Розмарин – популярна пряна та лікарська рослина родом із Середземномор’я. Його корисні властивості широко використовуються народною медициною для лікування та профілактики різноманітних захворювань; застосовується розмарин також для догляду за шкірою та волоссям.
Розмарин – широко відома пряна та лікарська рослина
Особливості рослини
Теплолюбний розмарин – це вічнозелений напівчагарник сімейства ясноткових. У нашій країні він успішно вирощується у Криму та на Кавказі, за кордоном — у Франції, Іспанії, Італії, Тунісі, інших країнах із теплим кліматом.
У холодних регіонах розмарин не зимує у відкритому ґрунті, але садівники навчилися вирощувати його як культуру для горщика на підвіконні. Це не надто складно, якщо створити рослині відповідні умови.
Розмарин можна вирощувати на підвіконні як рослина горщика
Вузьке шкірясте листя розмарину зверху насичено-зелене, блискуче, знизу білувате; у пазухах листя формуються короткі (по 4-6 листочків) бічні пагони. Квітки дрібні, фіолетово-сині, блідо-блакитні або білі. Цвітіння починається навесні і служить сигналом до початку заготівлі лікарської сировини . У сприятливих умовах можливе повторне цвітіння наприкінці літа — на початку осені, а в домашніх умовах розмарин може зацвісти і взимку.
З лікувальною метою використовують сушене листя і молоді пагони розмарину.
Для заготівлі використовують листя і молоді (однолітні) пагони , які сушать у тіні під навісом або в приміщенні, що добре провітрюється. Готову сировину можна придбати в аптеці.
Корисні властивості розмарину
Надземна частина рослини, яка використовується як лікарська сировина, має багатий хімічний склад. Його відрізняє високий вміст ефірної олії (яким зумовлений характерний сильний аромат листочків). Також у рослині виявлено органічні кислоти, дубильні речовини, флавоноїди, інші активні речовини.
Спектр лікувальних властивостей розмарину надзвичайно широкий. Він має протизапальну, антисептичну, ранозагоювальну, в’яжучу, сечогінну, спазмолітичну, жовчогінну, вітрогінну, судинорозширювальну, загальнозміцнюючу та антиоксидантну дію.
За загальної ослабленості організму, зокрема. після тяжких захворювань, розумових та фізичних навантажень, настій (чай) з розмарину допомагає відновити сили, тонізує. Крім того, він активізує роботу печінки, допомагаючи виводити з організму токсини, знижує побічну дію опромінення та високих доз антибіотиків.
Чай з розмарину
1 ч. ложку сушеної подрібненої сировини залити 1 склянкою окропу, настоювати під кришкою протягом 15 хвилин, процідити. Пити 2 рази на день по 1 склянці (краще вранці та вдень). Небажано приймати цей засіб вечорами: тонізуюча дія розмарину може погано вплинути на сон.
Чай із розмарину допомагає відновлювати сили
Водний настій розмарину застосовують для нормалізації травлення, при болях та спазмах у шлунку та кишечнику, метеоризмі, хворобах печінки та жовчного міхура. П’ють його також при захворюваннях верхніх дихальних шляхів, кашлі, застуді, грипі.
Настій вважається ефективним засобом при нервових розладах (в т.ч. у жінок у період менопаузи), розладах менструального циклу, вегетосудинної дистонії, порушення кровообігу та зниженому артеріальному тиску.
Зовнішньо настій застосовують для полоскань при ангінах, ларингітах, фарингітах, стоматитах, інших запальних захворюваннях порожнини рота та горла; для примочок і промивань при висипі вугрів, фурункулах, екземах, гнійних ранах, трофічних виразках.
Настій розмарину
2 ч. ложки сушеної подрібненої сировини залити 0,5 л окропу, добре укутати, наполягати протягом 2 годин, процідити. Приймати 2 рази на день за півгодини до їди або через 1 годину після їжі по 1 склянці, випиваючи його повільно, маленькими ковтками.
Розмарин застосовують для приготування настоїв, настоянок, лікувальних вин та олій
З розмарину готують не лише водні витяжки, а й спиртові (настоянки) та масляні. Спиртова настойка розмарину застосовується як всередину, так і зовнішньо : при артритах, артрозах, ревматизмі, радикуліті, остеохондрозі – для розтирання; при випаданні волосся її втирають у шкіру голови; при головному болю масажують віскі, попередньо нанісши на шкіру 2-3 краплі настойки.
Настойку можна також використовувати для догляду за шкірою (якщо шкіра суха, настойку слід розбавити водою в пропорції 1:1). Цей засіб активізує обмінні процеси, добре очищає і тонізує шкіру, чинить омолоджуючу дію.
Настоянка розмарину
100 г сушеної подрібненої сировини засипати в пляшку з темного скла, залити 0,5 л горілки, ретельно закупорити, наполягати в прохолодному темному місці протягом 2 тижнів, процідити, віджати сировину.
Масляну витяжку з листя та пагонів розмарину не слід плутати з ефірною олією – у них різні властивості. На відміну від ефірної олії, масляну витяжку з розмарину можна приготувати в домашніх умовах; вона використовується як внутрішній і зовнішній засіб при безлічі захворювань.
При простудних захворюваннях, кашлі, бронхітах таким маслом розтирають груди та спину, використовують його для інгаляцій; при нежиті та грипі олію закопують у ніс; при забоях, розтягуваннях, болях у спині та суглобах застосовують для розтирань; при шкірних захворюваннях, виразках, висипаннях олією змащують уражені ділянки; при головному болі олію з розмарину втирають у віскі, а при випаданні волосся – у шкіру голови.
Олія з розмарину
1 склянку сушеної подрібненої сировини залити 0,5 л олії (соняшникової чи оливкової), варити на водяній бані протягом півгодини, процідити, сировину віджати. Зберігати масло|мастило| в пляшці з|із| темного скла в прохолодному місці.
Масляна витяжка з розмарину — не те, що ефірна олія розмарину
Також у практиці народної медицини застосовуються лікувальні вина з розмарином – їх рекомендують при статевій слабкості, а також для відновлення організму після тяжких хвороб.
Вино з розмарином
2 ст. ложки сушеної подрібненої сировини залити 1 л кагору, добре перемішати, закупорити, наполягати в темному місці за кімнатної температури протягом 5 днів, процідити. Приймати 3 десь у день їжі по 50 мл. Курс – 1 місяць. Вважається, що таке вино корисне для зміцнення сил у похилому віці, а також відновлення організму після хвороби.
Протипоказання до застосування розмарину
Розмарин має досить сильний вплив на організм і може викликати алергічні реакції, тому перед прийомом будь-яких лікарських засобів на його основі рекомендується порадитися зі своїм лікарем.
Не можна застосовувати розмарин при вагітності, епілепсії, підвищеному артеріальному тиску. Не слід давати дітям.
При вживанні народних засобів на основі розмарину важливо дотримуватися рекомендованого дозування та тривалості лікування: перевищення дози (особливо при тривалому прийомі) може викликати подразнення нирок, інтоксикацію.
