Сьогодні модний цукіні багато хто сприймає як просто покращену версію кабачка. Чи відповідає це дійсності? Не зовсім — попри близьке споріднення в родині гарбузових, між ними є відмінності. У чому різниця між цукіні та кабачком і як правильно вирощувати цей овоч?
Що таке цукіні?
Це близький родич гарбуза й кабачка, котрий походить з Мексики. Однак найбільше його оцінили в Італії, куди його привезли з Нового Світу і допрацьовували селекціонери. Нещодавно цукіні здобув популярність і в нас: його активно продають на ринках, у супермаркетах та вирощують на городах поряд із кабачками або замість них.
Рослина має компактні розміри та темно-зелене листя. Квіти великі, що сприяє хорошому запиленню. Плоди зазвичай невеликі й яскраво забарвлені — найчастіше зелені, але є й строкаті сорти.
Один кущ за сезон може дати до 20 плодів. Плоди формуються постійно, тому врожай збирають двічі на тиждень. М’якоть ніжна, з майже непомітним насінням — воно часто залишається в зародковому стані, тому отримати насіння для посіву наступного року непросто. Шкірка тонка й не огрубіває.
Овочі придатні навіть для вживання в сирому вигляді, однак при приготуванні краще обмежуватися короткою термічною обробкою — при тривалому варінні чи смаженні м’якоть може стати жорсткою.
Це низькокалорійний і гіпоалергенний продукт, тому його радять при зниженні ваги, у дієтах та як перший прикорм для дитини. Цукіні багатий на вітаміни й мікроелементи.
Чим відрізняється цукіні від кабачка
Щоб наочно показати відмінності між цукіні та кабачком, наведемо основні факти у вигляді таблиці.
| Характеристика | Цукіні | Кабачки |
| Форма куща | Компактний, мало розгалужується; пагони товсті, листя темне, квіти великі. Рослина спрямовує ресурси на формування плодів. | Кущі більші, до 70 см у висоту. Нев’кущові форми займають багато місця пагонами, що з одного боку пригнічує бур’яни, але може знижувати врожайність. Часто потребує видалення зайвих пагонів. |
| Плоди | Невеликі (до 25 см, зазвичай близько 15 см), з тонкою шкіркою, соковиті, зеленого або жовтого кольору, іноді строкаті. Насіння майже непомітне, рівномірно розподілене в м’якоті. За належного догляду перший з’їм можливий вже в червні, плоди визрівають поступово до заморозків. Урожайність значно вища, ніж у кабачків. | Плоди світло-зелені. Якщо їх не збирати вчасно, вони швидко переростають до 40–50 см, шкірка твердне, м’якоть стає волокнистою й непридатною для їжі. Насіння сконцентроване в центрі, досить велике і його часто видаляють перед приготуванням. При переростанні формування нових плодів припиняється — всі сили йдуть на наявні. |
| Вживання | Через ніжність цукіні можна їсти сирими. Підходить для багатьох страв, але важливо не перетримувати в термообробці, інакше смак погіршиться. | Використовується в перших, других стравах і навіть десертах, але часто доводиться знімати жорстку шкірку та видаляти насіння. Молоді плоди годяться для маринування і можуть їстися сирими, як і у італійського родича. |
| Поживна цінність | Містить калій, фосфор, клітковину, кальцій, а також вітаміни С, групи В і РР. Невисока калорійність. | Містить крохмаль, білки, цукри, калій, фосфор, пектин, фолієву кислоту, залізо і вітамін С. Також має низьку калорійність. |
| Зберігання | Ніжні плоди слід спожити протягом 1–2 діб після збору. У поліетиленовому пакеті в холодильнику вони зберігаються до 5 діб; далі потрібна додаткова обробка — заморожування чи консервація. Існують дані, що неушкоджені плоди з підсушеною плодоніжкою, покладені по одному на солому, можуть зберігатися в прохолодному, але не морозному приміщенні до півроку. | Завдяки щільній шкірці кабачки добре переносять транспортування і зберігаються в сухому підвалі кілька місяців, іноді до наступного сезону. |
Відмінності у способах вирощування цукіні та кабачка
Пам’ятайте про південне походження італійського кабачка: для нього важливі сонячне, добре прогріте місце та родючий ґрунт.
Не радять садити культуру на місцях, де минулого року росли гарбузи, дині, кавуни чи кабачки — у них спільні шкідники. Краще садити після томатів або капусти.
Саджанцями
Оскільки рослина чутлива до заморозків, її краще вирощувати через розсаду. На відміну від кабачків, які можуть рости прямо з насіння у ґрунті без додаткового укриття, цукіні рекомендується спочатку підростити в горщиках і садити у відкритий ґрунт лише після його прогрівання.
Особливості вирощування розсадним способом:
- роботи починають приблизно в середині квітня;
- насіння висівають у горщики діаметром 13–15 см, оптимальний ґрунт — садова земля з великою кількістю торфу та перегною;
- ґрунт проливають теплою водою;
- насіння заглиблюють на 2–3 см;
- важливо забезпечити регулярний полив, бо рослина любить вологу;
- розсаду підгодовують комплексними добривами раз на два тижні;
- саджанці висаджують приблизно через місяць, коли вони зміцніють, але ще не переростуть.
Кабачки також можна вирощувати через розсаду, що пришвидшить плодоношення, але багато городників все ж сіють їх просто в ґрунт — це простіше і безпечно, адже культура більш загартована.
У відкритому ґрунті
Цукіні можна сіяти безпосередньо у ґрунт, але слід врахувати кілька вимог:
- ґрунт має бути досить теплим, не менше +15 °C (звичайно це середина травня);
- насіння перед посівом рекомендується проростити на вологій тканині;
- насіння заглиблюють на 3–4 см, відстань між лунками — до 1 м (для кабачків відстань має бути більшою, особливо для некущових сортів);
- сходи прикривають піском для збереження тепла, при похолоданнях застосовують укриття, оскільки культура теплолюбна.
Ідеально вирощувати цукіні на високих грядках із теплою землею, з додаванням гною, трави та іншого компосту, і мульчувати поверхню агроволокном чи іншим матеріалом для захисту від шкідників і весняної прохолоди.
Можна вирощувати цукіні й у теплицях, проте влітку потрібно забезпечити гарне провітрювання — оптимальна температура 20–25 °C, у спеку кущі розвиваються погано.
Цікаво, що хоч цукіні сіють і висаджують пізніше, він швидко наздоганяє у рості кабачки.
Рослинам потрібен якісний полив приблизно 3–4 рази на тиждень і поживний ґрунт (кабачки можуть рости й у більш скромних умовах, навіть у полі).
На відміну від кабачків, цукіні не утворює щільної мережі пагонів, тому вимагає регулярного прополювання й більше підживлень. Перше підживлення радять робити при появі листків або через два тижні після висадки. Підходять мінеральні або органічні суміші; повторно підживити потрібно після утворення зав’язі — кущі потребують багато поживи. Добре підходять рідкі підживлення, наприклад розчин суперфосфату або рідкий коров’як.
Щільна листова маса ускладнює проникнення сонячних променів до плодів і прогрів ґрунту, тож культурі потрібні розпушування та провітрювання (іноді листя перекладають для циркуляції повітря). У теплицях регулярне провітрювання обов’язкове, інакше кущі можуть загнити через перезволоження або переохолодження коренів без достатнього світла.
Нестача води й світла або надлишок добрив можуть зробити овоч гірким.
За правильного догляду цукіні плодоносить тривалий час, рівномірно — від червня до вересня.
Молоді плоди ідеально підходять для салатів (навіть сирими), півкілограмові екземпляри годяться для різних страв, а великі, зібрані пізньою осінню та дозрілі на підвіконні, можуть слугувати джерелом насіння. У кабачків цей процес простіший — плоди швидко дозрівають прямо на кущі й можуть перерости.
Цукіні — близький родич кабачка: це видно і за зовнішністю, і за смаком, і за технологією вирощування. Тому тим, хто вже вміє вирощувати кабачки, неважко пристосуватися до цього «італійського» родича. Проте пам’ятайте: цукіні походить із спекотної Мексики, був удосконалений в Італії, тому любить тепло, вологу та світло.
