Картопля — найрозповсюдженіший овоч. Її вирощують усі: від великих фермерів до початківців-дачників у місті. Складається враження, що ця культура проста й некапризна. Насправді ж це не зовсім так. Майже кожна господиня стикалася з придбанням «пошкодженої» картоплі: гнилої, потемнілої всередині або з прихованими дефектами, що помітні лише після розрізання бульби. Причина таких випадків — різні хвороби картоплі. Якими вони бувають і як з ними боротися?

- Звідки беруться хвороби картоплі
- Хвороби картоплі: причини
- Хвороби картоплі з фотографіями та рекомендаціями щодо лікування
- Фітофтороз (бура гнилизна)
- Борошниста роса
- Різоктоніоз (чорна парша)
- Альтернаріоз (суха плямистість)
- Картопляна парша
- Фузаріозне в’янення
- Вертицильоз картоплі
- Бактеріальні хвороби картоплі
- Кільцева гниль картоплі
- Бактеріальний рак
- Вірусні хвороби картоплі
- Вірус мозаїки
- Некроз бульб
- Готика бульб
- Як правильно зберігати картоплю
- Хвороби картоплі: висновок
Звідки беруться хвороби картоплі
Часто хвороби картоплі виявляють себе тільки під час зберігання бульб. Через це утвердилася думка, що під час вирощування овоч практично не страждає (крім атак колорадського жука).
Насправді більшість захворювань картоплі починають розвиватися ще на грядці під час росту рослини. Але зміни у зовнішньому вигляді бадилля бувають незначними, і патоген, поширюючись по тканинах, накопичується в бульбах. Під час зимового зберігання, особливо при неправильних умовах, збудники активізуються і вражають бульби. Ось чому у багатьох складається враження, ніби картопля «захворіла» вже в льосі.
Якими хворобами може уражатися картопля? Фахівці знають понад десяток, які різняться за приро дою, а саме:
- грибкова;
- бактеріальна;
- вірусна.
Більшість розповсюджених хвороб картоплі спричинені грибками.
Хвороби картоплі: причини
Поява того чи іншого збудника на грядці найчастіше провокується самими городниками, які нехтують базовими агротехнічними порадами. Серед типових помилок виділяють такі:
- Відсутність сівозміни — висаджують картоплю на одне й те саме місце щороку.
- Використання неякісного посадкового матеріалу, часто вже інфікованого.
- Надмірне загущення посадок.
- Вирощування на ґрунтах, що не підходять для картоплі.
- Нерівномірний полив — його надлишок або недолік.
- Неправильне внесення добрив, зокрема надмірне використання азоту.
- Низька культура обробітку — наприклад, восени залишають на грядці старе бадилля.

До агротехнічних причин, хоч і частково незалежних від людини, відносять несприятливу погоду — наприклад, дощове літо або затяжні прохолодні періоди під час вегетації.
Хвороби картоплі з фотографіями та рекомендаціями щодо лікування
Фітофтороз (бура гнилизна)
Грибкова хвороба, що зазвичай розвивається при волого-теплому кліматі. Її може спричинити й сам городник, постійно поливаючи грядку в спеку та не даючи їй висохнути. Особливо небезпечні рясні нічні поливи, коли волога земля остуджується. Фітофтора уражує не лише картоплю — часто вона зустрічається на помідорах, тому не рекомендується садити картоплю поруч із томатами та іншими пасльоновими.

Збудники фітофторозу можуть міститися й у посадкових бульбах, якщо їх не оглянули перед висадкою.
При сильному ураженні листя й стебла вкриваються темними плямами, а на зворотному боці видно характерний сіруватий наліт, що нагадує пух. Уражаються й бульби: на них з’являються темні плями, під якими м’якоть починає гнити.
Часто фітофтору на бадиллі просто не помічають, а бульби вже вражені. Таку картоплю можна споживати, але вона зазвичай погано зберігається. Якщо ж врожай нікуди подіти, зберігайте його якомога холодніше (ближче до 0°).
Методи боротьби. Уражену грядку слід обробити фунгіцидом (Бордоська суміш, Ревус, Фітоспорин та ін.). Якщо фітофтору вдається локалізувати до стадії формування бульб, можливо, вдасться отримати урожай без значного ураження грибком.
Старе бадилля восени потрібно видалити і знищити, а навесні пролити ділянку розчином Рідоміла або Таноса. Дозування та способи приготування завжди вказані на упаковках препаратів.
Посадковий матеріал перед висадкою ретельно огляньте, а за підозри за тиждень до посадки обробіть Цирконом. Корисний варіант — занурити бульби на 2 хвилини в розчин мідного купоросу (столова ложка на відро води). Цей спосіб універсальний і підходить для профілактики багатьох грибкових хвороб насіннєвого матеріалу.
Борошниста роса
Грибкова хвороба, що вражає багато овочів, у тому числі й картоплю. На картоплі вона частіше зустрічається в південних регіонах, оскільки краще розвивається в теплій погоді. Візуально проявляється білими плямами на листі, схожими на тонкий шар борошна. На ранніх стадіях наліт може бути непомітним, а при уважному огляді видно темнуваті плями з обох боків листа.

Підступність хвороби в тому, що вона може довго існувати на картоплі, майже не поширюючись. Але за сприятливих умов «вибухає» й швидко знищує грядку.
Методи боротьби. Профілактично не допускайте загущення посадок та надмірного внесення азотних добрив. При виявленні симптомів обробіть рослини препаратами на основі сірки (наприклад, Тіовіт). Сильнозаражені кущі краще видалити.

Різоктоніоз (чорна парша)
Цю хворобу часто помічають взимку, коли на бульбах з’являються дрібні чорні нарости, схожі на прилиплу землю. У багатьох бульб виникають глибокі та широкі тріщини. Проте таку картоплю можна вживати, бо грибок зазвичай не проникає вглиб м’якоті. Ще одна перевага: різоктоніоз не передається в льосі від бульби до бульби.

Через такий вигляд бульб багато хто думає, що хвороба почалася вже під час зберігання. Насправді грибок потрапив на грядку ще влітку, але візуально його можна й не помітити.
Якщо хвороба прогресує (сприяє цьому прохолодна й дощова весна), зворотні сторони листків вкриваються білим нальотом, схожим на пух. Стебла засихають і чорніють біля основи, їх легко витягти з ґрунту.

Посадкові бульби, уражені чорною паршею, не дадуть хорошого врожаю: більшість бруньок у них не проросте, а ті паростки, що з’являться, дадуть слабке й хворобливе бадилля.
Методи боротьби. Для профілактики уважно оглядайте посадковий матеріал. При сумнівах обробіть бульби за тиждень до посадки препаратами Максим, Інтеграл або подібними. Якщо доводиться садити картоплю на тому самому місці, навесні пролийте грядку розчином Квадриса. Ця порада універсальна й корисна в багатьох випадках.

Інші фактори, що сприяють чорній парші, — ранні посадки в холодний ґрунт і важкі, погано провітрювані суглинки.
При виявленні симптомів ефективною мірою буде обробка грядки Фенорамом, Колфуто або Манкоцебом не менше двічі з інтервалом 10–12 днів.
Альтернаріоз (суха плямистість)
Ще одне грибкове захворювання, що любить тепло й вологу.
Експерти вважають, що головне джерело — торішнє неприбране бадилля та бур’яни, що залишилися на грядці на зиму.
При ураженні листя покривається великими бурими плямами. Через кілька днів на плямах з’являються чорні крапки — спори гриба. Потім плями переходять на стебла, листя всихає та опадає. На формованих бульбах з’являються коричневі плями й зморшкувата шкірка; під плямами м’якоть стає схожою на суху потерть. Перевага в тому, що ушкодження бульб видно вже під час збирання врожаю.

Методи боротьби. Обов’язково прибирайте грядку восени від бур’янів і старого бадилля. При появі симптомів обприскайте посадки фунгіцидами 2–3 рази. Хороший ефект дають: Профіт, Акробат МЦ, Абіга-Пік.
Картопляна парша
Картопля уражається кількома видами парші, усі вони грибкові. Патогени розвиваються переважно на бульбах і не виявляються на бадиллі, через що здається, ніби зараження відбулося вже в льосі. Грибки парші також можуть зимувати в ґрунті, і навіть при чистому посадковому матеріалі з’являться на нових бульбах.
Картоплю з паршею можна їсти, але смакові якості погіршуються, а вміст крохмалю в м’якоті зменшується. Посадковий матеріал із паршею не тільки дасть інфікований врожай, а й знизить продуктивність клумби.
Види парші:
- звичайна;
- порошиста;
- горбкувата;
- срібляста.
Кожен вид дає свою характерну картину на бульбах, і точний діагноз поставить лише фахівець або лабораторія. Загалом при паршах на бульбах з’являються такі дефекти:
- невеликі коричневі нарости, схожі на бородавки чи кірочки;
- світло-бежеві нарости, у місці яких потім утворюються глибокі тріщини, що перехрещуються; бульба поступово муміфікується;
- здуття й горбки під шкіркою без зміни її кольору.
За спостереженнями, парша частіше вражає молоді сорти картоплі з тоншою шкіркою.
Складність у боротьбі з паршею в тому, що вона не виявляється на бадиллі, тож садівник може не помітити проблему при закладці на зберігання. Ці патогени краще розвиваються на лужних ґрунтах, тому такі ділянки іноді підкислюють сульфатом амонію (50 г на відро води).

Методи боротьби. Перед зберіганням обприскуйте бульби розчином полікарбацину. За 10 днів до весняної посадки процедуру повторіть. Корисно витримувати бульби кілька днів на відкритому сонці — ультрафіолет пригнічує багато патогенних грибків. Це універсальний прийом, який бажано застосовувати за можливості.

Фузаріозне в’янення
На відміну від парші, цей грибок уражає насамперед бадилля і зазвичай не руйнує бульби (хоча може зберігатися на них взимку). Гриб проникає в кореневі тканини і піднімається до бадилля. Спочатку жовтіє й скручується молоде листя, потім стебла покриваються рожевим нальотом і швидко гниють. Зріз стебла коричневий. Коли симптоми з’явилися, хворобу вже не вилікувати — фузаріозне в’янення невиліковне.

Методи боротьби. Лише профілактичні заходи. Перед закладкою на зберігання обробіть бульби Полікарбацином, а перед посадкою — обприскайте фунгіцидами (Фітоспорин, Максим тощо) або занурте в розчин мідного купоросу.
Не забувайте також витримувати посадковий матеріал кілька днів на сонці як навесні, так і восени після викопування. Фузаріоз частіше розвивається на картоплі, перегодованій азотом; обробка грядки деревною золою зазвичай пригнічує грибок.

Вертицильоз картоплі
Зазвичай проявляється під час цвітіння. По краю нижніх листків з’являється жовта облямівка, яка поступово розростається; листки вкриваються світлими плямами і скручуються. Далі грибок вражає стебла, на яких з’являються темні штрихи; стебло всихає, кущ в’яне й легко витягується з ґрунту.

Методи боротьби. Профілактика схожа на ту, що застосовують проти фузаріозного в’янення. Повністю позбутися вертицильозу важко, але іноді це вдається. Для обприскувань використовують Превікур або Триходермін.
Бактеріальні хвороби картоплі
На відміну від більшості грибкових захворювань, бактеріальні недуги картоплі практично не піддаються лікуванню. Тому основний акцент — на профілактиці.
Щоб уникнути бактеріального зараження, весняний посадковий матеріал обробляють препаратами типу Інтеграл, Бактофіт, Максим або їх аналогами.
Кільцева гниль картоплі
Зовні уражені бульби можуть виглядати здоровими, і їх охоче купують. Розчарування приходить при чищенні: під шкіркою виявляється темне кільце, що простягається в глиб м’якоті. Такі бульби можуть довго зберігатися, і смак при цьому змінюється мало, якщо бактерії не вразили майже всю м’якоть. Але в умовах вологості та відносного тепла в льосі м’якоть за кілька місяців перетворюється на слиз.

Проблема в тому, що невидимі бактерії під час зберігання легко передаються від бульби до бульби. Навесні може виявитися зараженою вся партія, у тому числі й насіннєвий матеріал, який ззовні виглядає бездоганно. Щоб діагностувати інфекцію, іноді доводиться випадково розрізати кілька бульб.
Кільцева гниль може роками «дрімати» в картоплі, передаватися з покоління в покоління і проявлятися лише в окремі сезони, коли погодні умови сприятливі. У такі періоди помітні й ознаки на бадиллі: листя дрібніє, стебла тоншають, а кущ втрачає форму.
Методи боротьби. Час від часу міняйте посівний матеріал. Перед посадкою навмання розріжте кілька бульб, якщо взимку траплялися підозрілі випадки.
Бактеріальний рак
Захворювання помітне вже під час збирання: на бульбах з’являються деформовані нарости, спочатку світлі, потім темні, що розм’якшуються в слизову масу з неприємним запахом. Таку картоплю не можна ні їсти, ні зберігати. Крім того, на зараженому полі не варто сіяти картоплю мінімум 4 роки. Розвиток раку сприяє холодна волога погода і надлишок органічних добрив у ґрунті.

Щоб уникнути цього захворювання, дотримуйтеся сівозміни, уважно обирайте посадковий матеріал і не зловживайте гноєм. На щастя, у кліматичних умовах України бактеріальний рак трапляється рідко.
Вірусні хвороби картоплі
Як і бактеріальні, вірусні хвороби майже не піддаються лікуванню, тому важлива профілактика. Віруси часто переносять комахи-шкідники, що смокчуть соки, які перелітають з хворих рослин на здорові.
Вірус мозаїки
Як і парші, мозаїки бувають різних типів:
- смугаста;
- зморшкувата;
- крапчаста.
Мозаїки віддають перевагу сухій і жаркій погоді. Найактивніший період — бутонізація бадилля; мозаїки зазвичай не переходять на бульби. Вони можуть значно пошкодити грядку, проте часто проходять майже непомітно. Найнебезпечніша — крапчаста мозаїка, що може зменшити врожайність удвічі. Її ознака — численні блідо-зелені плями на листі, що призводять до його поступового в’янення; бадилля і бульби стають дрібнішими.
Методи боротьби. За тиждень-півтора після появи сходів обприскайте картоплю фунгіцидами. Повторіть обробку на початку бутонізації. Використовуйте Квадріс, Рідоміл, Дітан, Браво та інші подібні препарати.
Некроз бульб
Цей вірус сильно пошкоджує бульби, і на початку його важко помітити, як у випадку з паршами. Але згодом, особливо при зберіганні в теплій кімнаті, збудник розвивається в м’якоті. При розрізі зовні здорової картоплини виявляють характерні темні плями та смуги, які потім проступають на поверхню. З’являється неприємний запах і слиз. Некроз — поширена проблема, знайома багатьом господиням, що купують картоплю у невідомих продавців.

Таку картоплю не можна вживати, а при неправильному зберіганні до весни може загубитися близько половини врожаю.
Методи боротьби. Ретельний огляд грядок. Іноді некроз видає себе дрібними жовтими точками на листі або деформованими квітами, але не завжди це помітно. Виявивши некроз, його не знищити.
Отже, важливо бути впевненим у якості посадкового матеріалу та дотримуватися сівозміни. Некроз частіше виникає на невідповідних ґрунтах — дуже важких і перезволожених або надто легких, піщаних.
Готика бульб
Одне з відносно «менш шкідливих» вірусних уражень. Бульби витягуються, втрачають звичну форму і набувають веретеноподібного вигляду. Смак практично зберігається (знижується лише вміст крохмалю), і овочі добре зберігаються. Урожай при цьому зменшується приблизно на 20%.

Проблема в тому, що збудник зберігається в бульбі й передається майбутнім рослинам. Тому ніколи не висаджуйте бульби неправильної форми, дотримуйтеся сівозміни та регулярно оновлюйте посадковий матеріал.
Як правильно зберігати картоплю
Розвиток хвороб значною мірою залежить від умов, у яких зберігають бульби. Часто лише невелика частина зібраного врожаю інфікована, тоді як основна маса може бути здоровою. Подальше поширення хвороби визначається умовами зберігання.

На що орієнтуватися? Ідеально, коли льох або сховище сухе, добре провітрюване, з постійною температурою 1–4° і стабільною вологістю 75–80%. За таких умов спори грибів майже не розвиваються. Небезпечно, коли в льосі підвищена вологість у поєднанні з підвищеною температурою — тоді ймовірність загубити більшу частину врожаю за зиму значно зростає.
Хвороби картоплі: висновок
Вирощування картоплі — справа звична для багатьох, але від цього не стає простою. Культура схильна до численних захворювань різного походження. Сподіваємось, цей матеріал допоможе зацікавленим городникам своєчасно виявляти хвороби картоплі й боротися з ними.
Головний урок — найкращий захист від хвороб — їх профілактика:
- дотримання правильної агротехніки під час вегетації;
- належні умови зберігання бульб;
- відповідальна підготовка посадкового матеріалу навесні.
Якщо слідувати цим трьом принципам, малоймовірно, що на вашу грядку завітають патогенні грибки, віруси чи бактерії.


































