в’янення однорічні рослини викопують, а землю розпушують. Багаторічні екземпляри на зиму пересаджують у горщики і до весни розміщують у теплі приміщення.
Збір насіння
Збір посадкового матеріалу проводиться після повного визрівання насіння, яке у настурції досить велике, у щільній оболонці. Їхнє дозрівання відбувається не одночасно – в середньому через 1,5 – 2 місяці після того, як зав’яли пелюстки. До моменту збору насіння має стати сухим з бежевим відтінком і легко відокремлюватися від плодоніжки. Можливе використання чистого насіння, що впало на землю.
Зібране насіння протягом 2-3 днів підсушують у теплому приміщенні, розклавши його в один шар на аркуші паперу. Потім їх прибирають у паперові конверти та зберігають у прохолодному та сухому місці 2-4 роки. Далі показник їхньої схожості знижується.
Зимівка
Цей етап актуальний для багаторічної бульбової настурції. З настанням холодів бульби викопують із ґрунту і добре просушують протягом кількох днів.
Зберігання таких бульб взимку проводиться в сухому торфі або тирсі в приміщеннях з невисокою позитивною температурою та низькою вологістю.
Хвороби та шкідники
Найчастіша патологія, характерна для настурції, — пожовтіння листя. Однак у більшості випадків це пов’язано не із захворюванням рослини, а з проблемами догляду та агротехніки. Листя може жовтіти через нестачу освітленості або поживності ґрунту, мізерного поливу, отриманих сонячних опіків, наявності протягів та вапняних земель, а також інших причин.
Виростання на затінених ділянках із застоєм води сприяє розвитку у настурції грибкових захворювань та гнилей.
Загальний підхід до всіх уражених культур полягає у видаленні хворих частин та дезінфікуванні прилеглих до них ділянок. Як правило, первинна обробка проводиться мідним купоросом або бордоською рідиною. Далі застосовуються біопрепарати та фунгіциди (суворо за інструкцією).
При сильному ступені зараження, а також у випадках ураження хворобами, що не піддаються лікуванню (листові мозаїки, бактеріальне в’янення тощо) рослини обов’язково знищують.
Способи боротьби з основними захворюваннями та шкідниками настурції
| Назва | Застосовувані препарати |
| Захворювання | |
| Гетероспоріоз (листова плямистість) | «Абіга-Пік», «Акробат», «Байлетон», «Бордоська рідина», «Вітарокс», колоїдна сірка, «Максим», «Оксихом», «Превікур», «Профіт», «Топаз» |
| Чорна кільцева плямистість | «Абіга-Пік», «Бактофіт», «Бордоська рідина», «Гамаїр», «Каптан», «Максим», «Манкоцеб», «Нітрафен», «Оксихом», «Превікур», «Скор», «, «Фундазол», «ХОМ», «Еупарен мульти» |
| Сіра гнилизна | «Аларин-Б», «Вектра», «Гамаїр», «Імуніцитофіт», «Скор», «Сумілекс», «Тіовіт Джет», «Топаз», «Триходермін», «Фітоспорин-М», «Фун, «Еупарен мульти» |
| Іржа | «Абіга-Пік», «Азофос», «Алірин-Б», «Бактофіт», «Бордоська рідина», «Вектра», «Кумулус», «Купроксат», «Медекс», «Полірам», «С, «Фітоспорин-М» |
| Альтернаріоз (суха плямистість) | «Акробат», «Гаупсін», «Консенто», «Пенкоцеб», «Планріз», «Ревус Топ», «Скор», «Триходермін», «Фітоспорин-М» |
| Борошниста роса | «Алірин-Б», «Байлетон», «Бактофіт», «Гамаїр», «ОксиХОМ», «Привент», «Скор», «Споробактерін», «Тілт КЕ», «Тіовіт», «Топаз», «Триходермін, «Фітоцид», «Фундазол» |
| Фітофтороз | «Антракол», «Алюфіт», «Бар’єр», «Браво», «Заслон», «Квадріс», «ОксиХОМ», «Ордан», «Рідоміл МЦ», «Тату», «Триходермін», « |
| Шкідники | |
| Попелиця | «Актара», «Актофіт», «Біотлін», «Зелене мило», «Іскра», «Карбофос», «Командор», «Корадо», «Кортліс», «Танрек», «Хлорофос» |
| Павутинний кліщ | «Актелік», «Аполло», «Бітоксибациллін», «Клещевіт», «Метаризин», «Неорон», «Омайт», «Талстар», «Фітоверм», «Фуфанон» |
| Ріпаковий клоп | «Актеллік», «Інта-Вір», «Іскра Золота», «Карате», «Фуфанон», «Ф’юрі», «Ципершанс» |
| Гусениці | «Децис», «Іскра М», «Каліпсо», «Лепідоцид», «ФАС» |
Гетероспоріоз
Кільцева плямистість
Сіра гнилизна
Іржа
Альтернаріоз
Борошниста роса
Фітофтороз
Попелиця
Павутинний кліщ
Ріпаковий клоп
Гусениці
Настурція досить стійка щодо шкідників, оскільки запах її листя відлякує комах. Однак попелиця, деякі види рослинних клопів, павутинний кліщ, а також гусениці нападають і на цю культуру. З появою шкідників грядки з настурцією обробляють інсектицидними препаратами (суворо за інструкцією).
Досить часто настурція спеціально висаджується поруч із овочевими культурами для відлякування своїм запахом деяких шкідників (колорадський жук, білокрилка, метелик-капустниця та інші). Посаджена біля півонії настурція запобігає розвитку грибкових захворювань на кореневих шийках рослин.
Відео про вирощування та догляд за настурцією
Корисний ролик про вирощування настурції від насіння до дорослої рослини. Особливості догляду за квіткою. Приєднуйтесь до перегляду!
