Лук-шалот, який ще часто називають аскалонським, — це один із видів ріпчастої цибулі, що його вирощували на Близькому Сході з давніх часів. Ця культура невибаглива в обробітку, тому підходить як досвідченим городникам, так і тим, хто тільки починає займатися садівництвом.
Цибуля-шалот відзначається ніжним виразним смаком та містить багато вітамінів і мінералів. Достатньо створити їй правильні умови догляду — і можна розраховувати на хороший урожай.
Чим відрізняється цибуля-шалот від ріпчастої
На відміну від звичних ріпчастих сортів, шалот формує невеликі цибулинки, швидко достигає і дає гарний урожай. Вона добре переносить морози, тому її часто висівають під зиму. У озимих варіантів ранньо відростає зелень, що дозволяє вже наприкінці весни або на початку літа зібрати перші пагони.
Багато городників вирощують овочі та фрукти цілий рік у теплицях. Завдяки ранньостиглості шалоту його можна садити в опалювані парники вже в листопаді й отримати перший урожай приблизно за два місяці, після чого в теплиці можна висаджувати інші ранні культури — зелень, помідори чи огірки.
Ще одна характерна риса шалоту — насичений тонкий смак. М’якоть цибулин шовковиста, аромат приємний. Існують як гострі сорти, так і гібриди з напівсолодким присмаком. Зелене перо ніжне й соковите, не грубіє і не жовтіє довго. Воно багате на мікроелементи, тому рекомендується при авітамінозах та ослабленому стані організму.
Вирощування у відкритому ґрунті
Особливість вирощування шалоту у відкритому ґрунті полягає в тому, що цибулинки висаджують якомога раніше, у холодну землю — найкраще одразу після сходу снігу й відходу талої води. У помірному кліматі однаково добре підходять і озимі, і ярі сорти. При посадці під зиму урожай часто буває найкращим, а першу зелень можна отримати вже в середині травня.
При посадці шалоту слід враховувати, що він може змішуватися з ріпчастою цибулею, тож краще розміщувати їх на великій відстані один від одного. Оптимальними попередниками вважаються бобові культури, а саджати шалот на те саме місце рекомендують не раніше ніж через три роки.
Шалот висаджують у пухкий, родючий ґрунт, збагачений органічними добривами. Це світлолюбна рослина, яка за сприятливих умов дає велику розетку листя і потребує регулярного поливу та збалансованих добрив. Схема посадки — міжряддя близько 30 см, відстань між рослинами в ряду — приблизно 15 см.
Варто мати на увазі, що навесні при висадці під ярі умови насіння заглиблюють приблизно на 6 см, а при осінній посадці — на 9–10 см. Під час вегетації шийка цибулини має бути прикрита шаром землі близько 2–3 см. Успіх вирощування і врожайність багато в чому залежать від якості посадкового матеріалу: краще обирати великі цибулинки, вони дають більше листя і формують великі, смачні голівки.
Особливості вирощування
Одна рослина шалоту може одночасно утворювати кілька цибулинок. Якщо мета — виростити великі голівки, слід обережно підгребти ґрунт і відокремити зайві цибулини від формуючої рослини. Зазвичай залишають одну-дві головки — вони виростають більшими та соковитішими.
Догляд на грядках нескладний: регулярний полив, розпушування ґрунту і підживлення органікою та мінеральними препаратами з калієм і азотом. У спеку поливають кожні 2–3 дні, а за можливості грядки трохи затіняють — це сприяє формуванню великих, смачних цибулин.
Після кожного поливу ґрунт потрібно розпушувати й мульчувати покошеною травою. В середньому на один квадратний метр грядки витрачають близько 20 літрів води. Досвідчені городники радять рідкі, але щедрі поливи, уникаючи затримки води. Також слід регулярно прополювати, проріджувати сходи й видаляти квітконоси відразу, як тільки вони досягнуть приблизно 10 см висоти.
Перше підживлення проводять приблизно через два тижні після появи сходів. Гній птиці або коров’ячий гній розводять у воді в пропорції один до десяти; для одного квадрата грядки витрачають одне відро розчину. З мінеральних удобрень у період формування цибулин рекомендують селітру і суперфосфат.
Приблизно за два тижні до передбачуваної дати збирання врожаю слід припинити внесення добрив та полив.
Найбільш затребувані ранньостиглі сорти шалоту, серед них Ізумруд, Сімейний, СІР-7, Сніжок і Спринт. Після посадки цибулинки швидко проростають, і вже за місяць можна зрізати першу зелень, яку зазвичай додають у салати та вживають свіжою. Цибулини викопують через 60–70 днів після висадки у відкритий ґрунт.
СІР-7
Спринт
Збирають урожай, коли надземна частина рослин повністю висихає і лягає. Цибулинки досить ніжні, тому їх відразу прибирають під навіс, уникаючи прямого сонця. Зібраний шалот добре зберігається; у прохолодному приміщенні цибулини можуть залишатися придатними до вживання до року.
Рекомендації щодо розмноження
Варто пам’ятати, що з часом сортові характеристики шалоту можуть погіршуватися, тому посадковий матеріал потрібно оновлювати періодично. Найпростіший спосіб розмноження — насіння. Навесні молоді рослини часто стрілкують; після формування великої квіткової головки її зрізають, збирають насіння і висівають для отримання нових цибулинок.
Насіння висівають на цибулини наприкінці листопада в пухкий, родючий ґрунт, багатий на органіку. Після посадки грядку добре поливають теплою відстояною водою і мульчують торфом або тирсою.
Цибулинки зазвичай викопують наступної осені, а вже через рік їх можна використовувати для отримання повноцінного врожаю на грядках.
