Коренева система сосни 
Хвойні породи невибагливі у догляді, але вимагають правильно підібраного місця та проведення посадки. У сосни коренева система змінює свою будову залежно від структури ґрунту та навколишнього середовища. Неблагополуччя підземної частини відбивається на рослині цілком, здатне призвести до загибелі пошкодженого екземпляра.
Особливості
Коренева система сосни підлаштовується під характеристики заданого ґрунту, оскільки вона забезпечує харчування всього дерева. При порушенні цілісності, зараженні інфекціями чи шкідниками коріння що неспроможні повноцінно функціонувати. В результаті представник хвойної породи починає хворіти. При пересадці рослини важливо зберігати земляну грудку, щоб не порушити симбіоз з мікоризою – грибком, що забезпечує харчування дерева.
Таблиця 1. Будова кореневої системи сосни звичайної залежно від типу ґрунту
| Коренева система | Особливості ґрунту |
| Стрижнеподібний корінь сягає глибоко, бічні відгалуження розвинені слабо | Дренована, легко пропускає вологу та повітря земля |
| Головний корінець невеликого розміру, бокові добре розрослися, поверхнева коренева система | Сухий грунт, підземні води розташовані надто глибоко |
| Короткі коріння мають невеликі відгалуження | Перезволожений, болотистий, щільний ґрунт |
| Мочковата будова кореневища | Непромивний водний режим, що спостерігається в регіонах, де вологи випаровується більше, ніж надходить з опадами |
Коренева система сосни підлаштовується під характеристики заданого ґрунту, оскільки вона забезпечує харчування всього дерева.
На замітку! Більшість видів сосни – високорослі дерева з кореневою системою, що глибоко йде вниз, що забезпечує стійкість культури незалежно від ширини і масивності крони. При вирощуванні їх у невідповідному ґрунті можливе падіння рослин через сильний вітер.
Хвороби та шкідники коренів
Захворювання сосен часто починаються з неправильним доглядом. У хвойної породи знижується імунітет через заболочування та пересихання ґрунту, нестачу заліза, фосфору. У несприятливих умовах культура уражається грибковими інфекціями. Найчастіше всілякі гнилі стають причиною необхідності спиляти та викорчувати дерево, щоб не заразилися сусідні насадження.
Різноманітні шкідники відкладають у землю приствольного кола сосни яйця. Вилуплені личинки спочатку живляться кореневою системою рослини. Ця обставина значно знижує імунітет, призводить до розвитку захворювань. Личинки соснового довгоносика особливо небезпечні молодих саджанців, здатні викликати загибель сосни. Не менш шкідливі личинки точкової смолівки, що поселяються в кореневій шийці, нижній частині стовбура та корінцях. Боротьба із шкідниками проводиться дозволеними інсектицидами.
Різноманітні шкідники відкладають у землю приствольного кола сосни яйця.
Строката коренева гниль
Грибкове захворювання, що вражає деревину кореневища та нижню комлеву ділянку стовбура. Інша назва – коренева губка. Утворюється гнилизна корозійного виду, при цьому зменшується вміст лігніну. При впровадженні гіф у кореневі тканини сосна реагує рясним виділенням смолянистої живиці. В результаті уражена, просочена смолою деревина набуває яскраво вираженого скипидарного запаху.
Характерні ознаки зараження сосни кореневою губкою:
- у землі утворюються просмолені жовна;
- пагони збільшують зростання у висоту;
- формування хвойних пензликів;
- забарвлення голочок змінюється на жовтуватий, світло-зелений;
- поселення шкідників – короїдів, вусанів, рогохвостів.
Сприятливі у розвиток грибка умови – вологість, затіненість, зрощення кореневищ кількох рослин. Для профілактики кореневої губки навесні та восени необхідно проводити санітарні рубки, видаляючи ослаблені екземпляри, сухостій, вітровку. Доцільно створення групових посадок із листяними породами. При зараженні грибковою інфекцією бажано викорчувати дерево, вивезти за межі присадибної ділянки та спалити. Якщо це з будь-яких причин неможливо, обробити антисептиком пінечки, що залишилися в саду.
Грибкове захворювання, що вражає деревину кореневища та нижню комлеву ділянку стовбура.
Біла периферична гнилизна
Дана грибкова інфекція, звана опеньком, вражає коріння та основу стовбура сосни. В результаті помітно зменшується приріст дерев, з'являються тріщини, смоляні потеки, довгі шнуроподібні сплетення грибних ниток (ризоморфи), білі або світло-коричневі плівочки. Крім того, можна виявити плодові тіла на коневій шийці або коренях, крона стає рідкісною, хвоя світлішає, жовтіє.
Деревина під впливом опенька руйнується із заснуванням білої периферичної гнилі, окресленої чорними лініями. Спочатку вона трохи темніє, потім буріє, світлішає, на кінцевій стадії стає білуватою. З'являється дрібноволокниста гниль, що нагадує корозію. За умови підвищеної вологості повітря Спори білої периферичної інфекції швидко проростають на омертвілих пнях, при попаданні на здорове коріння ризоморфи формують відгалуження грибнички, що проникають до тканин лубу та камбію. Хвороба швидко прогресує на молодих саджанцях, вже через 2-3 роки сосни гинуть.
Хвороба швидко прогресує на молодих саджанцях, вже через 2-3 роки сосни гинуть.
Як профілактика необхідно викорчовувати і видаляти старі пні, проводити їх окир. Рекомендується робити ізолюючі канави розміром 60х50х75 см. Стійкість до захворювання підвищується за допомогою обприскування сосен 2,5% розчином залізного купоросу або поливом даною речовиною, розведеною в концентрації 5-10%. Для грибка згубними є також порошок і розчин фтористого натрію, суміш креозоту з мазутом або нафтою.
Фузаріозне в'янення
Збудник довго зберігається у ґрунті, за сприятливих умов вражає сосну через кореневу систему. Передпосадкова підготовка насіння та розсади забезпечує захист від даного захворювання, оскільки вони також можуть бути інфіковані. Провокуючими фузаріоз факторами є різкі перепади температури та вологості повітря, порушення режиму поливів, нестача поживних речовин у ґрунті, важкий суглинок, кислотність у межах pH 3,5-5.
Захворілі екземпляри необхідно видалити та спалити.
Хвороба починається з кореневої гнилі. По судинах грибок піднімається в стовбур, вражає гілочки. Хвоя світлішає, жовтіє, засихає. При підвищеній вологості на поверхні соснових лапок може утворитися білястий наліт. Захворілі екземпляри необхідно видалити та спалити. Для профілактики своєчасно проводити санітарне чищення, при посадці саджанці з оголеною кореневою системою витримати у розчині Фітоспорину або Вітаросу для знезараження.
Бура тріщинувата коренева гниль
Грибкове захворювання коренів і нижньої частини стовбура сосни, що викликається трутовиком Швейнітца, також званим повстяно-бурим. Симптомами є плодові тіла, що утворилися, стовбурові тріщини близько до поверхні землі, глухий звук при постукуванні і нахил дерев, викликаний відмиранням корінців. Хвороба триває кілька десятиліть.
Хвороба триває кілька десятиліть.
Деревина спочатку стає світло-бурою, набуває сильного скипидарного запаху, потім різко темніє. На кінцевій стадії легко ламається, кришиться. Особливість бурої тріщинуватої кореневої гнилі в тому, що плодові тіла крім стовбура утворюються на поверхні ґрунту і на деякій відстані від уражених екземплярів. Запобіжні заходи профілактичні, заражені дерева підлягають знищенню.
Догляд
Сосна відрізняється невибагливістю та стійкістю при дії несприятливих факторів, але ця особливість характерна для дорослих екземплярів. Молодим саджанцям необхідні захист та повноцінний догляд. Хвойна порода перші 2-3 роки після посадки вимагає проведення регулярних:
- поливів;
- розпушування;
- прополок;
- підживлення;
- профілактичних обприскування хвої та ґрунту;
- мульчування ґрунту.
Молодим саджанцям необхідні захист та повноцінний догляд.
Коріння сосни потребують достатньої кількості вологи та повітря. Поливати в міру підсихання пристовбурного кола, не допускати заболочування. Щороку необхідно проводити вологозарядний полив пізньої осені. Процедура сприятливо позначається навіть на зрілих деревах. При утворенні щільної земляної кірки її потрібно розпушувати. Не можна допускати появи бур'янів поряд із молодими саджанцями.
Згодом навколо стовбура утворюється хвойна підстилка, що виступає у ролі мульчі. Поки її немає, для збереження вологи, захисту від бур'янів, формування ущільнення рекомендується мульчувати підручними матеріалами. Перед зимовими морозами пріствольне коло сосни необхідно присипати товстим шаром торфу, щоб захистити кореневу систему від вимерзання.
Підгодовувати хвойну породу 1 раз на рік навесні. Для цього бажано використовувати спеціальні комплексні добрива у рідкій формі. Профілактичні обприскування поверхні ґрунту та надземної частини рослини фунгіцидами та інсектицидами захистять дерево від розвитку хвороб та поселення шкідників.
Щороку необхідно проводити вологозарядний полив пізньої осені.
Сосна має розвинену кореневу систему, що забезпечує рослину за допомогою мікоризи необхідними поживними елементами. Правильна посадка та догляд сприяють формуванню міцного імунітету, захищають від хвороб та шкідників. Багато грибкових захворювань не лікуються, змушують видалити з ділянки уражений екземпляр для захисту інших дерев і чагарників. З цієї причини необхідно проводити профілактичну обробку ґрунту та надземної частини.
