А ви не намагалися посадити ріпу? Як не дивно, але цей овоч зараз досить важко купити. Та й ціни часто значно вищі, ніж на такі овочі з далекого зарубіжжя. А тим часом навіть за нашого непередбачуваного клімату, але хорошого догляду вона легко може давати три врожаї коренеплодів, а також свіжу вітамінну зелень для салатів. Хочете знати, як виростити ріпу? Читайте статтю.
Як виростити ріпу: насіння та посадка
Ріпа невибаглива до температури. Добре переносячи похолодання, вона сходить навіть при +2–3 °C, але якщо температура ґрунтового покриву не нижче +4 °C. Для того, щоб насіння зійшло дружно, корисно його злегка активізувати – обернувши тканиною, витримати приблизно 5 хвилин у теплій воді (+40–50 °C).
Густота посіву залежить від сорту, але зазвичай сіють рядами, за схемою посіву – 20х10–12 см по 2–3 штуки на лунку.
Для цього готують борозенки до 4 см завглибшки, наполовину заповнені піском, злегка присипані золою та пролиті водою чи розчином біоактивних препаратів. Зверху насіння бажано присипати піском з перегноєм, компостом або просто лісовою землею, потім знову полити.
Засіяні грядки закривають будь-яким покривним матеріалом, а якщо час сівби вибрано раніше 1–5 травня, то рекомендується прикрити їх поліетиленовою плівкою або сіяти у парнику. Зазвичай навесні ріпу садять за 3 тижні до передбачуваного останнього заморожування, а восени за пару місяців до першого зимового морозу.
Насіння зазвичай сходить через 3 дні, після чого покривний матеріал прибирають.
Вибір місця та ґрунтовий субстрат
Для ріпи потрібно добре освітлене місце, щоб вона знаходилася на сонці не менше 6 годин на день. Ґрунт повинен бути пухким, слабокислим (оптимальний pH = 6,5); важка глиняста і суглиниста їй протипоказані. Надмірна кислотність усувається внесенням деревної золи.
Велике значення мають рослини-попередники. Найкращі з них: бобові, картопля, гарбуз, огірки, кабачки чи суниця. Садити ріпу після будь-яких хрестоцвітих, включаючи гірчицю, що часто використовується як сидерат, настійно не рекомендується – на такій ділянці її продуктивність буде мінімальною.
Перед посадкою грядку потрібно розпушити на глибину 0,3–0,4 м, при цьому бажано збагатити ґрунт перегноєм або компостом з розрахунку 1 відро на м².
Догляд
Ріпа не любить тісноти, тому, коли сіянці підростуть до появи 4–5 листків, їх потрібно прорідити, залишаючи найздоровіші та найрозвиненіші. Щоб розвитку коренеплоду нічого не заважало, йому потрібно мінімум по 7 см вільного простору в різні боки при добре розпушеному ґрунті.
Але якщо ріпа вирощується також і на зелень, то проріджувати не потрібно – відбраковані саджанці можна буде висмикувати у міру їхнього вживання. Ріпа вродить трохи меншого розміру, зате ви будете забезпечені салатною зеленню весь період її вегетації. На салат можна зривати листя з молодих рослин, але якщо з них потрібно отримати коренеплоди, то бажано обмежитися двома-трьома листками за сезон.
Як правило, разом з прополюванням поєднується розпушування, необхідне для нормальної аерації. Під час першого розпушування деякі городники радять посипати грядки золою чи порошком гірчиці для відлякування хрестоцвітих блішок.
Спочатку сходам потрібно багато води – до 5–6 л/м² при режимі поливу 1–2 рази на тиждень. Коли почнуть формуватися коренеплоди, норма поливу скорочується до 3–4 л/м². Але завжди ґрунт має бути вологим, оскільки від дефіциту вологи сама ріпка набуває гіркуватого присмаку.
Хоча ріпа не особливо вимоглива до різних добрив, проте за період вегетації її бажано кілька разів підгодувати. Як фосфорно-калійне добриво непогано підходить деревна зола – її бажано вносити при кожному розпушуванні. Мульчування солом’яною мульчею дозволить придушити бур’яни та скоротити випаровування вологи.
Азотні добрива благотворно впливають на розвиток бадилля, але не коренеплоду. Тому для ріпи краще підбирати підживлення з великим вмістом фосфору та калію, але не азоту. Селітру, сечовину, пташиний послід, а також гній використовувати не варто.
Через 4–6 тижнів після проростання посіви бажано обприскати універсальним мікродобривом із вмістом бору. Його повністю замінює борна кислота (боракс). Дозування при позакореневому підживленні 250–400 мг/м², якщо воно вноситься до посадки, дозування слід підвищити в 2–3 рази. Це мікродобриво підвищує цукристість та вміст вітамінів, а також робить рослину більш стійкою до загнивання при зберіганні.
Прибирання
Період вегетації у ранніх сортів ріпи становить 5, у пізніших – 10 тижнів. Листові сорти починають використовувати після появи 4–5 листків. Поки розміри коренеплоду не більші за апельсин, вони дуже соковиті і смачні, тому навесні їх переважно використовують на салати. Розмір бульби добре проглядається, якщо зверху з неї видалити частину ґрунту.
Збирання – дуже важливий момент, оскільки затримка з ним може спричинити огрубіння тканин коренеплоду та різке зниження смакових якостей, а надто ранній збір призводить до відчутного зниження врожайності. Заготовляючи ріпу, відразу обрізають бадилля біля основи, а потім підсушують урожай у тіні на свіжому повітрі. Якщо просушувати з листям, то частина вітамінів і корисних речовин буде втрачена, а сама бульба може стати млявою і в’ялою.
На зиму заготовляють, як правило, найпізніший урожай – другий чи третій. Але не можна допускати його підморожування в ґрунті чи буртах. Зберігати ріпу краще в погребі, що провітрюється, при температурі, близькій до нуля; при невеликій кількості цілком підійде холодильник.
Відео про те, як виростити ріпу і доглядати її у відкритому ґрунті: правила та схеми посадки
Як виростити ріпу у відкритому ґрунті. Правильні схеми посадки, особливості догляду за культурою. Приєднуйтесь до перегляду!
