Багато садівників, які самостійно вирощують розсаду, стикалися з явищем, як чорна ніжка на розсаді. Це захворювання, пов'язане з почорнінням та загниванням кореневої шийки на ділянці з'єднання зі стеблом. Хвороба носить переважно грибковий характер, підступна і зрештою може призвести до загибелі всієї розсади. Однак подібні ознаки можливі при бактеріальних чи вірусних ураженнях сіянців. Тому у боротьбі з чорною ніжкою важлива роль насамперед відводиться профілактичним заходам, здатним запобігти її появі.

Чорна ніжка на розсаді: загальні відомості
Потемніння і гниття кореневої шийки у розсади, або чорна ніжка – досить поширена патологія, до якої найчастіше схильні рослини з родин хрестоцвітих і пасльонових:
- баклажани;
- редис;
- капуста;
- огірки;
- перець;
- томати.
Чорна ніжка у розсади томатів
Крім того, до появи чорної ніжки схильна розсада багатьох квіткових культур.
Чорна ніжка у герані
Як правило, чорна ніжка на розсаді активно проявляється в період з моменту проростання насіння до утворення 2-3 справжніх листочків. Далі, з розвитком сіянців і набуттям ними певного імунітету, ймовірність виникнення чорної ніжки зменшується, хоча не виключається.

У більшості випадків основні причини ураження розсади чорною ніжкою пов'язані з порушенням одного або кількох агротехнічних правил, до яких належать:
- використання зараженого ґрунту;
- надлишковий полив;
- надмірно щільна посадка (відсутність циркуляції повітря, зниження освітленості, затримка вологи);
- недостатня освітленість;
- значні коливання температури;
- висока вологість у поєднанні з підвищеною температурою;
- надмірне застосування добрив, що містять азот;
- відсутність чи нерегулярне провітрювання;
- застосування старих ящиків та ємностей для вирощування (попередньо не оброблених).

Збудники захворювання (грибки видів ольпідіум, пітіум, ризоктонія та фузаріум) мешкають у верхньому шарі ґрунту, де живляться різними органічними залишками. Проте за сприятливих для них умов (значна вологість і температура в діапазоні +22-28°С) вони переміщуються і на кореневу шийку рослин. При цьому стеблинка починає темніти і стоншуватися в місці її виходу з землі, потім чорніє і в'яне. В результаті поживні речовини не потрапляють із кореневої системи до надземних частин рослини, що призводить до її остаточної загибелі.

Захворювання відрізняється досить високою швидкістю поширення та швидко переходить на здорові сіянці. Грибки мають живучість і здатні існувати в діапазоні температур від +2°С до +33°С протягом декількох років.

Якщо своєчасно не вжити дієвих заходів, то буквально за лічені дні патологія може поширитися на всі сіянці, що зрештою призведе до втрати всієї розсади.
Профілактичні заходи
Головний засіб боротьби проти чорної ніжки на розсаді полягає у вжитті профілактичних заходів проти розвитку цього захворювання, а також дотриманні вимог агротехніки.
До них належать:
- Придбання якісного насіння, відносно стійкого до цієї недуги, від перевірених виробників. Однак наразі абсолютної 100% стійкості до патології не має жоден сорт різних культур.

- Суворе дотримання інструкції щодо термінів висіву насіння.
- Використання тари для посадки (горщики, таблетки тощо), виготовленої з торфу. Помічено, що розсада, вирощена в таких ємностях без землі, практично не схильна до різних гнильних явищ. Деякі досвідчені городники застосовують із цією метою навіть рулони з туалетним папером.

- Дезінфікування ґрунту. При цьому перелік популярних та ефективних засобів досить великий:
- перманганат калію;
- “Здорова земля”;
- “Максим дачник”;
- “Алірін-Б”;
- «Гамаїр»;
- “Фітоспорин”;
- «Гліокладин»;
- «Триходермін»;
- “Байкал ЕМ-1”;
- «Сяйво» та інші.
Склад та механізм дії цих препаратів різноманітний, але зрештою їх використання призводить до загибелі патогенних мікроорганізмів. Застосовувати їх треба за інструкцією від виробника. Після застосування зазначених засобів доцільно 2-3 дні дати відпочинок ґрунту. Це також мінімізує ризик негативного впливу на насіння.

- Виняток використання гною при формуванні земельної суміші, що сприяє створенню сприятливого живильного середовища для різних видів грибків.
- Використання як верхнього шару прожареного крупнозернистого річкового піску, що перешкоджає утворенню плісняви та процесам гниття.

- Застосування ґрунту з нормальною кислотністю, оскільки збудники чорної ніжки віддають перевагу кислому середовищу. При надмірно кислому ґрунті поліпшити його характеристики можливо шляхом додавання вапняку, доломітового борошна або золи.
- Створення дренажного шару у ємності для вирощування розсади.

- Передпосівна обробка насіння власного заготівлі або придбаного у невідомих осіб на ринку. Добре зарекомендували себе такі препарати:
- перманганат калію;
- “Алірін-Б”;
- “Бактофіт”;
- «Гліокладин»;
- “Максим”;
- “Престиж”;
- “Споробактерін”;
- «Триходерма Веріде»;
- “Фітолавін”;
- «Фітоспорин-М» та інші.
Спосіб приготування робочих розчинів і час обробки визначаються з інструкцій, що додаються.
Як правило, насіння, що продається в спеціалізованих магазинах, повністю готове до висіву. Воно пройшло необхідну підготовку, про що часто свідчить його незвичайне забарвлення.
- Підтримка оптимального режиму поливу, вологості та температури, що рекомендуються для вирощування розсади відповідних культур.
- Недопущення перезволоження ґрунту.
- Використання для поливу води з комфортною температурою +21-25°С.
- Регулярне провітрювання розсади та видалення конденсату.

- Використання додаткового освітлення за умов короткого світлового дня.
- Розпушування ґрунту для забезпечення доступу кисню до кореневої системи.
- Своєчасне проріджування сіянців та недопущення їх загущення.

- Застосування стимуляторів коренеутворення «Корневін», «Корнестім», «Корінь-Супер» та подібних, які забезпечують укорінення в короткі терміни при пересадці (пікуванні) розсади.
Багато садівників для знезараження ґрунту радять його прожарити в духовці. Землю розміщують у металеву ємність, обдають окропом, а потім на 30 хвилин поміщають у духову шафу, розігріту до температури 100°С і вище. Однак у разі знищуються і корисні бактерії. Для їхнього заселення добре підійде препарат «Фітоспорин», до складу якого входять ґрунтові мікроорганізми.

Як профілактичний засіб від гнилі дачники рекомендують опудрювання верхнього шару ґрунту золою або подрібненим деревним вугіллям, а також полив розсади, що має схильність до гниття, розчином питної соди (1 ч. ложка на 1 склянку води). Засіб не тільки має хороші бактерицидні якості, але й сприяє зниженню кислотності ґрунту.

За відсутності профілактичних заходів чорна ніжка на розсаді – досить поширене явище.
Способи боротьби з чорною ніжкою
Якщо не вдалося уникнути зараження розсади чорною ніжкою, то необхідно вживати термінових заходів для збереження культур, що залишилися. Насамперед видаляють усі уражені екземпляри з грудочкою землі на них, а потім проводять обробку ґрунту та інших сіянців. Можливе застосування як перевірених народних методів, так і різноманітних біологічних та хімічних препаратів.

Традиційним засобом, що часто використовується, служить розчин «Фітоспорину» (витрата – 100 мл препарату на 10 л води). Ним не тільки поливають, а й обприскують розсаду з моменту утворення 2 справжніх листків.

Для аналогічної мети із засобів «під рукою» можна використовувати 1% розчин бордоської рідини або мідного купоросу. Після обробки землю рекомендується присипати сумішшю подрібненої золи з мідним купоросом (на склянку золи 1 чайна ложка купоросу).
Особливу обережність слід виявляти при використанні перманганату калію. Розчин має бути блідо-рожевого кольору з витратою основної речовини не більше ніж 1 г/1 л води. Інакше можна спалити незміцнілі коріння розсади. Крім того, перед застосуванням марганцівки рекомендується попередній полив ґрунту чистою водою.

Якщо виявлено багато уражених екземплярів, то здорові сіянці необхідно розпикувати і висадити в індивідуальну тару з попередньо продезінфікованим ґрунтом.

Для поливу таких культур корисно використовувати настій лушпиння цибулі, в якому міститься багато фітонцидів. Для приготування такого складу потрібно 500 г лушпиння від цибулі, яке заливають 3 л теплої води. Після добового наполягання засіб готовий до застосування. Періодичність поливу – один раз на чотири дні. Настій не тільки знищує патогенні мікроби, а й служить чудовим стимулятором росту.

Ще більшим знезаражувальним ефектом має склад, у якому замість води використовується горілка в пропорції: 1 частина горілки на 10 частин настою цибулі. Обприскування землі проводять 2 рази з інтервалом 7-10 днів.
За перших ознак ураження чорною ніжкою користь може принести зольний розчин. Спочатку готується концентрат: 2 склянки золи на 1 л окропу. Перед використанням наполягають протягом 6 годин і розводять з водою в пропорції 1:10.

Деякі садівники застосовують сильно потовчену яєчну шкаралупу для посипання нею землі, а також обприскування культури настоєм чорнобривців.

У боротьбі з чорною ніжкою ефективні такі біологічні та хімічні препарати:
- “Алірін-Б”;
- “Бактофіт СП”;
- “Вітарос”;
- «Гамаїр»;
- «Гліокладин»;
- “Максим”;
- «Метронідазол» (протимікробний препарат, що використовується для лікування людей);
- “Мікосан”;
- «Планріз»;
- «Превікур Енерджі»;
- «Триходермін»;
- “ТМТД”;
- “Фітофлавін”;
- «Фундазол» та інші.
Застосовувати їх слід за інструкцією, не допускаючи передозування.
Відео про те, як боротися з чорною ніжкою у розсади
Виконуйте цю інструкцію, і на вашій розсаді не буде чорної ніжки. Автор ролика докладно розповіла про профілактику та лікування цього захворювання. Приєднуйтесь до перегляду!



































