Огірка – сучасний селекційний продукт, отриманий шляхом схрещування огірка з ранньостиглими сортами дині. Належить до родини Гарбузових.
Поєднання рис огірка та дині помітне протягом усього періоду достигання цього екзотичного овоче‑плоду. Селекціонери вивели чимало сортів огірки. Кожен із них може відрізнятися за формою, забарвленням і смаковими якостями. На ранній стадії незрілі плоди за смаком нагадують огірок, але мають баштанний аромат; у процесі достигання плід набуває смаку дині.
Огірка: загальна характеристика
Стебло огірки стелиться по ґрунту на довжину до 5 метрів. Листя з дрібними ворсинками й невеликими зубчиками по краю розсічене на 5–7 лопатей. Плоди бувають еліпсоїдної, кулястої або овальної форми, забарвлення — біле, жовте або зелене, часто в смужку.
Усередині зріла м’якоть має жовтий, білий або оранжевий відтінок. Вага плоду коливається від 1 до 2,5 кг. Цей екзотичний овоч-плід відзначається виразним смаком і високою харчовою цінністю. У хімічному складі знайдете вітаміни A, C, E, групи B, а також мінерали: магній, натрій, кальцій, калій, залізо.
Як вирощується огірок
Огірку вирощують розсадним способом або шляхом прямого посіву насіння у відкритий ґрунт. Розсадний метод застосовують, щоб вберегти рослину від весняних заморозків і отримати ранній врожай, або щоб розсада зміцніла перед висадкою у відкритий ґрунт. Якщо немає потреби чи можливості у розсаді, насіння висівають у відкритий ґрунт наприкінці травня, після встановлення теплого періоду.
Зверніть увагу на ґрунт для вирощування огірки. Найкраще підходять піщані та супіщані ґрунти або легкі суглинні чорноземи — вони сприяють розвитку кореневої системи і полегшують проникнення коренів вглиб. Рослина краще росте на освітлених ділянках, тому обирайте місце на південній або південно‑західній стороні. Оптимальна температура для росту — 25–30 °C. Важливим є попереднє використання ділянки: огірка добре розвивається після цибулі, коренеплодів і багаторічних трав.
За правильних умов і місця вже за тиждень з’являються перші сходи. У цей період рослина потребує частого поливу, бо корінці ще знаходяться поблизу поверхні і не можуть дістати вологу з глибших шарів. Коли з’являться перші плоди, полив слід зменшити, щоб уникнути водянистості й несолодкості плодів.
Щоб збільшити кількість плодів, рослину формують: головний пагін прищипують над п’ятим листком, бічні пагони — над сьомим чи восьмим. Дехто робить цю операцію після появи 3–4 перших плодів. Така формування стимулює розвиток бічних пагонів, на яких утворюються нові зав’язі.
Огірку можна вирощувати, даючи вільно плестися по землі, як диню, або підв’язувати по канатах, як це роблять з огірками. Однак врахуйте: стиглі плоди досягають близько 2 кг, і стебло часто не витримує їхньої ваги, через що плоди падають на ґрунт і можуть ушкодитися.
Внесення добрив
Як і інші культури родини Гарбузових, огірка схильна до різних хвороб. Щоб знизити ризик, радять щороку змінювати ділянку під вирощування або повертати ту саму ділянку в роботу не раніше ніж через 7 років. Для точного підбору кількості мінеральних і органічних добрив перед сезоном бажано провести хімічний аналіз ґрунту. На невеликій ділянці орієнтуйтесь на внесення 0,5 відра гною, 25 г суперфосфату (Fertasol, ЕкоПлант та ін.), 15 г аміачної селітри, 12 г сульфату калію.
Добрива можна вносити разом із поливом у три підживлення. На початковому етапі, після появи 3–4 листків або при висадці розсади, вносять фосфорні добрива для розвитку кореневої системи. На другому етапі застосовують мінеральні підживлення N18:P18:K18 для інтенсивного росту. З появою перших плодів переходять на підживлення N10:P10:K40 для підвищення вмісту калію.
Сорти огірдинів
Селекціонери постійно працюють над розширенням асортименту цих екзотичних овоче‑плодів. Нині відомо близько 15 сортів. Можна виділити кілька перевірених видів, які відзначаються приємним смаком, високою врожайністю і простотою вирощування. Серед них — Карамель, Цукеркова, що мають виражений солодкий смак. Сорти Нектарин та Мандурія формують потужні кущі з великими круглими плодами вагою до 3 кг і характеризуються свіжим, не надто нудотним смаком.
До найцікавіших за формою належать сорти Таро, Меланфлехуозус Сахіо — їхня довжина може сягати 90 см, а форма буває спіралеподібною. Огірка Бананова, Ананасова, Фіза та Лартон відрізняються великою витягнутою формою.
Використання в кулінарії
Шеф-кухарі навчилися застосовувати огірок у рецептах ширше, ніж тільки для джемів, варення, цукатів чи компотів. Сучасна кухня включає цей екзотичний продукт як гарнір до основних страв, компонент соусів та готує його різними способами й техніками.
Ця овоче‑плід цікава тим, що її можна використовувати ще на початковій стадії достигання, коли смак нагадує огірок. Такий продукт додасть свіжості й соковитості салатам та закускам, підходить для консервування. Якщо бажаєте більш солодкий смак — дочекайтеся повного визрівання і тоді запікайте огірку, карамелізуйте, пюрируйте, готуйте на грилі та експериментуйте іншими способами.
