На перший погляд, цикламен можна переплутати зі звичайною фіалкою. Але досить придивитись ближче, щоб помітити відмінності у химерній формі та найніжнішій фактурі пелюсток. Сонячна квітка дарує радість, посмішки та розбавляє фарбами сірі будні навіть найхолоднішою та похмурою зимою. Розглянемо його ближче!
Загальна інформація
У природі цикламен поширений на узбережжі Середземного моря, в Іспанії, Ірані та деяких регіонах Африки. Його головна особливість – вигнуті назад загострені пелюстки, які на перший погляд нагадують зграйку метеликів. Причому цвісти цикламен може кілька місяців і навіть довше, залежно від умов та сорту.
Листя нагадують маленькі шовковисті серця на довгому черешку. Самі по собі вони теж дуже декоративні, із сріблясто сіруватим візерунком. Цікаво виглядають гібридні сорти, у яких відрізняються відтінки та малюнки.
У своєму природному середовищі цикламен – трав’янистий багаторічник, тому і в домашніх умовах він живе приблизно так само. Кореневище товсте і бульбоподібне, щоб накопичувати більше поживних речовин для тривалого цвітіння. Активна фаза триває навесні або взимку, причому один маленький вазон радуватиме тебе до 15 років.
Види цикламена
Цикламен ще називають альпійською фіалкою, і не дарма – вони справді схожі. Особливо гарна колірна палітра фактурних вигнутих пелюсток – від білих до бордових та фіолетових. А найбільше серед сортів – усіх відтінків рожевого.
Європейський цикламен
Як очевидно з назви, європейський цикламен особливо поширений у Європі, а зокрема – у Центральній. Це вічнозелена трав’яниста рослина з великим і злегка зубчастим листям. Їхній зворотний бік відливає фіолетовим – відповідно таким же кольорам.
У європейського цикламену гарні та високі квітконоси та незвичайні злегка спіральні пелюстки. Є сорти з бордовими пелюстками, за незвичайний відтінок яких їх прозвали “червоними”. Ще одна особливість – виразний та досить сильний запах.
Перський цикламен
Це один із найпоширеніших сортів як у наших широтах, так і в принципі у світі. Навіть у диких умовах він добре переносить помірно прохолодні зими і навіть може цвісти. У давнину їм лікували чи не всі біди – від нежитю до ревматизму та зміїних укусів.
Насичене темно-зелене листя покриває білястий візерунок, що нагадує візерунки на натуральному мармурі. Квіти можуть бути різних відтінків: від білого до пурпурового, червоного та рожевого. З цього сорту виведено дуже багато декоративних гібридів різних забарвлень і з ще більшим періодом цвітіння.
Альпійський цикламен
Цей вид цікавий насамперед своєю історією, тому що в різний час дивину вважали зниклою та відновленою. Тільки на початку 2000-х років на дослідження незвичайного сорту відправили цілих три експедиції. Їм вдалося довести, що альпійський цикламен ще залишився в природному середовищі.
Від інших видів альпійський відрізняється майже всім: більш овальним сіруватим листям, медовим ароматом і незвичайними пелюстками. Квіти ростуть не вгору, а подібні до дзвіночків – під кутом до квітконоса. В основі кожної пелюстки є маленькі, але виразні фіолетові мітки.
Плющелистий цикламен
Свою назву плющелистий або неаполітанський цикламен отримав за характерну форму та забарвлення листя.До нас він прибув із середземноморського узбережжя, але при цьому він напрочуд стійкий до морозів. У південних європейських країнах його навіть висаджують у відкритий ґрунт на паркових клумбах.
