Плетиста троянда: особливості вирощування

Плетисті троянди – це окремі різновиди садових квітів, які мають довгі стебла. Троянди гарні, садівники знають їм ціну. Поняття є узагальненим: це кілька різновидів та форм кольорів. Але зазвичай до плетистих троянд зараховують 3 групи: кучеряві (рамблери), великоквіткові та клаймінги.

Як садити?

Висаджування троянд, що належать до категорії плетистих, зазвичай припадає на весну. Але й осіння посадка цілком можлива. Якщо це регіон з помірним кліматом, посадку проводять у вересні чи перші дні жовтня. У північних регіонах потрібно орієнтуватися на час, коли встановиться тепло.

Оскільки плетисті троянди світлолюбні, місце під посадку вибирають на добре освітленій території, захищеній від протягів. Ідеально, якщо сонце там активно у першій половині дня. Якщо ділянка занадто жарка, кущі будуть схильні до опіку. Не підійде і заболочене місце, тому що коріння плетистої троянди досягає 2 м завдовжки. Також підвищена вологість провокує гнильні процеси у кореневій зоні.

Якщо на ділянці, де вирішено садити троянду, ґрунт виснажений, його обов’язково треба підготувати. Під перекопування до нього додають органіку (10-20 кг на квадрат). І все це проводять восени. Якщо грунт кислий, плетиста троянда не зростатиме. Тому її потрібно розкислити, наприклад, за допомогою доломітового борошна або вапна. Стандартний розрахунок – 0,5 кг на квадрат. Якщо грунт крейдяний, в лунки при посадці вносять грунт суміш з торфу, дернової землі (в рівних частках). На 2 цебра цієї суміші беруть 500 г кісткового борошна.

Вибираючи саджанець, треба переконатися, що він здоровий: забарвлення стовбура має бути біло-зеленим, а не сірим або коричневим. Перед посадкою троянди тиждень витримують у воді. Потім коріння зрізають на 15 см, зрізи обробляють товченим вугіллям.

Посадка плетистої троянди у відкритому ґрунті покроково:

1. глибина лунки під троянду – 65 см, довжина та ширина – 60 см, а також між трояндами витримують відстань у 3 м;
2. дно треба заповнити дренажним шаром до 10 см;
3. далі внести 5 кг поживного складу, відмінним варіантом буде торфокомпост;
4. саджанець розмістити у дні ями;
5. акуратно розправлене коріння саджанця присипати ґрунтом (щоб не утворилося порожнин, ґрунт утрамбовують);
6. полити кущ 10 л теплої відстояної води.

Важливо, щоб молода рослина добре перенесла зиму. І тому кореневу шийку присипають землею на 10-12 див.

Як підв’язувати?

У момент висадки ставлять опору для плетистої троянди. Вона потрібна, щоб не травмувати кореневу систему при розростанні культури . Можна це зробити різними способами, слово «підв’язати» який завжди використовується у прямому значенні.

Наприклад, для горизонтальної підв’язки садівники використовують шпалери та решітки. Можна закріпити і спіральним способом: довкола стовпчиків, обелісків та інших опор з потрібною висотою. Вертикальна підв’язка передбачає кріплення троянд із довгими пагонами у арок, пергол, навіть у дерев. Можна використовувати і віялове кріплення на стіні, на огорожі, вздовж паркану.

Особливості підживлення

Внесення добрив відбувається за графіком, воно потребує регулярності. Ті рослини, що висаджені навесні, першого року особливо не підгодовуються. Але влітку можна полити їх настоєм коров’ячого гною у співвідношенні 1 частина гною на 10 частин води. А можна використовувати курячий послід у пропорції 1 частка посліду на 20 часток води. Витрати добрива – 4 л під кожен кущ.

На другий і наступний роки життя підгодувати троянду можна так:

• через 2 тижні після зимівлі 1 столова ложка аміачної селітри висипається під кожен кущ, потім треба полити;
• в ході бутонізації (середина-кінець весни) вносять комплексне добриво з азотом, наприклад, можна взяти 30 г «Кемір-люкс» на квадратний метр;
• до цвітіння, тобто на початку літа, дають настій коров’ячого гною (але можна і курячого посліду), по 3-5 л під кожен кущик;
• після першого цвітіння (завершення липня, початок серпня) – суміш із 10 г сульфату калію, 30 г суперфосфату, розведених у відрі води, також 4 л під кожен кущик;
• після завершення цвітіння, на початку або в середині осені, потрібен суперфосфат – 30 г на квадрат.

Плетиста троянда дуже вдячно відгукується на підживлення. Вони йдуть на користь її зростання, завдяки їм вона пишно зацвітає, отримує імунітет.

Обрізка

Ця процедура є важливою для правильного формування куща. Вона допомагає троянді цвісти щедро, довго, впливає на життєву силу рослини. Відразу після посадки всі пагони троянди вкорочують на 25 см, а влітку обрізають відцвілі бутони і гілки, які ростуть всередину куща і тим самим його загущають. З другого року життя рослини гілки обрізають після завершення фази цвітіння.

Розглянемо, як правильно формувати кущ після цвітіння:

1. спочатку треба видалити всі хворі, відмерлі гілочки;
2. найстаріші пагони обрізають повністю, їх замінять прикореневі відростки;
3. якщо відростків немає, то від основи відміряють 40 см, решту видаляють;
4. інші пагони, тобто не дуже старі, обрізають там, де почала формуватися нова потужна поросль: у майбутньому вона стане провідником;
5. коротенькі гілочки-квітконоси обрізають до 2-3 бруньок (відміряти від основи), слабкі стебла зрізають до 3 бруньок;
6. основу куща потрібно оформити з сильних пагонів, що ростуть правильно, на яких потім утворюються молоді гілочки.

Але плетисту троянду обрізають ще й навесні. Коли на гілочках починають набухати бруньки, до рук беруть секатор. Зазвичай відбувається це наприкінці квітня чи трохи згодом. Якщо провести обрізання раніше, рослині буде завдано значної шкоди. Під час нічних заморозків обрізані гілки просто замерзнуть. Від цього троянда зацвіте значно пізніше за термін. Якщо ж, навпаки, прогаяти час обрізки, рослина почне витрачати багато сил формування нових гілок, але в цвітіння їх не залишиться.

Також навесні оформлення троянди передбачає обривання диких пагонів. Тільки обривання, зрізати не варто. Це ті пагони, що виросли нижче за щеплення. Така ситуація стає помітною, щойно навесні кущі на дачі звільняють від укриття. А ще навесні прибирають усі підмерзлі та слабкі гілки.

Пересадка

Ця процедура стане актуальною, якщо спочатку садівник прогадав із місцем вирощування . По троянді буде видно, що їй некомфортно, вона почне хворіти. Тому тягти з пересадкою не варто. Якщо вдасться розсадити (говорять іноді і так) восени, це ідеально. Підходить весь вересень або перші тижні жовтня. Пізніше пересадку проводити ризиковано, тому що рослину потрібно вкоренити до настання справжніх холодів.

Весняна пересадка також можлива, її проводять, коли земля розмерзнеться, але бруньки на рослині ще сплять. Надземну частину троянди потрібно зняти з опори, сам кущик обкопати з усією делікатністю (рухатися по колу), відступивши не менше півметра від основи. Рослина вкрай дбайливо витягують із колишнього місця вирощування, прибирають зайвий ґрунт із коріння. Далі плетиста троянда відразу ж повинна вирушити на нове місце.

Пересадка проводиться таким самим способом, що і початкова висадка в ґрунт. Після того, як земля осяде (зазвичай це видно через 3-4 дні), ґрунт треба досипати ще. Троянду слід підгорнути. Але це ще не все, адже також потрібно врахувати, який вид троянд пересаджують. Якщо це клаймінги, то їхні гілки будуть грубими та товстими. Вони досягають навіть 5 м завдовжки. Пагони у них не гнучкі, при пересадці їх обов’язково підстригають на 50% довжини.

Рамблери – це троянди, які в’ються вічно. У них гнучкі та м’які пагони довжиною в 10 м. Для цих рослин характерний активний ріст, тому при пересадженні у них обрізають усі пагони старше 2 років. Молоді гілочки залишаються цілими, але коли закінчиться літо (календарне), їх прищипують по верхівці. Це роблять для форсування процесу здеревнення гілок. Тому, щоб пересадити плетисту троянду, потрібно дізнатися спочатку, якого вона виду, і тільки потім діяти.

Зимівка

Підгортання та мульчування – так за стандартом деякі садівники намагаються доглядати троянди в рамках передзимньої підготовки. Але така турбота сумнівна, особливо якщо троянда росте в регіонах із регулярними відлигами, з мокрим дощем та снігом. За цим слідує гниття і дебат троянд – не завжди, але цілком можливо. Підгортати культуру потрібно лише тоді, коли клумба розміщена на височини.

Укриття троянди передбачає використання товстого нетканого матеріалу шириною хоча б у 50 см. Чим більша ширина матеріалу, тим кращий повітряний прошарок буде створено . Так рослина не замерзне, але й не прітиме при настанні відлиги. Якщо плетиста троянда вирощується в середній смузі, укриття має бути в кілька шарів. Також має сенс встановити дві дуги, укриття йтиме їх верхом. Це захистить троянду від сильних опадів, які не зможуть поламати гілки.

Якщо це рамблери, то батоги акуратно знімають з опорних систем, згортають у кільце і накривають. Гнучкість гілочок полегшує процедуру. З клаймінгами вже так не вчинити: їхні пагони починають укладати до землі в останніх числах вересня. Це сприяє адаптації рослини, яка має ще звикнути до такого стану. Плеті делікатно нахиляють, закріплюють землі акуратними дротяними шпильками.

Важливо: гілки не повинні торкатися землі, тому що при таненні снігу можуть початися процеси гниття. Це означає, що укладати їх потрібно на мульчу-підстилку. Після того, як заморозки закінчаться, настав час проводити провітрювання троянд. Укриття просто піднімають на якийсь час. Так рослині легше звикнути до нових погодних умов.

Розмноження

Розмножувати троянду можна по-різному. Кожен спосіб має свої переваги та недоліки.

Насінням

Для початку насіннєвий матеріал знезаражують, витримують півгодини його в розчині перекису водню. Потім насіння поміщають між двома вологими дисками (їх змочують у перекисі водню), а далі такі ватяні «бутерброди» складають у поліетиленові пакетики. Їх підписують, складають у контейнер, прибирають у холодильник на овочеву полицю. Іноді насіння оглядають: якщо видно плісняву, диски замінюють. На 6-8 тижні з’являться паростки.

Проросле насіння відправляється в торф’яні горщики. Поверх ґрунту туди кладуть перліт, він профілактує чорну ніжку. Ємності повинні стояти у добре освітленому місці. Коли верхній шар ґрунту підсихає, настав час полити рослини. Перших бутончиків очікується через 8 тижнів з моменту висадки, цвітіння – через місяць приблизно. На постійне місце рослину висаджують навесні.

Живцями

З живцюванням впорається хто завгодно, зазвичай до цього способу вдаються садівники-початківці. Заготівлями можуть стати вже відцвілі стебла, але й квітучі підходять. Їх зрізають ближче до початку серпня, витримуючи кут 45 градусів. Нижній косий зріз робиться під ниркою, верхній прямий, далеко від бруньки.

На живці має бути від двох міжвузлів . Верхні листочки наполовину вкорочують, нижні видаляють. Живці на 1 см заглиблюють у ґрунт, що складається із землі та піску або просто з піску. А щоб створити необхідний парниковий ефект, його закривають скляною чи пластиковою конструкцією.

Живець не можна ставити під прямі сонячні промені, але освітлення він просить. Іноді посадки поливають.

Відводками

Навесні над ниркою роблять надріз стебла, глибина та ширина – 10-15 см. Далі в канавку потрібно насипати шар перегною, засипати землею. Втечу фіксують у 2-3 місцях, але її верхня частина має залишатися відкритою. Відведення зрошують регулярно, а наступної весни відокремлюють від материнської культури і відправляють на кінцеву висадку.

Окулювання

Як правило, цим способом користуються лише спеціалісти. На стволовій частині (та, що максимально близько до землі) роблять Т-подібний надріз, в нього вставляють бруньку потрібної рослини. Завдяки такому способу розмноження нова троянда може скористатися корінням вихідної квітки. Але спосіб ризикований, найменша помилка загубить і щеплення, і материнську культуру.

Боротьба з хворобами та шкідниками

Нормальному зростанню, розвитку та розмноженню плетистої троянди заважають хвороби та шкідники. Подивимося, що загрожує плетистій троянді.

• Попелиця . З нею справляється звичайний мильний розчин. Половину шматка господарського мила натирають на великій тертці, відправляють у воду, добу наполягають. Вода буде дуже мильною, її проціджують, а потім обприскують отриманим складом уражену попелицю рослину.
• Павутинний кліщ. Тут також можна скористатися народними рецептами: найдієвішими засобами виявляться махорка, тютюн, полин і деревій. З будь-якого засобу роблять настій. Компонент беруть у кількості 500 г, його заливають холодною водою, щоб близько 5 днів склад блукав. Отриманий розчин розбавляють 10 л води і можна використовувати його для обприскування як рожевого куща, так і ґрунту під ним.
• Чорна плямистість . Бурі та чорні зони поразки з жовтою окантовкою на пагонах та листі – це і є плямистість. Заражені частини треба якнайшвидше видалити, а сам кущ обробити мідним купоросом (але можна і залізним).
• Бактеріальний рак . Погано те, що хвороба поки що не піддається лікуванню. Доведеться викопати троянду, позбутися її, поки вона стала джерелом зараження інших рослин. Бугоркоподібні нарости – це і є рак, який виносить рослині вирок.
• Коніотиріоз . Це грибкова недуга, що проявляється на корі у вигляді червоно-коричневих плям. Уражені пагони не лікують, їх зрізають та спалюють.
• Борошниста роса . Виявляється у вигляді білого нальоту, згодом він стане бурим і знищить частину троянди, що окупується. Уражену частину краще видалити, робити нічого. Можна обприскати рослину мідним купоросом (двовідсотковий розчин). На одну рослину йде 2 л.

Фунгіциди та інсектициди також працюють дуже ефективно, найчастіше ефективніше за народні рецепти. І їх також можна використовувати як профілактику, лише змінюючи дозування.

Плетисті троянди будь-яких видів у ландшафтному дизайні відкривають безліч можливостей. Їх вирощують і в середній смузі, і у південних регіонах. Розвести троянди варто чималих праць, догляд теж нелегкий, але та декоративність, яку вони мають, варті цих сил.