Деревоподібний півонія (50 фото): опис, сорти, посадка та вирощування у відкритому ґрунті

Деревоподібний півонія є однією з найкрасивіших декоративних садових культур. Завдяки ефектному вигляду, високій морозостійкості, відносній невибагливості до догляду вони набули широкого поширення в усьому світі.

Деревоподібний півонія

Історія культури деревоподібний півонія

При вивченні періоду правління династії Хань у Китаї (200 р. до н.е.) було знайдено перші згадки про деревоподібні півонії. Проте їх вирощували переважно з лікувальною метою. Відомо, що деревоподібний півонія (переважно коріння) входить до складу багатьох лікувальних препаратів стародавньої китайської медицини. Їх застосування рекомендується при хворобах печінки та нирок, діабеті, серцево-судинній та нервовій системі.

У першому збірнику сортів півонії, датованому 1034, було зазначено 24 сорти деревоподібних півоній, а в працях 1090 їх налічувалося уже119.

Однак у 7-8 століттях країни почали приділяти увагу декоративній боці рослини. У садах імператора та китайської знаті йому виділяли центральне місце. У квітковій ієрархії він отримав статус найвищої квітки. Також зображення деревоподібного півонії з'явилося у східній геральдиці, як символ обраності, сили та грошового багатства. Його малювали на різних предметах побуту та витворах мистецтва.

У 16 столітті культура настільки поширилася територією Китаю, що зробило її загальнодоступною, зокрема й вивчення учених-ботаников. Основним напрямом китайської селекції стало отримання великих махрових квіток із широкою палітрою кольорів.

Цікаво! У Китаї до теперішнього часу зростає кілька півоній, посаджених за правління імперії Сун (960-1279 рр.) та епохи Мін (1368-1614 рр.). Вони є своєрідними природними пам'ятниками і охороняються законом.

У Японії рослина з'явилася у 13 столітті для прикраси імператорських садів. Пізніше його почали застосовувати й у медицині.

Відомо, що в Японії вперше почали використовувати практику щеплень деревоподібних півонії до трав'янистого коріння. Завдяки працям японських селекціонерів у 18 столітті ними було створено близько 400 сортів деревоподібного півонії, що стали символом традиційного японського саду. Зміцнився унікальний японський стиль цієї культури.

Наприкінці 18 століття деревоподібні півонії потрапили до Європи та потрапили під пильну увагу селекціонерів, переважно французьких. Їхньою метою було отримання махрових кольорів жовтого кольору.

У 1908 році був представлений сорт Сувенір де Максим Кореня, який і в даний час є одним з найпопулярніших у всьому світі завдяки дуже великим кольорам.

Півонія дерева Souvenir de Maxime Cornu

У Росію деревоподібний півонія завезли в середині 18 століття для вирощування в оранжереях Імператорського ботанічного саду. У відкритий ґрунт його висаджували лише на літо. Були окремі спроби розведення півонії, але вони мали локальний характер і не знайшли подальшого розвитку.

У 1941 р. у Ботанічному саду Академії наук вперше посадили деревоподібні півонії під зиму, три представники з яких виростають там і зараз.

В даний час близько 45 вітчизняних сортів деревоподібних півонії офіційно зареєстровані в Державному реєстрі селекційних досягнень РФ.

Загальна характеристика рослини деревоподібний півонія

Півонія деревоподібна або напівчагарникова (Paeonia suffruticosa) – це гібридний вид, що відноситься до роду півонія сімейства півонових. Природний ареал проживання – Китай, ряд країн Південно-Східної Азії, переважно на скелястій місцевості заввишки близько 300 м-коду над рівнем моря.

Деревоподібний півонія є листопадним квітучим чагарником з здерев'янілими пагонами. Однак для початку повноцінного цвітіння культурі потрібно 4-5 років. Відмінною особливістю деревоподібних півонії є збільшення числа та розміру квіток з віком. На дорослому кущі, що є квітучою кулею, їх кількість у середньому становить 50-80 одиниць. Від квітів виходить тонкий та дуже приємний аромат.

Основні характеристики деревоподібного півонії

Найменування	Опис
Коренева система
Розташування	поверхневе
Тип коріння	потужні, потовщені, шишкоподібні
Розмір кореневища	великий
Чагарник
Тип	напівкулястий листопадного типу
Висота	1,5 – 2,0 м
Ширина	залежно від рівня обрізки; у середньому – 1,5 м
Пагони (стебла)
Напрямок зростання	прямостоячі
Розгалуженість	незначна
Ступінь стійкості	міцні, пружні; з роками зміцнюються
Колір	блідо-коричневий
Листя
Розмір	середній, ближче до великого
Розташування	симетричне
Особливості	ажурні з орнаментом
Форма	двічі перисті, довгочерешкові
Колір	насичений зелений; до кінця вегетації червоніють
Квіти
Тип	прості, напівмахрові, махрові
Середній діаметр	12-20 см
Колір	білий, рожевий, жовтий, малиновий, фіолетовий; зустрічаються двокольорові та нетрадиційного забарвлення
Розташування квіток	на кінці стебел
Початок цвітіння	кінець травня – початок червня
Тривалість цвітіння	14-21 день; поява квітів – на 2 тижні раніше трав'янистого півонії
Морозостійкість
Морозостійкість	висока, до – 40 ° С
Вимога до укриття	необхідно (через можливе пробудження нирок у відлигу)

Деревоподібний півонія: сорти

В даний час зареєстровано понад 500 сортів деревоподібного півонії з квітами різноманітної форми та забарвлення. У класифікаторі сортів вони поділяються на 3 групи:

1. китайсько-європейські;
2. японські;
3. гібриди жовтого півонії та півонії Делавея.

Відмінною рисою китайсько-європейських сортів є махрові квітки великого діаметру. Під їх вагою у фазу рясного цвітіння гілки прогинаються. Переважне забарвлення кольорів – білого або рожевого кольору з яскравою плямою біля основи.

Для японських сортів характерні скромніші, в основному прості або напівмахрові квітки, що зовні нагадують піали. Вони досить лаконічні, але при цьому надзвичайно витончені. Виведені й екзотичні сорти, які більше нагадують овочі.

Остання група – наймолодша. До неї включаються гібриди з жовтими квітами, які достатні рідкісні для півонії.

Популярні сорти деревоподібного півонії (з розбивкою за кольором)

Колір	Назва сорту	Російський варіант
Білий	Zhong Sheng Bao Anastasia Sosnovets Maria Show tower White jade Koshinoyuki White Phoenix Gui Fu Ren Spring waltz Tatyana	Запах Лілії Анастасія Сосновець Марія Снігова вежа Білий нефрит Кошино-юкі Білий Фенікс Шовковий вуаль Весняний вальс Тетяна
Рожево-червоний	Da Hu Hong Giant Hemosa Pink Zhao Fen Shan Hu Tai Zi Feng Chao Yang Imperial crown Scarlet sail Hoffman Black panther Peter The Great	Червоний гігант Гігант із Хемози Рожевий Джао Кораловий острів Пурпуровий фенікс Імператорська корона багряні вітрила Гофман Чорна Пантера Петро Великий
Жовтий	Age of Gold Куінджі Primavere Yao´s Yellow High Noon Sunrise Souvenir de Maxime Cornu Jin Ge Kinkaku Academic Sadovnichy	Золоте століття Куїнджі Прімавера Яос Йєллоу Південна спека Схід Сувенір де Максим Кореня Золотий розсип Академік Садівничий
Різнокольорові або незвичайного забарвлення	Hua Er Qiao Red with pink Green ball Shen Hei Zi Shima Nishiki Green Jade Chun Liu Twin Beauty Blue sapphire Fen He Piao Jiang	Сестри Кіао Ред віз пінк Зелена куля Фіолетовий лотос Шима Нішики Грін Джейд Весняна верба Твін Бьюті Синій сапфір Рожева пудра

• Анастасія Сосновець
• Червоний гігант
• Прімавера
• Сестри Кіао
• Снігова вежа
• Запах Лілії
• Білий Фенікс
• Шовкова Вуаль
• Пурпуровий Фенікс
• Кораловий острів
• Чорна Пантера
• багряні вітрила
• Південна спека
• Яос Йєллоу
• Академік Садівничий
• Синій Сапфір
• Ред віз Пінк
• Грін Джейд

Виділяють ще специфічну групу Іто-гібридів, отриману від схрещування деревоподібного та трав'янистого півонії. Вона отримала свою назву на ім'я японського селекціонера, який уперше почав цим займатися. Для цих гібридів характерна наявність листя, як у деревоподібних сортів, так і відмирання стебел на зиму, як у трав'янистих екземплярів.

Як розводять деревоподібний півонія

Існують кілька методів отримання вихідного матеріалу для вирощування деревоподібного півонії:

1) пророщування насіння;

2) розподілом материнського куща;

3) живцюванням;

4) відведеннями;

5) щепленням;

6) покупним саджанцем.

Насінням

Це трудомісткий і малоефективний варіант, який практично не використовується садівниками. Навіть за сприятливих умов від моменту посіву насіння до появи квітів проходить близько 5 років.

Така тривалість процесу пояснюється насамперед специфікою будови насіння півонії, покритої дуже щільною оболонкою. Перші сходи з'являються лише за рік. Для прискорення схожості проводять процедуру скарифікації, тобто. надпилювання оболонки. Однак для цього потрібний значний досвід, інакше можна просто пошкодити насіння.

Потім насіння висаджують у підготовлену ємність з пухким і родючим ґрунтом на глибину 2-3 см, поливають і прибирають у тепле та світле місце. Землю систематично зволожують пульверизатором до появи перших сходів.

• 
• 

Існує спосіб прискорення схожості насіння без скарифікації. Для цього восени насіння садять у невеликі ємності та виставляють на мороз до весни. У березні їх заносять у помешкання. Завдяки різкому коливанню температур (екстремальній обстановці) насіння проростає швидше.

Влітку за паростками доглядають, як і інших садовими культурами, тобто. періодично поливають і вносять підживлення. Висаджування у відкритий грунт – теж непередбачуваний процес, т.к. кожен паросток розвивається індивідуально. Готові пагони пересаджують із контейнерів восени.

Тільки на третій рік у таких екземплярів починає з'являтися повноцінне листя, а ще через два роки вони зацвітуть.

Поділом куща

Для цієї процедури можна використовувати рослини, вік яких перевищує 5-6 років. Доцільно її поєднати з омолоджуючим обрізанням (під корінь) або пересадкою. Матерінський кущ викопують і вручну поділяють таким чином, щоб на кожній частині залишалося по 3-4 бруньки. Оптимальний час для таких робіт – серпень.

Живцями

Цей спосіб найчастіше застосовується садівниками. Для розмноження живцями використовуються напівдерев'яні пагони, з яких зрізають ділянки з 1-2 великими бруньками та листочком. Попередньо готують контейнер, наповнивши його сумішшю з торфу та піску в рівних пропорціях. У нього висаджують живці, поглиблюючи їх не більше ніж на 1,5-2 см, і накривають склом або прозорою плівкою. Їм потрібне регулярне зволоження та провітрювання.

Укорінення відбувається досить швидко і через 1-1,5 місяці на втечі вже з'являються перші листочки.

Наприкінці вересня відростки з корінням розсаджують в індивідуальну тару та вирощують у теплих умовах до весни. При настанні стабільного тепла, коли ґрунт прогріється до +10-12 ° С, молоді півонії висаджують у відкритий ґрунт.

Відводками

Процедуру рекомендують проводити у травні. У нижній частині куща вибирають розвинене та гнучкий стебло, злегка його надрізають, обробляють засобом для стимулювання росту коренів і нахиляють до землі. Місця надрізів присипають ґрунтом на 8-10 см, а гілку фіксують у такому положенні за допомогою дроту.

Гілки регулярно поливають. За 3-4 місяці на відведеннях виростають самостійні коріння. Їх акуратно відокремлюють від материнської культури та пересаджують окремо.

Деякі садівники не присипають надрізи землею, а обертають їх мохом-сфагнумом, а потім поліетиленовою плівкою. За рахунок підтримки постійної вологості та парникового ефекту на надрізаній ділянці також утворюються корені.

Щепленням

Для цієї мети на початку серпня у деревоподібного півонії зрізують живці з двома бруньками і підточують їх під кутом у формі клина. Об'єктом для щеплення є коріння трав'янистого півонії, в якому роблять аналогічний отвір для щепи. Місце їх з'єднання міцно обертають садовою або щепленою стрічкою і поміщають у ємність з зволоженою тирсою, яку прикривають плівкою. Цю конструкцію на місяць прибирають у тінь (напівтінь).

Після закінчення цього часу кореневище висаджують у контейнер у положенні, щоб вічко знаходилося внизу на глибині 5-7 см, і переносять у теплицю.

На вирощування деревоподібного півонії у такий спосіб йде в середньому 1,5 – 2 роки.

Готовим саджанцем

Кращим посадковим варіантом з найменшими клопотами є покупні саджанці з розплідника з гарною репутацією, які чудово приживаються.

Слід зазначити, що саджанці деревоподібних півонії можуть бути як кореневласними, так і щепленими, тобто. отриманими з урахуванням трав'янистого родича. У кожного виду є свої переваги та недоліки.

Кореневласні півонії відрізняються більшою тривалістю життя, високою стійкістю до морозів та захворювань. Їх можна розмножувати від материнської культури. Головний негатив – повільне зростання та розвиток, що призводить до їх цвітіння лише на 4-5 рік життя.

Для щеплених півонії характерний швидке зростання і початок цвітіння в 1-2-й рік життя. При цьому від них не можна отримати потомство класичними способами, але можна викопувати поросль біля кущика для подальшої посадки. Вони менш стійкі до різних негативних факторів (холод, хвороби, шкідники тощо).

Як посадити деревоподібний півонія у відкритий ґрунт

Вибір місця та часу посадки

Вибір місця для посадки деревоподібного півонії дуже важливий, оскільки культура може рости на одній ділянці десятиліттями. Крім того, півонія дуже негативно ставиться до пересадки і довгий час після цієї процедури хворіє.

Основні вимоги до вибору місця висаджування рослини :

• хороша освітленість з легким притіненням в полуденний годинник;
• суглинистий ґрунт;
• захищеність від вітрів та протягів;
• плоска або злегка піднесена ділянка (не допускаються низовини);
• глибоке залягання ґрунтових вод (від 1,5 м);
• віддаленість від великих дерев та чагарників – конкурентів у боротьбі за поживні речовини.

Рівень освітленості – один із найважливіших факторів для благополуччя рослини. Тривале затінення дуже шкідливе для культури і не дозволить їй проявити всю декоративність. Надлишок сонячного світла сприяють надто швидкому завершенню процесу цвітіння.

Оптимальний час для посадки саджанців – кінець серпня – вересень. У цей період вже спадає спека, яка не є сприятливою для молодих кущиків. При цьому в них залишається достатньо часу, щоб нормально укоренитися та зміцніти до зимових холодів.

Допускається висаджування рослини і в квітні-травні, але в даному випадку необхідно заглибити корінь, щоб уникнути сонячних опіків.

Підготовка ґрунту та посадка культури

Правильна посадка – запорука успішного зростання та довголіття деревоподібного півонії. При цьому до ґрунту пред'являється ряд вимог. Вона повинна бути:

• родючою (бажано, суглинки);
• з нейтральною або слаболужною реакцією (рівень pH – 6,0-7,0);
• пухкої;
• водопроникною;
• з гарною повітропроникністю.

Для сорту не рекомендуються глинисті та піщані грунти.

Перед процедурою висадки півонії обов'язково оглядається саджанець. При цьому його коренева система може бути відкрита або закрита земляною грудкою. У першому випадку його перевіряють на наявність гнилі та ушкоджень. За потреби їх видаляють, а місце зрізу присипають деревним вугіллям. Крім того, рекомендується за 20-30 хвилин до посадки замочити його в стимуляторі коренеутворення “Гетероауксині”, “Корневині” або “КорнеСтимі”.

При закритих коренях оглядається його надземна частина, яка має бути здорового вигляду, а ґрунт – без ознак цвілі та перезволоження.

Послідовність виконання робіт при висадженні рослини у відкритий ґрунт:

1. Викопування ямки за кілька днів до початку основного процесу. Вимоги до габаритів: глибина 60-70 см, діаметр 60-80 см (в 2-3 рази більше за розмір коріння).
2. Викладання дренажного шару висотою 20-25 см з матеріалу в наявності: керамзиту, гравію, бою цегли та інших.
3. Поліпшення ґрунту (при необхідності). У глинисту землю додають доломітове борошно, вапно-пушонку, суміш піску та золи, торф. Таким способом досягається зниження кислотності ґрунту та підвищення його повітропроникності. У піщаний ґрунт вносять перегній, торф, дернову землю та глину в рівних пропорціях.
4. Додавання в лунку мінеральних та органічних добрив: суперфосфат (30-40 г), сульфат калію (15-20 г), кісткове борошно (0,5 л).
5. Присипка живильного шару підготовленою землею, щоб надалі не було прямого контакту коріння з ним.
6. Полив заглиблення водою кімнатної температури (до відходу всієї рідини).
7. Розміщення саджанця в ямці, розправлення його коріння.
8. Присипання рослини ґрунтом та його утрамбовування.

Важливо! Коренева шийка і бруньки відновлення повинні бути трохи нижче рівня землі.

• Рясний полив кущика. Проводиться обережно, щоб не оголити верхню частину кореня. У разі потреби – підсипання землі (підгортання).
• Організація шару, що мульчує (компост, перегній, тирса, деревна кора і т.д.).

При висадженні кількох культур з-поміж них залишають відстань щонайменше 1,5 м, оскільки рослина активно розростається завширшки.

Деревоподібний півонія: особливості догляду

Полив

Поливати деревоподібний півонія слід не дуже часто, але рясно. Періодичність поливу залежить від кліматичних та погодних умов, а також віку рослини. Основний критерій – зволоження ґрунту на шкоді 20-30 см (штик лопати). Для поливу краще використати відстояну воду комфортної температури.

1. Після посадки протягом 3-4 тижнів (у суху погоду) культуру потрібно зволожувати через кожні 2-3 дні. Об'єм поливу – 5-7 л води на кожен кущ.
2. Надалі частоту поливу знижують до 1-2 разів на тиждень, але зі збільшенням рясності до 8-10 л на одну рослину.
3. У дощову та прохолодну погоду зрошення виробляють ще рідше.
4. При встановленні надмірно спекотної сухої погоди кратність та обсяг поливу збільшуються, орієнтуючись на стан ґрунту.

Після кожного поливу рекомендується розпушувати ґрунт у районі куща (близько 50 см) та видаляти при цьому бур'яни. Глибина розпушування – не більше 5-7 см. Починаючи з другої половини серпня частоту поливу необхідно зменшувати до повного припинення на початок жовтня.

Зберегти зволоженість ґрунту більш тривалий час допоможе мульчування, яке також послужить гарним засобом захисту від бур'янів та сонця, що висушує.

Для шару, що мульчує, можна використовувати компост, перегній, деревну кору і подібні матеріали. У міру ущільнення мульчу змінюють, щоб уникнути процесів гниття під нею.

Підживлення

Деревоподібному півонії, як і іншим квітучим декоративним чагарникам, потрібні регулярні підживлення на всіх фазах вегетаційного періоду. На початку рекомендується внесення добрив з величезним переважанням азоту, тоді як у другій половині – калію і фосфору. Слід пам'ятати, що надлишок азоту сприяє розвитку сірої гнилі.

Важливо! Для деревоподібних півонії дуже корисне підживлення деревною золою, кістковим або рибним борошном. У них містяться кальцій, калій та фосфор, необхідні для нормального розвитку рослини та підвищення його зимостійкості.

Оптимальний варіант підгодівлі – п'ять разів за сезон у наступні періоди:

1. Початок появи молодих червоних паростків. Рекомендується використовувати розчин сечовини чи аміачної селітри у пропорції: 1 ст. ложка на 10 л води (кожний кущ). Після цього бажано організувати шар мульчі з перегною.
2. Утворення бутонів. Суху суміш із аміачної селітри (1/2 ст. ложки), суперфосфату (1/2 ст. ложки), сульфату калію (1/3 ст. ложки) розсипають під кущем і закладають у ґрунт.
3. Активне цвітіння півонії. Можливий повтор попереднього підживлення або використання деревної золи (1-2 склянки на кущ).
4. Завершення цвітіння (через 2 тижні) . Внесення під кущ сухої суміші суперфосфату (1 ст. ложки) та сульфату калію (1 ст. ложки).
5. Пізньої осені (перед зимівлею) . Під кожен кущ вносять по 300 г деревної золи і 200 г кісткового борошна і злегка закладають у ґрунт.

Важливо! Щоб не заподіяти шкоди кореневій системі під час внесення мінеральних сумішей, ґрунт перед цим слід рясно полити.

Для молодих особин (до 3-х років) краще позакореневе підживлення. При цьому кущі обприскують розчином у складі: 30 г мінеральних добрив на 10 л води. Зрошення проводиться після поливу культури з періодичністю 1-2 рази на місяць.

Обрізка

Для деревоподібного півонії обрізка є обов'язковою процедурою. Її рекомендують починати вже з другого року життя рослини як навесні на початок розпускання нирок, і у осінній період. Правильність її проведення впливає тривалість життя культури.

Крім того, певні маніпуляції виготовляються з бутонами для забезпечення пишного цвітіння. При цьому видаляють:

• зів'ялі квіти, щоб сили рослини не йшли на формування насіння, а також щоб уникнути розвитку різних захворювань;
• тільки бутони молодого куща, що розпустилися (першого року цвітіння);
• бічні бутони для стимулювання зростання більших верхніх кольорів;

Схема обрізки деревоподібного півонії

Санітарна обрізка восени полягає у видаленні пошкоджених, засохлих та гнилих стебел. Навесні також ліквідують мляві ділянки, виявлені при додатковому огляді. Крім того, вирізують слабкі пагони, щоб вони не забирали сили у рослини. При цьому треба бути уважним щодо перемерзлих гілок, які досить часто відходять і випускають бруньки.

Обрізання, що проріджує, проводиться при необхідності для видалення стебел, що загущають і порушують структуру півонії. У такий спосіб покращується естетична сторона та забезпечується доступ повітря та вологи всередину куща. Процедуру можна проводити як на початку, так і наприкінці сезону.

Обрізання, що омолоджує , зводиться до значного купірування старих (одревесневших) пагонів, залишаючи від них 10-12 см. Таку процедуру доцільно проводити восени, щоб на наступний рік забезпечити нормальне зростання і цвітіння на оновлених ділянках.

За порадами китайських квітникарів один раз на 15-20 років необхідно проводити радикальне обрізання, що омолоджує. У цьому випадку всі стебла видаляють до рівня землі, що сприяє пробудженню придаткових бруньок, що знаходяться в основі пагонів. Таке обрізування дає потужний поштовх до зростання чагарника. Одночасно з цим можна поєднати процедуру поділу материнського куща. Його викопують і поділяють таким чином, щоб на кожній частині залишалося по 3-4 бруньки.

Обрізку, що формує, проводять навесні після пробудження нирок. Слабкі та викривлені пагони значно обрізають на висоту 10-15 см, а решта – до першої ростової бруньки. У цьому оптимальна висота для куща після обрізки – 70-80 див.

Пересадка

Деревоподібний півонія негативно реагує на пересадку і може після цього хворіти кілька років. Тому подібну процедуру слід проводити лише у виняткових випадках та вкрай обережно.

Рослину викопують разом із грудкою землі, яка потім змивається помірним струменем води. Далі проводиться огляд кореневої системи та обрізання гнилих або надмірно довгих її частин. Місця зрізу обробляють розчином перманганату калію (1%) та посипають подрібненим деревним вугіллям. При необхідності можна зробити поділ кореневища для розмноження півонії.

Підготовка до зими

Деревоподібні півонії відносяться до морозостійких культур. Однак вони потребують укриття через можливе коливання температур. Під час відлиг, які зустрічаються і в зимовий період, бруньки рослини швидко прокидаються і можуть піти в зріст. Наступні заморозки неминуче призведуть до загибелі культури.

Підготовка півонії до зимівлі полягає у проведенні низки операцій:

1. Посипати пристовбурне коло шаром мульчі 10-15 см (торф, перегній).
2. Зв'язати стебла.
3. Організувати тверду каркасну основу з наявних матеріалів.
4. З настанням морозом накрити каркас лапником, сухим листям, товстою мішковиною, руберойдом або спеціальним покривним матеріалом (спанбондом або лутрасилом). Останні два слід застосовувати обережно, періодично провітрювати, щоб не створити всередині парниковий ефект та сприятливий ґрунт для грибкових інфекцій.

Укриття не лише захистить культуру від різниці в температурах, а й від птахів та гризунів. Його знімають навесні після танення снігу за стабільного потепління.

Яким хворобам і шкідникам схильний до деревоподібного півонії

Загалом деревоподібний півонія є культурою, досить стійкою до захворювань та шкідників. Більшість проблем у рослини пов'язані з поганими умовами вирощування, і навіть його пересадкою.

Нижче в таблиці вказані найбільш поширені патології півонії, основні причини їх появи та способи боротьби.

Незалежно від виду поразки у разі перших ознак захворювань хворі ділянки обрізають, а місце зрізу обробляють дезинфікуючими препаратами. При сильному зараженні кущ підлягає видаленню. Усі інсектициди та фунгіциди, а також біопрепарати необхідно застосовувати строго за інструкцією.

Способи боротьби із захворюваннями та шкідниками деревоподібного півонії

Хвороби

Сіра гнилизна
Зовнішній прояв	Сірий наліт на листі, в'янення та розм'якшення стебел
Причини появи	Надмірна вологість, нестача сонячного світла та тепла. Характерна для холодного та дощового літа
Рекомендовані препарати	“Дискор”, “Максим”, “Скор”, “Фундазол”, “Фітоспорин”, “Чистоцвіт”
Бура плямистість
Зовнішній прояв	Плями різних кольорів, що буріють. На їхньому місці утворюються дірки. Листя засихає і опадає
Причини появи	Надмірна вологість, нестача сонячного світла. Характерна для дощового літа
Рекомендовані препарати	“Азофос”, “Абіга-Пік”, “Браво”, “Ордан”, “Поліхом”, “Радоміл Голд МЦ”, “Споробактерін СП”
Кільцеподібна мозаїка
Зовнішній прояв	Жовті плями або кільця на листі, які потім висихають. Зупиняється зростання та здатність до цвітіння
Причини появи	Вірусне зараження від інших культур
Рекомендовані препарати	Лікування не підлягає; кущ видаляють
Іржа
Зовнішній прояв	Буро-фіолетові плями на листі, яке швидко скручується і засихає
Причини появи	Погана вентильованість (занадто густий кущ), перезволоження ґрунту
Рекомендовані препарати	“Абіга-Пік”, “Алірін-Б”, “Бактофіт”, “Гамаїр”, “Ордан”, “Ракурс”, “Скор”, “Фітоспорін-М”, “Чистоцвіт”
Борошниста роса
Зовнішній прояв	Білий або сірий наліт на листі, що нагадує розсипане борошно. Уражене листя засихає
Причини появи	Сухість ґрунту, надлишок азоту
Рекомендовані препарати	“Аларін-Б”, “Превікур Енерджі”, “Ракурс”, “Скор”, “Топаз”, “Тіовіт Джет”, “Фітоспорин-М”, “Чистоцвіт”

• Кільцева мозаїка
• Іржа
• Борошниста роса
• Сіра гнилизна
• Бура плямистість

Шкідники

Попелиця	“Актори”, “Актофіт”, “Біотлін”, “Зелене мило”, “Іскра”, “Карбофос”, “Командор”, “Корадо”, “Кортліс”, “Танрек”, “Хлорофос”, “Фітоверм”
Трипси	“Імідор”, “Інта-Вір”, “Іскра”, “Танрек”, “Хлорофос”, “Фітоверм”, “Фуфанон-Нова”, “Цветолюкс Бау”
Мурахи	“Баргузін”, “Грім-2”, “Мурав'їн”

Відео: як розмножувати і садити деревоподібний півонія

Пізнавальний ролик про те, як вирощувати деревоподібні півонії, як вибрати місце для посадки деревоподібних півонії, як обрізати та формувати кущі, чим і коли їх удобрювати. Приєднуйтесь до перегляду!