Сосна звичайна: опис, характеристики, ареал зростання, особливості

Сосна звичайна (Pinus sylvestris)

Сосна звичайна — найпопулярніше вічнозелене дерево у вітчизняних широтах. Використовується в лісокультурній практиці для озеленення санаторіїв, заміських парків. Багато сортів активно застосовуються в ландшафтному будівництві. Нерідко в літературі вказується її друга назва латинською — Pinus sylvestris.

Ботанічний опис

Сосна звичайна (по-іншому — сосна лісова) — вид хвойного дерева зі специфічним та освіжаючим ароматом. Коренева система пластична, формується залежно від структури та складу ґрунту. Максимальна висота сосни — 35–40 м, трапляються екземпляри до 50 м.

Стовбур прямий, розгалужений, діаметром сягає 0,6–1,2 м. Крона конусоподібна, округла, густа. Кора коричнева з глибокими тріщинами біля основи, а у верхній частині — тонка і луската, світло-коричневого відтінку. Гілки щільно вкриті довгими зеленими голками. Хвоїнки сосни звичайної загострені, щільні, розміщені попарно, завдовжки сягають 4–7 см.

Нижче наведено класифікацію сосни

Плоди дерева — подовжені конусоподібні шишки. Завдовжки сягають 2–7 см, завширшки — 2–4 см. Вони розташовуються поодиноко або по 2–3 штуки на гілці. На другий рік дерев’яніють і змінюють світло-зелений на коричневий колір. У плодах дозріває насіння, що зберігає схожість 7 років. Насіння різного забарвлення, подовжене, завдовжки сягає 3 мм. Має крило, що легко відокремлюється і охоплює насіння з боків. Період вильоту з шишки — березень–червень.

Ареал зростання

Азія та Європа є середовищем зростання сосни. Рослину можна зустріти у Великій Британії, Іспанії, країнах СНД, Монголії, Китаї. На бідних і посушливих землях утворює соснові бори, але на родючих землях входить до складу змішаних лісів.

Дерево не пред’являє вимог до вологості та складу ґрунту. Найчастіше виростає на супіщаних, торф’яних, дернових та підзолистих землях. Займає несприятливі для інших культур ділянки — болота, піски. Утворює чисті та змішані ліси. Її сусідами можуть бути береза, ялина, дуб.

Сосна звичайна найчастіше виростає на супіщаних, торф’яних, дернових та підзолистих землях.

Особливості

Сосна — світлолюбна рослина, що підлаштовується під температурні умови середовища проростання. Коренева система залежно від місця зростання пристосовується до умов. На посушливих ділянках більш розвинений стрижневий корінь, у зонах з помірно вологим кліматом розвиваються бічні корені.

Дерево сосна розмножується насіннєвим способом та щепленням. Пересадку саджанців починають із 3–7 років. Цвітіння починається із середини травня — температура в цей час уже висока. У цей період над лісом піднімається хмара «жовтого пилу». За допомогою вітру відбувається запилення, запліднення очікується наступного року. Плодоносити починає років з 15-ти при одиночній посадці, у лісі — після 40 років. Середня тривалість життя дерева — 200–300 років, в окремих випадках доживає до 500 років. Воно помірно росте, максимальний приріст очікується до 15–20 років.

Отже, особливості сосни звичайної: відрізняється гарним виживанням, пристосовується до різних температурних умов, посухостійка і світлолюбна. Коренева система запобігає ерозії землі, обсипанню старих ярів та утворенню нових урвищ.

Види та сорти

Сосна лісова займає близько 60% усіх хвойних рослин. У різних частинах ареалу вчені виділили різновиди та екотипи, які властиві конкретним районам зростання. На сьогодні розглядаються три підвиди P. sylvestris (С. звичайна):

1. Hamata Steven. Середовище — Балканський півострів, Закавказзя.
2. Lapponica. Середовище зростання — Фінляндія, Швеція.
3. Mongolica Litv. Середовище зростання — Монголія, Китай.

Характеристики сосни залежно від сорту:

1. Ваттерері (Watereri). Популярний різновид P. sylvestris, часто використовується в ландшафтному дизайні. Має округлу крону, зелену з блакитним відтінком. Росте повільно — приріст на рік становить близько 10 см, лише у 30-річному віці сягає 3 метрів, з роками висота сягає 7 м.
2. Глобоза Вірідіз. Ще один карликовий сорт. У висоту сягає 1,5 метра. Має пірамідальну або кулясту щільну крону темно-зеленого кольору. Відмінна риса — наявність коротких (торішня хвоя) голок і довгих (минулорічна). Не любить перезволоження та міський пил.
3. Фастігіата. Швидкорослий сорт із прямим стовбуром та вузькоколоноподібною кроною. Хвоя сірувато-зеленого відтінку, тверда. Приріст на рік — близько 20 см заввишки і 5 см завширшки. Доросле дерево сягає 10–14 метрів. У народі сорт отримав назву «Блакитна свічка».
4. Джеремі. Мініатюрний представник сосни звичайної. Дуже оригінальний сорт із зелено-блакитною кроною. У ландшафтному дизайні використовується для альпінаріїв та кам’янистих садів.
5. Келпі. Низькорослий рідкісний сорт, призначений для прикрашання дачних ділянок та приватних територій. Хвоя жорстка та густа, насиченого зеленого кольору. У висоту сягає 0,8 м, а в діаметрі — 1,2 м. Приріст на рік становить близько 7 см.
6. Спорт оф Репенс. Рідкісний і незвичайний сорт, який часто відносять до чагарників. Хвоїнки жорсткі, густо розташовані, сірувато-зеленого відтінку. У висоту сягає 0,5 м, діаметр — 0,8 м. Приріст на рік становить близько 5 см.

Карликові сорти виграшно виглядають в одиночній посадці або груповій композиції. Підходять для альпінаріїв, кам’янистих садів. Низькорослі різновиди вигідно виглядають на контрасті з вищими рослинами, високорослі — на великих просторах.

Лікувальні властивості

Сосну звичайну часто використовують із лікувальною метою. З сировини готують відвари, настої, сиропи, мазі. Вони мають протизапальну, сечогінну, антибактеріальну, відхаркувальну, кровоспинну, дезінфікувальну дію. Знаходять застосування ефірні олії сосни в косметології. Засоби прибирають лупу, зміцнюють і надають блиску волоссю, стимулюють процеси регенерації клітин шкіри.

Корисні властивості сосни звичайної визначаються речовинами, що входять до складу сировини. У ній містяться у високій концентрації ефірні олії, кислоти, вітаміни, каротин та інші корисні компоненти. Народні еліксири приймають у таких випадках:

• для профілактики авітамінозу;
• при захворюваннях суглобів;
• при серцево-судинних патологіях;
• при захворюваннях печінки та нирок;
• при виразках та гастритах;
• при бронхітах, пневмоніях;
• при застуді;
• при циститах.

Цікаві факти

Найцікавіші відомості про сосну звичайну:

1. Дерево ще в давнину вважалося лікарями і використовувалося як лікарська рослина. На Русі смолу застосовували для лікування захворювань зубів та ротової порожнини.
2. У Стародавньому Єгипті смолу додавали до спеціальних складів для бальзамування трупів.
3. Найвищу сосну звичайну можна зустріти на узбережжі Балтійського моря.
4. Смола старих дерев, згідно з народними повір’ями, приваблює багатство.
5. Прогулянки в соснових лісах сприятливо впливають на дихальну та нервову систему — заспокоюють, знімають напругу.
6. Живиця бере участь у виробництві скипидару, каніфолі.
7. Сосна звичайна є об’єктом лісоексплуатації. Її застосовують у суднобудуванні, у меблевому виробництві, для побудови дамб та причалів.

Сосна звичайна — поширене вічнозелене дерево. Росте в різних кліматичних умовах, ареалом зростання є територія Європи та Азії. Сировина використовується в народній медицині, меблевій промисловості, суднобудуванні.